Ухвала суду № 71484346, 05.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2018 р. Справа №805/46/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення знову, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФ), в якій позивач просить зобов'язати відповідача провести поновлення пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача провести поновлення пенсії за віком шляхом її призначення знову з 07.10.2009 року.

З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду 21.12.2017 року, про що свідчить відповідний поштовий штамп на конверті. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

Суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що до 04.07.2017 року, до того як вона отримала відповідь з УПФ від 23.06.2017 року щодо розгляду її заяви, вона не могла знати та не знала і не повинна була знати, що відповідач незаконно відмовить у поновленні її пенсії починаючи з 07.10.2009 року, а отже саме з цього моменту позивачу стало відомо про порушення її прав, і як наслідок виникло право на оскарження відповідних дій відповідача, з огляду на наступне.

Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до матеріалів доданих до позовної заяви, а також пояснень викладених у самому позові, припинення виплати пенсії позивачу відбулось після виїзду з України на постійне проживання до Ізраїлю 15.12.2001 року.

Згідно позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача провести поновлення раніше призначеної пенсії за віком з 07.10.2009 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року. Проте, позивач з даним позовом звернувся до суду 21.12.2017 року.

Суд зазначає, що виплата пенсії носить періодичний (щомісячний) характер, а тому позивач, якщо вважав неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та враховуючи, викладені у позовній заяві, пояснення, суд дійшов висновку про порушення позивачем норм чинного процесуального законодавства, в частині строку звернення з позовом до суду.

Вищевказана позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у рішеннях від 08.12.2015 року № 21-5653а15 та № 21-5440а15, від 05.04.2016 року № 454/1774/13-а.

Окрім того, згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищевказаної норми, позивачем не надано такого підтвердження.

У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, а також надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення знову - залишити без руху і встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лазарєв В.В.