Ухвала суду № 71484544, 09.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

з питань вжиття заходів забезпечення позову

09 січня 2018 року № 813/112/18

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк В.Я. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву Приватного підприємства (надалі ПП) «ОККО-Нафтопродукт» про забезпечення позову у справі за його позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «ОККО-Нафтопродукт» звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу від 29.12.2017 року за №2931 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в якій просить зупинити дії наказу від 29.12.2017 року за №2931 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», оскільки реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення невиїзної документальної перевірки може також призвести до чергового порушення прав та інтересів позивача, а саме донарахування податкових зобов’язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, необхідно буде звертатись до суду, визнавати недійсним рішення, тощо).

Суд розглядаючи згадане клопотання виходив з наступного.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби «Про проведення «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 29.12.2017 року за №2931 призначено проведення позапланової невиїзну перевірку з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 року по 31 12.2015 року.

Як передбачено ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 24.12.2010 року, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд вважає обґрунтованими доводи представників позивача в частині того, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута. Вказане у сукупності, свідчить про те що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів ПП “ОККО-Нафтопродукт” до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

Окрім того, суд враховує, що заходи забезпечення адміністративного позову в такий спосіб відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, слід вказати, що судом не обмежуються повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки позивача, оскільки у випадку визнання судом правомірним оскаржуваного наказу від 29.12.2017 року за №2931 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», така перевірка буде проведена в порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяву позивача про вжиття заходів забезпечення слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити дію наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 29.12.2017 року за №2931до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Я.Мартинюк