Ухвала суду № 71482734, 05.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/149/18

н/п 1-кс/640/246/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Недосєкіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490000052 від 03.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про арешт майна,-

встановив :

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 04.01.2018 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України під час обшуку затриманої особи ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон Samsung A8 ІМЕІ1 353931081337503 ІМЕІ2 352932081337501, стартовий пакет мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380509614144, SIM картка мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380507025808; місцем зберігання арештованого майна визначити Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що в період часу з 02.01.2018 по 03.01.2018 (точний час скоєння злочину в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Л.Толстого, 23-А, шляхом вільного доступу, через відкриті вхідні двері, проник у домоволодіння, та побачив на дивані у сплячому стані потерпілого ОСОБА_3, подовжуючи свої злочинні дії, підійшов до ОСОБА_3 та з безіменного пальця правої руки зняв золоту обручку, вагою 5г, вартістю зі слів потерпілого 400 грн.

Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд. Зазначеними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 400 грн.

03.01.2018 вчинений ОСОБА_2 злочин зареєстрований у ЄРДР і розпочато кримінальне провадження №12018220490000052 за фактом вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням до житла.

03.01.2018, о 23.00 годині ОСОБА_2 фактично затриманий співробітниками Київського ВП ГУНП в Харківській області за адресою Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, блокпост.

Слідчий СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, у присутності понятих здійснив обшук затриманої особи - ОСОБА_2 під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung A8 ІМЕІ1 353931081337503 ІМЕІ2 352932081337501, стартовий пакет мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380509614144, SIM картка мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380507025808.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об’єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, яке було вилучено 04.01.2018 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України під час обшуку затриманої особи ОСОБА_2, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 05.01.2018 надійшла заява від слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, в якій вона просить розглянути клопотання про арешт майна без її участі, клопотання просить задовольнити (а.с. 44).

Власник майна - підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 до канцелярії суду 05.01.2018 надали заяву, в якій просили провести судове засідання за їх відсутності, проти арешту майна заперечували у зв’язку з необґрунтованою підозрою (а.с. 45).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490000052 від 03.01.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.01.2018, 03.01.2018 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено мобільний телефон Samsung A8 ІМЕІ1 353931081337503 ІМЕІ2 352932081337501, стартовий пакет мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380509614144, SIM картка мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380507025808 (а.с. 6-7).

04.01.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час обшуку затриманої особи, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна підлягають задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 04.01.2018 під час обшуку затриманої особи ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон Samsung A8 ІМЕІ1 353931081337503 ІМЕІ2 352932081337501, стартовий пакет мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380509614144, SIM картка мобільного оператора ПРаТ «ВФ Україна» +380507025808 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова