Постанова № 71481924, 04.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 405/2111/16-ц

№ провадження 22-ц/781/76/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М. Доповідач Гайсюк О. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.01.2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Гайсюка О.В.

Суддів: Голованя А.М.

Карпенка О.Л.

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3, треті особи: ПрАТ «Креатив», ТОВ «Завод модифікованих жирів», ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Протеїн-Продакшн», ТОВ «Креатив Постач», ТОВ «Креатив Трейд», ТОВ «Регіонпродукт-Україна», ТОВ «Торгівельний Дім «Протеїн-Продакшн», ПП «Еллада», Кабінет Міністрів України про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: ПрАТ «Креатив», ТОВ «Завод модифікованих жирів», ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Протеїн-Продакшн», ТОВ «Креатив Постач», ТОВ «Креатив Трейд», ТОВ «Регіонпродукт-Україна», ТОВ «Торігвельний дім «Протеїн-Продакшн», ПП «Еллада», Кабінет Міністрів України про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Посилаючись на наявність станом на 16.12.2015 року заборгованості за кредитними договорами в рамках Генеральної угоди між Банком (позивачем) та ПрАТ «Креатив» (позичальником) в забезпечення виконання яких між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» прострочену станом на 16.12.2015 року заборгованість за кредитними договорами від 21.08.2013року, від 10.06.2014 року, від 19.09.2014 року укладеними в рамках

генеральної кредитної угоди від 17.11.2008 року в розмірі 7839155,57 дол. США та 57688633,18 грн. (т.1-й, а.с.2-8).

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання поруки припиненою (т.2-й, а.с.197-201).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.10.2017 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та призначено в справі комплексну судову бухгалтерсько-економічну та фінансово-кредитну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертам поставлено чотирнадцять питань пов'язаних з визначенням розміру заборгованості за кредитними договорами, в тому числі з перевіркою правильності нарахування процентів, пені, інфляційних втрат, 3% річних та інших складових заборгованості (т.4-й, а.с.64-68).

На час проведення цієї експертизи провадження у справі зупинено (т.4-й, а.с.64-68).

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» просить скасувати цю ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Позивач вважає, що Ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права.

Зокрема, на думку позивача суд не мав підстав для призначення у справі експертизи, оскільки справа містить велику кількість документів, які підтверджують наявність та розмір кредитної заборгованості. До того ж Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2017р. у справі про банкрутство ПрАТ «Креатив» визнано АТ «Укрексімбанк» кредитором боржника ПрАТ «Креатив» та затверджено реєстр кредиторів ПрАТ «Креатив».

Позивач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що в ухвалі про призначення експертизи зазначені правові питання, які відносяться до компетенції суду, а не експертів.

На думку позивача необхідності в призначенні експертизи не було, призначення експертизи лише затягує розгляд справи.

У судовому засіданні апеляційного суду представники позивача та ПрАТ «Креатив» доводи апеляційної скарги підтримали.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи суд правильно керувався ст.60 ЦПК України, (який був чинним на час постановлення ухвали) і відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд правильно керувався і ч.1 ст.143 ЦПК відповідно до якої для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд правильно виходив з того, що суду необхідно додержуватися засад рівних можливостей сторін у доказуванні, що документи, які надав позивач підлягають дослідженню особами, які мають спеціальні знання з метою забезпечення змагальності в доведенні та повного і об'єктивного встановлення обставин справи.

Визнання розміру кредитної заборгованості боржником не може бути перешкодою для поручителя доводити (в тому числі за допомогою експертизи) дійсний розмір заборгованості.

Аналіз питань, які ухвалою суду поставлені перед експертами вказує на те, що більшість із них не має ознак того, що вони є правовими. Хоча деякі питання і містять формулювання стосовно відповідності тих, чи інших операцій нормам чинного законодавства, але це викликано тим, що бухгалтерсько-економічна та фінансово-кредитна діяльність тісно пов'язана із застосуванням нормативно-правових активів, які цю діяльність регулюють. Якщо питання є чисто правовими, експерт має право не відповідати на ці питання.

Колегія суддів вважає, що необхідність проведення експертизи в цій справі є безсумнівною, оскільки Банк у спорі представляють спеціалісти в галузі банківської діяльності, а відповідач ОСОБА_3 без допомоги спеціалістів не в змозі самостійно розібратися в обґрунтованості заявлених до нього вимог, з огляду на складність справи та розрахунку наданого позивачем.

Зупиняючи провадження у справі, суд діяв в межах діючого на той час процесуального законодавства (п.5ч.1ст.202,п.2ст.203 ЦПК України). Судом враховано те, що експертам направляються матеріали справи.

На необхідність вчинення інших процесуальних дій до зупинення провадження у справі сторони не посилаються.

Наведене свідчить про те, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни цієї ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 09 січня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: