Постанова № 71483175, 09.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1073/18 Головуючий 1 інст. - Бєссонова Т.Д.

Справа № 623/1703/16-ц Доповідач - Маміна О.В.

Категорія : договірні

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Маміної О.В.

суддів Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

при секретарі Сізоновій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2016 року (головуючий суддя Бєссонова Т.Д.),-

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.05.2008 року у розмірі 12 081 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; вказує, що 22 травня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов'язання за договором відповідачка належним чином не виконала, станом на 31.05.2016 року сума її заборгованості за кредитним договором складає 12 081 грн. Останній платіж відповідачем на погашення заборгованості за договором внесений у 2013 році, тому строки позовної давності не є пропущеними.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки позовної давності.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Судом встановлено, що 22 травня 2008 року ОСОБА_2, підписавши анкету-заяву, отримала кредитну картку «Універсальна, 30 днів льотного періоду», за умовами якої відповідач отримала кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8-9). Крім того, в анкеті зазначено, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч. 1 ст. 627, 629 ЦК України згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що станом на 31 травня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором складає 12 081 грн. (а.с.5-7), з яких: 2 990,63 грн. - заборгованість за кредитом, 7 083,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 193 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 563,38 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач наполягав на застосуванні строків позовної давності (а.с.28).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Із наданих Банком документів вбачається, що 25 листопада 2013 року на погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем був внесений платіж на суму 500 грн. (а.с.6).

Таким чином, відрахування позовної давності починається з моменту останнього списання коштів з рахунків боржника, тобто з 25 листопада 2013 року, а висновок суду першої інстанції про відмову в позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності суперечить матеріалам справи та вимогам закону.

Тому рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як зазначено вище, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складає 12 081 грн., з яких: 2 990,63 грн. - заборгованість за кредитом, 7 083,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 193 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 563,38 грн. - штраф (процентна складова).

Сума заборгованості за кредитним договором від 22.05.2008 року підлягає стягненню з відповідачки на користь Банку.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи вбачається, що штраф і пеня нараховані банком за одні і ті ж порушення, а тому колегія суддів вважає, що стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховував відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу відсутні, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 493 грн. 80 коп., з яких: 1 378 грн. - сплачені при подачі позовної заяви, 1 515,80 грн. - при подачі апеляційної скарги та 1 600 грн. - при подачі касаційної скарги.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2016 року - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 11 267 грн. 62 коп., з яких: 2 990,63 грн. - заборгованість за кредитом, 7 083,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 193 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 4 493 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук