Ухвала суду № 71484729, 13.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2017 року м. Київ № 826/16156/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) до Національної поліції України про:

- визнання протиправними дій відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України в частині утримання та не повернення ОСОБА_1, належної йому колекції "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок";

- зобов'язання відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України повернути ОСОБА_1, належну йому колекцію "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок";

- стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 1000000,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 КАС України, у позовній заяві, зокрема, зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості відповідача зазначено Національну поліцію України, проте у прохальній частині позову позовні містяться вимоги до відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України без персоніфікації останніх.

Відтак, на виконання вимог даної ухвали суду позивачу слід надати уточнену позовну заяву із зазначенням у ній в якості відповідача, у тому числі у прохальній частині, або відповідний орган державної влади, або посадову особу останнього з його персоніфікацією.

За приписами частини другої статті 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує про те, що колекція "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок" утримується посадовими/службовими особами Національної поліції України без визнання речовими доказами в будь-якому кримінальному провадженні та без рішення суду про її арешт і не повернута законному володільцю, незважаючи на численні звернення.

Проте, з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається факту вилучення/утримання вказаної колекції саме посадовими/службовими особами Національної поліції України, як і доказів звернення позивача із заявами про її повернення.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до підходу, висловленого Вищим адміністративним судом України, як судом першої інстанції, відносно дотримання вимог до позовної заяви (статті 106 КАС України), зокрема, в ухвалі від 02.01.2015 у справі №800/590/14, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти.

При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Позовні вимоги відповідають предмету позову.

Між тим, недоліком позову є ненадання до позовної заяви доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Аналогічний підхід підтримано Верховним Судом України при перегляді ухвал Вищого адміністративного суду України, як судом першої інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду України від 17.03.2015, від 24.02.2015, від 27.01.2015.

Таким чином, позивачу слід надати суду докази на підтвердження вилучення/утримання колекція "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок" саме посадовими/службовими особами Національної поліції України та докази звернення із заявами про її повернення, або зазначити про причини неможливості подання до суду таких доказів.

У адміністративному позові також зазначається, що колекцію "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок" вилучено 30 липня 2010 року.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, позов поданий до суду 08 грудня 2017 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Однак, позивач не обґрунтовує причин пропуску такого строку і клопотання про його поновлення не заявляє.

Згідно з частиною третьою статті 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При цьому, у відповідності до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Водночас, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" закріплено, що з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1600 грн.

Тобто, при звернені до суду з даним позовом законодавством передбачено сплату судового збору у сумі 640,00 грн.

В той же час, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого судовий збір не справляється за позовні заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом, зокрема вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору.

Однак, такі позовні вимоги як визнання протиправними дій відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України, в частині утримання та не повернення колекції "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок", і зобов'язання відповідних посадових/службових осіб відповідача, повернути зазначену колекцію, не звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для їх усунення.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу семиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній в якості відповідача, у тому числі у прохальній частині, або відповідний орган державної влади, або посадову особу останнього з його персоніфікацією;

- доказів звернення позивача до Національної поліції України із заявами про повернення колекції "Антикварні колекційні золоті монети ХVІІІ-ХІХ століть - 30 (тридцять) золотих монет номіналом 1 рубль та 31 (тридцять одна) золота монета номіналом 50 копійок" або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості надання таких доказів суду;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

- оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі, а саме у сумі 640 грн (за вимогу немайнового характеру) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689".

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно частини першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.М. Чудак