Рішення № 71484702, 09.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 січня 2018 року письмове провадження № 826/7337/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К.., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до

товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт-Груп”

про

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі – позивач/ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м/ Києві) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт-Груп” (далі – відповідач/ТОВ “Ефорт-Груп” в розмірі 104096,32 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наявністю у ТОВ “Ефорт-Груп” узгодженого податкового боргу.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з огляду на визнання в судовому порядку податкових декларацій відповідача неподаними та незареєстрованими, а податкової вимоги від 05.05.2015 - скасованою.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент здійснення процесуальної дії).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Груп» в розмірі 104096,32 грн.

Відповідно до облікової картки платника податків, наданої контролюючим органом до суду, станом на 31.03.2016 за товариством з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Груп» обліковується борг з податку на додану вартість в розмірі 104096,32 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, зазначений податковий борг виник на підставі грошового зобов’язання, визначеного платником податків в декларації з податку на додану вартість від 20.03.2015 №9045532647.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, “грошове зобов'язання платника податків” - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми “Ю” від 05.05.2015 №4796-23, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України, сплаті підлягає лише узгоджена сума нарахованого грошового зобов'язання, тобто та сума, яка не оскаржується платником податків у передбаченому законом порядку.

Разом з тим, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2016 у справі №826/11313/15 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.05.2015 №4796-23.

Як вбачається з довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 №826/11313/15/6720/17, постанова Окружного адміністративного суду міста Києві від 01.12.2016 у справі №826/11313/15 набрала законної сили 02.05.2017.

Враховуючи викладене, зважаючи на скасування в судовому порядку податкової вимоги позивача від 05.05.2017 №4796-23, податкова заборгованість ТОВ “Ефорт-Груп” за даною податковою вимогою є неузгодженою, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 77, 78, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян