
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 грудня 2017 р. Справа №804/8797/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м.Дніпро, проспект О.Поля, 1) про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання бездіяльності та зобов'язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації вчинити певні дії;
- відшкодування за рахунок держави ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі ст.176 Кримінального кодексу України, а саме: інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, моральні збитки у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян та одноразово відшкодувати за рахунок держави одноразово матеріальні збитки (упущена вигода) у розмірі одного мільярда гривень кожному із винахідників технології ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
По-перше, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.п.2, 3, 5, 7, 11 ч.1 цієї статті, у позовній заяві не зазначено:
- ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- ціну позову, оскільки у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю відповідача;
- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, незрозуміло та некоректно викладено прохальну частину позову;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позивачем не викладено обставин в обґрунтування вимоги щодо відшкодування за рахунок держави позивачу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, оскільки в позовній заяві не зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
По-друге, позивачем надіслано позовну заяву засобами електронного зв'язку.
Згідно Розділу VII Перехідні положення КАС України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У пункті 17 Розділу VII Перехідні положення КАС зазначено, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
Таким чином, враховуючи відсутність у Дніпропетровського окружного адміністративного суду можливості розгляду справи за матеріалами справи в електронній формі, позивачу слід надати позовну заяву в паперовій формі.
По-третє, відповідно до ч.2 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
Окрім того, позовну заяву подано одним позивачем, а в прохальній частині міститься вимога майнового характеру, в якій позивач просить стягнути з держави на користь нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальної і моральної шкоди, щодо останніх відомості та їх власні підписи в позовній заяві відсутні.
По-четверте, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно надати копію позовної заяви з додатками для відповідача.
По-п'яте, разом з позовом позивач надіслав заяву про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування заяви позивач зазначив наступне.
Конституцією не передбачено будь-яких обмежень чи умов щодо можливості звернення громадянина до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина та безпосередньо на підставі Конституції України таке звернення державною гарантується.
Розглянувши вищенаведене клопотання, вивчивши наведені у клопотанні обґрунтування, суд не находить підстав для його задоволення та звільнення позивача від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, виходячи з наступного.
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України, які кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідну заяву, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд, звернувши увагу на підстави поданої заяви про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, відповідно до частини першої ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав у ОСОБА_1 для звільнення від сплати судового збору за звернення із даним позовом.
По-шосте, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено суду позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою:
- майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640грн.
Враховуючи те, що в позовній заяві заявлено вимогу майнового та немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу:
- майнового характеру - 8000грн;
- немайнового характеру - 640грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до абз.1 п.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Визначені питання стосуються саме позивача, а тому останній має можливість надати такі докази самостійно.
Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 88, 133, 160, 161, 169, 171, 241, 243, Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 за його адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали направити:
- Позивачу за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Кадникова
Судове рішення № 71483557, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8797/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: