Ухвала суду № 71481742, 04.01.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3727/17

провадження №: 4-с/398/3/18

УХВАЛА

"04" січня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Ремезок А.Ю., за участі секретаря Василяки І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу №398/3727/17 за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Олександрійського МВ ДВС ОСОБА_1, боржник ОСОБА_2, в якій просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Олександрійського МВ ДВС ГТУЮ ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №52546419 при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.10.2017 року та скасувати зазначену постанову.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 19.09.2011 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області було ухвалено рішення по справі №2-1015/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» кредитної заборгованості. За даним рішення видано виконавчий лист та ПАТ «Родовід Банком» скерований до Олександрійського МВ ДВС для подальшого виконання. За вказаним листом відкрито виконавче провадження №52546418. 19.10.2017 року ПАТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 05.10.2017 року. Підставою повернення стало те, що в результаті здійснення заходів неможливо встановити місце проживання боржника. ПАТ «Родовід Банк» вважає, що державним виконавцем не здійснено всіх заходів для виявлення боржника або його майна, та постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк» не з’явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд скарги у відсутність представника, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Державний виконавець Каунова В.М. в судове засідання не з’явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, надала заперечення, в якому зазначила, що на неодноразові запити до Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, банківських установ, «НАІС ДДАІ» МВС, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, боржник доходів не отримує, кошти, майно, транспортні засоби та відкриті банківські рахунки відсутні. Тому, 05.10.2017 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що місце фактичного проживання боржника встановити не вдалося, а здійсненні державним виконавцем заходи, щодо встановлення та розшуку майна боржника виявились безрезультатними, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, та разом з виконавчим документом направлено стягувачу. Вважає, що всі дії нею були виконані, крім того повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторного звернення.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на натупне.

Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.09.2011 з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 745,70 грн.

09.06.2017 року державним виконавцем Кауновою В.М. відкрито виконавче провадження №52546418.

Державним виконавцем направлялись запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, банківських установ, Держгеокадастру в Олександрійському районі, «НАІС ДДАІ» МВС України, сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно наданих відповідей та довідки, боржник кошти не отримує, майно та транспортні засоби, банківські рахунки відсутні. У філії ПАТ КБ «Приватбанк» відкриті карткові рахунки на ім’я ОСОБА_2

Згідно відповіді з управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради інформація щодо реєстрації чи зняття з реєстрації ОСОБА_2 відсутня.

Згідно акту державного виконавця від 06.09.2017 року, зі слів сусідів боржник за адресою проспект Соборний, 120/46 ніколи не проживала та на даний час не проживає.

У подальшому перевірка щодо виявлення рахунків, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, державним виконавцем, не здійснювалась.

05.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовану тим, що в результаті здійснених заходів неможливо встановити місце проживання боржника.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровця, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Отже, положення вказаної норми права передбачають повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Однак, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника.

За змістом ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець не звертався до суду за встановленою формою про розшук боржника ОСОБА_2

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні рішення суду, державний виконавець в повній мірі не скористалась наданими їй законом правами по вжиттю заходів примусового виконання рішення, а тому проведені нею виконавчі дії не можуть бути підставою для повернення виконавчого документа.

До того ж, з аналізу змісту п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що невстановлення місця проживання або місця перебування боржника - фізичної особи не може бути підставою для повернення виконавчого документу стягувачу у випадку, коли виконанню підлягають виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти, оскільки вони можуть бути виконані за відсутності боржника.

Оцінюючи надані стягувачем та державним виконавцем докази та приведені вище норми законодавства, суд вважає, що вимоги за скаргою знайшли підтвердження та ґрунтуються на нормах закону, виконавець не вжив всіх передбачених законом заходів по примусовому виконанню рішення суду, безпідставно та всупереч положенням п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернув виконавчий документ, за яким має бути стягнуто грошові кошти, стягувачу, чим порушив його права, а тому оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

В той же час, не підлягає задоволенню вимога скаржника визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Олександрійського міськрайонного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №52546418 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.10.2017 року, оскільки винесення постанови є дією, а не бездіяльністю. Така дія виражена у прийнятті рішення, оформленого у вигляді постанови.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 260, 447 – 453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення державного виконавця Олександрійського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, де заінтересована особа – ОСОБА_2, визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови державного виконавця задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Олександрійського міськрайонного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 від 05.10.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №25246418.

В решті вимог за скаргою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.Ю. Ремезок