Постанова № 71485383, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/4704/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»доДержавної екологічної інспекції у Сумській області Державної екологічної інспекції Українипровизнання протиправним та скасування пункту 1 припису,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області Державної екологічної інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису від 02.102015 №12/02-16.

В судовому засіданні представник позивача Дубчак С.Є. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» Дубчак С.Є., вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у період з 08.09.2015 по 28.09.2015 відповідачем проводилась планова перевірка дотримання структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої відображені в акті перевірки.

На підставі вказаної перевірки відповідачем прийнято припис від 02.10.2015 №12/02-16, згідно з п. 1 якого позивач зобов'язаний розробити та направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

На думку відповідача, у зв'язку з відсутністю вказаного дозволу порушуються ст.ст. 14, 15, 16, 22 Кодексу України про надра, оскільки, як зазначено в акті перевірки разом із пластовими водами в підземні горизонти захоронюються стічні води, які отримуються від Качанівського ГПЗ.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаним пунктом припису, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, оскаржив його до суду та просить суд скасувати пункт 1 припису від 02.102015 №12/02-16.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 14, 15, 16 Кодексу України «Про надра» надра надаються у постійне або тимчасове користування, зокрема для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються, за деякими виключеннями, переможцям аукціонів.

Згідно зі ст. 22 Кодексу України «Про надра» надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19 цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Таким чином, надання надр для захоронення відходів, у тому числі скидання стічних вод, які неможливо очистити, допускається у водоносні горизонти у виняткових випадках при зверненні зацікавлених щодо такого захоронення відходів, осіб.

Предметом регулювання Водного кодексу України є правовідносини, пов'язані з використанням водних об'єктів, в тому числі охороні таких об'єктів від засмічення та виснаження.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Згідно з ч. 1 ст.75 Водного кодексу України створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами допускається у виняткових випадках після проведення спеціальних досліджень з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за проектами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та відповідною місцевою радою.

Таким чином, вимагаючи від ПАТ «Укрнафта» наявності спеціального дозволу на захоронення стічних вод при здійсненні видобутку нафти та супутніх копалин, відповідач не врахував, що застосування ч. 1 ст. 75 Водного кодексу України можливе за наявності обов'язкової умови - неможливості очищення таких вод існуючими методами.

Лише за вказаної умови води розглядаються у контексті Закону України «Про відход» та потребують будівництво об'єкту поводження з відходами для їх захоронення.

Відповідно до абз. 3 п. 7 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого ПКМ України від 31.10.2007 №1269, влаштування підземного полігону передбачає також отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр та гірничого відводу (ст. ст. 19, 22 Кодекс України «Про надра»). Проект будівництва такого сховища повинен отримати позитивний висновок комплексної державної експертизи, складовою якої буде і державна екологічна експертиза.

Крім того, іншою обов'язковою умовою застосування ст.75 Водного кодексу України є захоронення відходів (неочищених стічних вод) у підземні водоносні горизонти (однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води). Такі горизонти, згідно зі ст.1 Водного кодексу України, віднесені до водних об'єктів та є об'єктами регулювання Водним кодексом України правовідносин щодо них.

Стічні води перед закачуванням в підземні пласти проходять відповідну очистку, а подальше їх закачування відбувається у нафтогазоносні пласти (так зване «обводнення»), а не водоносні горизонти.

Необхідно також зазначити, що згідно з ст. 72 Водного кодексу України підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів. При цьому, кодексом не встановлюється обов'язкова процедура очищення чи зміни мінералізації таких вод. Отже, очищені стічні води, що закачуються для підтримання пластового тиску, як зазначалося не є відходами у розумінні Закону України «Про відходи», а їх закачування не може розглядатись як захоронення відходів.

Щодо правомірності діяльності ПАТ «Укрнафта» при видобутку нафти та повернення вод до підземних горизонтів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про нафту і газ» видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі та захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без спеціального дозволу на водокористування.

Відповідно до п.4 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. №596, чинного на даний час, надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування нафти і газу (промислова розробка родовища), має право скидати стічні та повертати супутньо - пластові води у надра з використанням свердловин, які виведені з експлуатації, без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Кабінет Міністрів України в своїй постанові №596 уточнив наявні в законодавстві підстави для проведення діяльності по видобутку нафти і газу з використанням стічних вод без спецдозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

Згідно з нормами, отримавши спецдозвіл на користування надрами для видобутку вуглеводів, ПАТ «Укрнафта» має право скидати стічні води в нафтогазоносні горизонти без отримання дозволу на захоронення стічних вод.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про нафту і газ» користування нафтогазоносними надрами - геологічне вивчення і розробка нафтогазоносних надр з метою пошуку та розвідки родовищ нафти й газу, видобутку нафти й газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу; користувач нафтогазоносними надрами - юридична або фізична особа, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

15.03.2017 року Міністерством екології та природних ресурсів України затверджено Наказ №118 «Про затвердження Правил розробки нафтових і газових родовищ», згідно з яким врегульовано та допустимо використання стічних вод при видобутку вуглеводів.

Так, згідно з вказаними Правилами до фізико-гідрогазодинамічних методів відносять методи, пов'язані з постійним або періодичним нагнітанням у пласти прісної чи пластової і промислової стічних вод, газу або їх суміші. Під час нагнітання в пласти стічних (промислових) вод або інших корозійно-агресивних агентів для захисту водоводів (агентопроводів), свердловинного та іншого експлуатаційного обладнання від корозії застосовуються захисні покриття, інгібітори корозії, герметизація затрубного простору тощо. Захист від корозії передбачається в проекті облаштування.

Відповідно до п. 19 розділу XVIII Правил розробки нафтових і газових родовищ Свердловини, в яких не виявлені об'єкти для випробування, підлягають ліквідації або використовуються для повернення супутньо-пластових вод та захоронення стічних вод.

Таким чином, Міністерство екології та природних ресурсів України допускає не тільки використання стічних вод при видобутку нафти та газу, але й прямо вказує, що пробурені свердловини можуть використовуватись для захоронення стічних вод за наявності спецдозволу на видобування нафти та газу.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису від 02.10.2015 №12/02-16, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» зобов'язане до 01.04.2016 направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису від 02.10.2015 №12/02-16, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» зобов'язане до 01.04.2016 направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області Державної екологічної інспекції України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко