Рішення № 71484160, 03.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1533/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

представника позивача: Водолазського Д.В. (довіреність від 02.01.2018 № 05/75),

представника відповідача: Корнейчука О.Л. (довіреність від 15.12.2017 № 11443/9/28-10-10-18),

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 на суму 62769885,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 на суму 62769885,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зазначена вимога є черговою (одинадцятою) вимогою, які виставляються контролюючим органом, починаючи з кінця 2015 року. Всі попередні вимоги визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.

Винесення вимоги від 07.06.2017 № Ю-126-17 зумовлено тим, що, на думку відповідача, за позивачем виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску через порушення підприємством вимог частини дев'ятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) внаслідок передачі обов'язків по сплаті єдиного внеску іншій особі - Дочірньому підприємству «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ». Передача обов'язків зі сплати єдиного внеску відбулася через те, що постановами державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2015 ВП № 48544270 та від 01.06.2016 ВП № 51291600 накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках, що належать позивачу. За період з 30.09.2015 по 31.12.2015 та з 03.06.2016 по 09.06.2016 сплата єдиного внеску здійснювалася Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» на підставі договору доручення від 20.07.2015 № 35/ФО/15-209 від імені та за рахунок коштів позивача. Податковий орган вказані кошти не відобразив в обліку ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» як сплату єдиного внеску, а відніс на рахунок нез'ясованих платежів, у зв'язку з чим у позивача виникла та накопичувалася недоїмка.

Усі подальші (поточні) платежі позивача відповідач зараховував на погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення, що й спричинило винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки перерахування повіреним - ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не суперечить положенням частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464-VI, оскільки не може вважатися передачею платником єдиного внеску своїх обов'язків зі сплати єдиного внеску третім особам.

Оскільки за позивачем відсутній борг з єдиного внеску, відповідач безпідставно виніс вимогу про сплату боргу від 07.06.2017 № Ю-126-17. Відповідно, вказана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач не погодився з вимогами позивача, про що подав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (т. 1 арк. спр. 229-230), у яких зазначив, що сплата єдиного внеску ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» замість ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» прямо суперечить вимогам частини сьомої статті 9 Закону № 2464-VI, оскільки єдиний внесок має сплачуватися виключно платником у безготівковій формі з його банківського рахунку.

Положення Цивільного кодексу України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх тверджень, що сплата грошових коштів повіреним від імені довірителя не є передачею обов'язку по сплаті єдиного внеску третій особі, на думку відповідача, не можуть застосовуватися до правовідносин по сплаті єдиного внеску, оскільки Закон № 2464-VI не поширює дію Цивільного кодексу України на правовідносини, що регулюються цим законом.

Оскільки за обліковими даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на 31.05.2017 за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» обліковувалася загальна сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 62769885,57 грн, відповідач вважає, що ним обґрунтовано сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу від 07.06.2017 № Ю-126-17, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні, викладеним у запереченнях проти позову.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі (т. 1 арк. спр. 3-7), яке задоволено ухвалою суду від 24.10.2017 про відкриття провадження у справі (т. 1 арк. спр. 1-2).

В ході судового розгляду даної справи учасниками справи подано такі заяви та заявлено такі клопотання:

- представником позивача: про зупинення провадження у справі з метою надання додаткових документів та проведення судового засідання за відсутності представника позивача (т. 1 арк. спр. 53); про долучення документів (т. 1 арк. спр. 63-66); про проведення судового засідання за відсутності представника позивача (т. 1 арк. спр. 220); про долучення документів (т. 2 арк. спр. 13);

- представником відповідача: про зупинення провадження у справі для надання Офісом заперечень на позов та доказів на їх підтвердження (т. 1 арк. спр. 47-48); про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1 арк. спр. 50-51); про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1 арк. спр. 221); усне клопотання про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів, яке відображено у журналі судового засідання (т. 2 арк. спр. 4-7); про долучення документів (т. 2 арк. спр. 37-38).

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою від 06.11.2017 зобов'язано позивача та відповідача надати до суду докази, яких, на думку суду, не вистачає, задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зупинено провадження по справі до 20.11.2017 (т. 1 арк. спр. 54-55);

- ухвалою від 20.11.2017 поновлено провадження у справі (т. 1 арк. спр. 62);

- ухвалою від 20.11.2017 зобов'язано відповідача надати до суду докази, яких, на думку суду, не вистачає, задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зупинено провадження по справі до 30.11.2017 (т. 1 арк. спр. 223-224);

- ухвалою від 30.11.2017 поновлено провадження у справі (т. 2 арк. спр. 2);

- протокольною ухвалою суду зобов'язано відповідача надати до суду додаткові докази, яких, на думку суду, не вистачає, яку відображено у журналі судового засідання (т. 2 арк. спр. 4-7);

- ухвалою від 30.11.2017 зупинено провадження у справі до 03.01.2018 (т. 2 арк. спр. 8);

- ухвалою від 03.01.2018 поновлено провадження у справі (т. 2 арк. спр. 133).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Приватне акціонерне товариство «Сєверодонецьке об'єднання Азот», ідентифікаційний код юридичної особи 33270581, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24.12.2004, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 арк. спр. 43-45).

ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є платником єдиного внеску та з 2017 року перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу ВПП ДФС.

Вказані обставини визнано сторонами під час розгляду справи та у відповідності з частиною першою статті 78 КАС України є звільненими від доказування.

Відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу від 07.06.2017 № Ю-126-17, у якій зазначено, що станом на 31.05.2017 заборгованість ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» зі сплати єдиного внеску складає 62769885,57 грн, у тому числі: недоїмка - 58471611,36 грн, штрафи - 2025938,39 грн, пеня - 2272335,82 грн (т. 1 арк. спр. 15).

Штраф та пеня, включені до вимоги про сплату боргу від 07.06.2017 № Ю-126-17, нараховані рішенням Харківського управління Офісу ВПП ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.02.2017 № 0012501200 (т. 2 арк. спр. 14).

За даними інтегрованої картки ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з єдиного внеску (т. 2 арк. спр. 59-129), станом на 31.05.2017 за позивачем дійсно обліковується борг зі сплати єдиного внеску у загальній сумі 62769885,57 грн, сальдо на початок року - 43352805,74 грн.

Слід зазначити, що заборгованість ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з єдиного внеску, що виникла станом на 31.01.2017 була включена до вимоги про сплату боргу від 13.02.2017 № Ю-48-17, із зазначенням суми заборгованості - 43448097,39 грн (т. 1 арк. спр. 104).

Судом встановлено, що вимога відповідача про сплату боргу від 13.02.2017 № Ю-48-17, сформована станом на 31.01.2017, оскаржена у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі № 812/208/17 позовні вимоги ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задоволені повністю, визнано протиправною та скасовано, зокрема, вимогу Харківського управління Офісу ВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2017 № Ю-48-17 на суму 43448097,39 грн.

За даними статистичної картки по справі № 812/208/17, наявної у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», постанова суду набрала законної сили 25.09.2017 через повернення Донецьким апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги заявнику.

Дослідженням постанови суду від 06 червня 2017 року у справі № 812/208/17 (т. 1 арк. спр. 105-111) з'ясовано, що судом встановлено такі обставини.

Згідно з постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження від 22.09.2015 № 48544270 накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику: Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Постановою головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.06.2016 у виконавчому провадженні № 51291600 накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках, що належать ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Договором доручення від 20.07.2015 № 35/ФО/15-209, укладеним між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» та ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» передбачено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Довіритель) з однієї сторони та ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» (Повірений) з іншої сторони, уклали цей Договір про нижче наведене: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання. Деталізований зміст доручення щодо виконання грошових зобов'язань (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами в додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчинені Повіреним на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя.

Судом також встановлено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» станом на 31.12.2016 мало переплату з єдиного внеску у сумі 869753,03 грн.

За січень 2017 року ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 6059879,59 грн, а сплачено 5964587,94 грн.

Враховуючи, що під час розгляду справи суд дійшов висновку, що у позивача станом на 31.12.2016 була відсутня недоїмка зі сплати єдиного внеску, більш того позивач мав переплату у розмірі 869753,03 грн вимога відповідача від 13.02.2017 № Ю-48-17, якою визначено заборгованість позивача станом на 31 січня 2017 року у сумі 43448097,39 грн, також є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині також необхідно задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказані положення, суд вважає звільненими від доказування обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 812/208/17, яка набрала законної сили 25.09.2017.

З вищевикладеного судом встановлено, що відповідачем безпідставно включено до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 суму боргу за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2017 № Ю-48-17, сформованою станом на 31.01.2017. Також, з постанови суду слідує, що за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» станом на 31.01.2017 борг по сплаті єдиного внеску відсутній. Більш того, за наслідками погашення суми єдиного внеску за грудень 2016 року, станом на 31.01.2017 існувала переплата у сумі 774461,38 грн.

Також, судом встановлено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» у судовому порядку оскаржено рішення Харківського управління Офісу ВПП ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.02.2017 № 0012501200, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2025938,39 грн та нарахована пеня у сумі 2272335,82 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі № 812/15/17 (т. 2 арк. спр. 17-26), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (т. 2 арк. спр. 27-35), позовні вимоги ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано, зокрема, рішення Харківського управління Офісу ВПП ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.02.2017 № 0012501200 на загальну суму 4298274,21 грн.

З огляду на викладене судом встановлено, що відповідачем безпідставно включено до вимоги про сплату боргу від 07.06.2017 № Ю-126-17 суму штрафу - 2025938,39 грн та нарахованої пені - 2272335,82 грн за рішенням Харківського управління Офісу ВПП ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.02.2017 № 0012501200.

Таким чином, з огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили на час розгляду даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 є протиправною та підлягає скасуванню в частині суми недоїмки, яка виникла станом на 31.07.2017, та сум штрафу та нарахованої пені на загальну суму 4298274,21 грн.

Що стосується суми недоїмки, яка виникла за період не охоплений вимогою про сплату боргу від 13.02.2017 № Ю-48-17, судом встановлено таке.

Так, періодом збільшення суми боргу ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», включеної до вимоги від 07.06.2017 № Ю-126-17, сформованої станом на 31.05.2017, у порівнянні з вимогою від 13.02.2017 № Ю-48-17, сформованою станом на 31.01.2017, є період січня-квітня 2017 року.

За даними звіту про нарахування єдиного внеску за січень 2017 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього складає 5789286,38 грн (т. 1 арк. спр. 115-116).

За січень 2017 року позивачем сплачений єдиний внесок у загальній сумі 4477810,72 грн, у тому числі: особисто сплачено ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 4454424,74 грн, ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1148,00 грн, ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 22237,98 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень (т. 1 арк. спр. 117-138).

За даними звіту про нарахування єдиного внеску за лютий 2017 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього складає 5725857,51 грн (т. 1 арк. спр. 141-142).

За лютий 2017 року позивачем сплачений єдиний внесок у загальній сумі 2453580,42 грн, у тому числі: особисто сплачено ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1314819,28 грн, ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1105210,73 грн, ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 33550,41 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень (т. 1 арк. спр. 143-166).

За даними звіту про нарахування єдиного внеску за березень 2017 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього складає 5676707,81 грн (т. 1 арк. спр. 169-170).

За березень 2017 року позивачем сплачений єдиний внесок у загальній сумі 2235115,00 грн, у тому числі: особисто сплачено ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1012792,08 грн, ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1162658,45 грн, ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 59664,47 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень (т. 1 арк. спр. 171-182).

За даними звіту про нарахування єдиного внеску за квітень 2017 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього складає 4631672,01 грн (т. 1 арк. спр. 184-185).

За квітень 2017 року позивачем сплачений єдиний внесок у загальній сумі 1061728,40 грн, у тому числі: особисто сплачено ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 71470,05 грн, ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 972005,36 грн, ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 1152,99 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень (т. 1 арк. спр. 117-138).

З вищезазначеного судом встановлено, що за період січня-квітня 2017 року ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» нараховано до сплати єдиний внесок у загальній сумі 21823523,71 грн; сплачено - 10228234,54 грн, у тому числі особисто ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 6853506,15 грн, ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - 3374728,39 грн; заборгованість по сплаті єдиного внеску - 11595289,17 грн.

Дослідженням інтегрованої картки ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (т. 2 арк. спр. 59-129) встановлено, що суми єдиного внеску, сплачені позивачем, зараховані відповідачем на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Суми, сплачені ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» за довіреністю за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», в інтегрованій картці взагалі не відображені. З пояснень представників сторін судом встановлено, що такі суми віднесені на рахунок не з'ясованих платежів.

Також, за даними інтегрованої картки ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» встановлено, що суми єдиного внеску, сплачені позивачем за травень 2017 року у період до 31.05.2017 у загальному розмірі 356973,44 грн, зараховані відповідачем на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Сплату цієї суми єдиного внеску підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи (т. 1 арк. спр. 199-211).

Таким чином судом встановлено, що залишок недоїмки з єдиного внеску за січень-квітень 2017 року, з урахуванням суми, сплаченої за травень 2017 року та зарахованої на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення - 356973,44 грн, та переплати, яка існувала за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» станом на 31.01.2017 - 774461,38 грн, наявність якої встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі № 812/208/17, становить 10463854,35 грн.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Розділом VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, визначено таке.

До платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення (пункт 1).

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (пункт 2).

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк (пункт 3).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику (пункт 4).

Оскільки, як вже вищевказано, за період січня-квітня 2017 року за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» утворилася недоїмка з єдиного внеску у сумі 10463854,35 грн, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно включено цю суму до вимоги про сплату боргу від 13.02.2017 № Ю-48-17, яку й надіслано позивачу. Відповідно, судом встановлено, що вимога про сплату боргу від 13.02.2017 № Ю-48-17 на суму недоїмки 10463854,35 грн є правомірною, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується тверджень відповідача, що сплата єдиного внеску ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» замість ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» прямо суперечить вимогам частини сьомої статті 9 Закону № 2464-VI та такі суми не можуть враховуватися як сплата єдиного внеску позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п'ята);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Як вже вищевказано ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є платником єдиного внеску, який має виконувати визначені Законом № 2464-VI обов'язки, зокрема, щодо своєчасної сплати єдиного внеску, незалежно від фінансового стану платника.

Разом з тим, внаслідок накладення органами Державної виконавчої служби арешту на всі рахунки ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», позивач позбавлений можливості виконувати такий обов'язок платника особисто.

Як зазначено у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 812/208/17 між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - довіритель) та ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» (далі - повірений) укладено договір доручення від 20.07.2015 № 35/ФО/15-209.

Також, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - довіритель) укладено договір доручення від 21.06.2017 № 35/ФО/17-13 з ТОВ «СТИРОЛТРАНС» (далі - повірений) (т. 1 арк. спр. 215-218).

В порядку та на умовах, визначених цими договорами, Повірені зобов'язуються від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання. Деталізований зміст доручення щодо виконання грошових зобов'язань (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами в додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчинені Повіреним на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до частини першої статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно з частиною першою статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов'язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Всі вчинені повіреним дії створюють, змінюють та припиняють права довірителя, а не повіреного.

Укладеними договорами з ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» та довіреностями, виданими ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на виконання цих договорів, передбачені юридичні дії, які мають вчиняти повірені, а саме сплатити єдиний внесок за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за рахунок його коштів, переданих повіреним за тристоронніми угодами.

Про здійснення повіреними виплат єдиного внеску від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» свідчить призначення платежу у платіжних дорученнях.

Так, оглядом платіжних доручень, якими ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» сплачено єдиний внесок за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», встановлено, що у призначенні платежу цих платіжних доручень зазначено відомості про період, за який здійснюється виплата єдиного внеску, що виплата здійснена за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на підставі довіреності, реквізити довіреності.

Отже, судом встановлено, що здійснюючи виплату єдиного внеску ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» діяли як повірені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», тобто від його імені, а не як самостійні платники єдиного внеску.

Слід також зауважити, що об'єктивною передумовою сплати позивачем єдиного внеску через повірених є арешт всіх рахунків позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що перерахування повіреним коштів довірителя на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя на підставі договорів, які відповідають вимогам Цивільного кодексу України, не може вважатися передачею обов'язку по сплаті єдиного внеску третій особі, заборона якої встановлена частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464-VI, на яку наголошує відповідач.

Твердження відповідача, що положення Цивільного кодексу України не розповсюджуються на правовідносини по сплаті єдиного внеску, оскільки їх дію на такі правовідносини не поширено спеціальним законом, яким є Закон № 2464-VI, суд також вважає необґрунтованими.

Так, статтею 2 Закону № 2464-VI визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Здійснення сплати єдиного внеску повіреним на підставі довіреності від імені довірителя, тобто за правилами, визначеними Цивільним кодексом України, жодним чином не змінює порядок сплати єдиного внеску, визначений Законом № 2464-VI. Відповідно, поширення положень Цивільного кодексу України Законом № 2464-VI у даному випадку не потребується.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував кошти, сплачені ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» та ТОВ «СТИРОЛТРАНС» від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» у загальній сумі 3374728,39 грн, у рахунок сплати ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» єдиного внеску за січень-квітень 2017 року.

Слід також зазначити, що до аналогічного висновку дійшов Вищій адміністративний суд України під час перегляду в касаційному порядку судових рішень в адміністративній справі № 812/59/16 за позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, правонаступником якої є Офіс ВПП ДФС.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року у справі № 812/59/16 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року про задоволення позову ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» залишено в силі (т. 1 арк. спр. 21-22).

Зважаючи на все вищевикладене, судом встановлено, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправною та скасування вимоги Офісу ВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 в частині визначення ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» суми боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 52306031,22 грн, у тому числі: недоїмки - 48007757,01 грн, штрафу - 2025938,39 грн, пені - 2272335,82 грн. В іншій частині - недоїмка у сумі 10463854,35 грн - вимога про сплату боргу у повній мірі відповідає законодавству, тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 24.10.2017 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 941548,28 грн до ухвалення судового рішення у даній адміністративній справі.

Оскільки адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, що становить 83,33% від ціни позову, суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог та вважає за необхідне сягнути до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 156956,10 грн з позивача та 784592,18 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2017 № Ю-126-17 в частині визначення Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» суми боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 52306031,22 грн, у тому числі: недоїмки - 48007757,01 грн, штрафу - 2025938,39 грн, пені - 2272335,82 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33270581, місцезнаходження юридичної особи: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 5) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 156956,10 грн (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 10 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996, місцезнаходження юридичної особи: 04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 784592,18 грн (сімсот вісімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві гривні 18 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 09 січня 2018 року.

Суддя К.О. Пляшкова