Ухвала суду № 71484870, 04.01.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

04.01.2018 Справа № 905/1074/16

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (юридична адреса: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок № 56, поштова адреса: 01001, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок № 9, квартира № 9; код ЄДРПОУ - 19357762) на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок № 20; код ЄДРПОУ - 34991191) з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 01 серпня 2016 року у справі № 905/1074/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до фізичної особи-підприємця Литвинова Сергія Степановича (83052, АДРЕСА_1; ІПН - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, -

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 01 серпня 2016 року у справі № 905/1074/16 (суддя Гринько С.Ю), позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Литвинова Сергія Степановича 789147,40 гривень - заборгованість за кредитом, 161872,95 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 15594,38 гривень - судовий збір.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року.

22 грудня 2017 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга за № 3050/5 від 18.12.2017, в якій публічне акціонерне товариство «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації просить:

- визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги на постанову повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.11.2017 по виконавчому провадженню №52659264 та поновити строк на подання скарги;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №52659264;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.11.2017 по виконавчому провадженню №52659264;

- зобов'язати старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.08.2016 у справі №905/1074/16 у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. відновити виконавче провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 22 грудня 2017 року у зв'язку з відставкою судді Гринько С.Ю. призначено автоматичний розподіл справи № 905/1074/16.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду, головуючим суддею визначено Фурсову С.М.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)» внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017.

У відповідності до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно п.1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 04.01.2018 об 11:00 год.

У судове засідання 04 січня 2018 року учасники судового процесу не з'явились, додаткових пояснень та заперечень не надали.

Положеннями п.2 ст.342 ГПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведене, суд розглядає скаргу за наявними в ній матеріалами.

За змістом скарги №3050/5 від 18.12.2017 заявник просить поновити пропущений процесуальний строк на звернення до господарського суду із скаргою.

Дослідивши матеріали поданої скарги та обставини, на які посилається заявник, судом встановлено таке.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання скарги №3050/5 від 13.11.2017 у ВП №52659264 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.08.2016 по справі №905/1074/16, заявник посилається на те, що оскаржувана постанова отримана ним 04.12.2017, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта».

За змістом частини першої статті 241 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Дослідивши представлені докази, судом встановлено, що оскаржувана постанова отримана стягувачем 04.12.2017, а звернення зі скаргою №3050/5 до господарського суду Донецької області відбулось - 18.12.2017.

Частиною другою статті 241 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Оцінив представлені суду докази та викладені обставини в обґрунтування поважності причин пропуску строку встановленого чинним законодавством для подання скарги на дії органів державної виконавчої служби, суд не вбачає бездіяльність публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у несвоєчасному зверненні до господарського суду Донецької області.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункти 1, 2, 4 частини третьої статті 129 Основного Закону України).

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання гарантій реалізації права на судовий захист від незаконних дій, виключність підстав означеного звернення, суд дійшов висновку визнати причини пропуску вказаного процесуального строку поважними і відновити пропущений строк на подання скарги №3050/5 від 18.12.2017 на бездіяльність державного виконавця.

Дослідив матеріали скарги та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

Відповідно до статей 124 та 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Положення статті 326 Господарського процесуального кодексу України та частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням господарського суду Донецької області від 01 серпня 2016 року у справі № 905/1074/16 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Литвинова Сергія Степановича 789147,40 гривень - заборгованість за кредитом, 161872,95 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 15594,38 гривень - судовий збір.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент вчинення відповідної процесуальної дії) 11 серпня 2016 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №905/1074/16 від 01.08.2016.

В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

11.10.2016 державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області наказ від 11.08.2016 по справі №905/1074/16 (ВП №52659264) про стягнення боргу у розмірі 966 614,73 гривень.

13.11.2017 старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №52659264). Причиною повернення зазначено відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Підставою вчинення є посилання на приписи п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону №1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

У відповідності до ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Оскаржувана постанова в межах виконавчого провадження ВП №52659264 не містить відомостей про звернення державного виконавця із запитами до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

Також, на підтвердження викладених у скарзі обставин, скаржником надано суду Інформацію про виконавче провадження №52659264 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. З вказаного документу не вбачається вчинення державним виконавцем будь-яких дій, подання запитів з метою розшуку майна боржника, його коштів тощо.

У відповідності до ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення суду не надано.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд зауважує, що звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, проте реалізація якого нерозривно пов'язана з обов'язком виконавця вжити останнім усі необхідні заходи задля виконання судових актів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 цієї норми передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п.п.2-6 ч.1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

Як вже зазначалось вище, Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Проте, дослідивши фактичні обставини, не можна дійти висновку про вжиття виконавчим органом усіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а тому оскаржувана заявником постанова старшого державного виконавця від 13.11.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №52659264 є передчасними. Доказів протилежного суду не представлено.

При цьому, висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові у справі №14/492 від 04.02.2015р. та у постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014р.

Враховуючи наведене, бездіяльність старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області визнається судом неправомірною, а вимога щодо зобов'язання старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області провести виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1074/16 від 11.08.2016 у порядки та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження» - такою що підлягає задоволенню.

Разом з цим, скаржник просить скасувати постанову від 13.11.2017 про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/1074/16 від 11.08.2016 стягувачу.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При цьому, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Закон України «Про виконавче провадження» не надає повноважень відповідному суду скасувати акти державної виконавчої служби. З метою поновлення порушеного права, господарський суд вправі постанову державної виконавчої служби або наслідки виконавчих дій визнати недійсними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

В силу ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності доводів скаржника, задовольняє скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації №3050/5 від 18.12.2017, в означеній частині шляхом визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця, зобов'язання провести певні виконавчі дії, визнання постанови старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.11.2017 у виконавчому провадженні №52659264 недійсною.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, на момент звернення стягувача зі скаргою, відсутні докази ухилення Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від вчинення дій з відновлення виконавчого провадження, а тому вимога скаржника в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 118, 234, 339, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Відновити строк на подання скарги.

2. Скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №52659264.

Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.11.2017 по виконавчому провадженню №52659264.

Зобов'язати старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р.С. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.08.2016 у справі №905/1074/16 у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

В іншій частині скаргу відхилити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст ухвали складено та підписано 09.01.2018.

Ухвала набрала чинності з моменту її оголошення - 04.01.2017

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя С.М. Фурсова