Ухвала суду № 71480814, 04.01.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6544/17

Провадження № 2-з/204/1/18

УХВАЛА

04 січня 2018 року м.Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Зубова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод бурового обладнання» про скасування наказу,

в с т а н о в и в:

17 жовтня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровський завод бурового обладнання» про скасування наказу.

18 жовтня 2017 р., згідно з реєстром передачі справ матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову були передані судді Тітовій І.В.

Ухвалою від 18 жовтня 2017р. заяву про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено.

Представником відповідача було оскаржено вищевказану ухвалу, у результаті чого її було скасовано ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017р. та питання щодо прийняття заяви про забезпечення позову було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали заяви про забезпечення позову надійшли до суду 15 грудня 2017р.

З 15 грудня 2017 р. по 03 січня 2018р. включно суддя Тітова І.В. перебувала у щорічній відпустці.

04 січня 2018р., згідно з реєстром передачі справ матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову були передані судді Тітовій І.В.

Таким чином, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що звернувся до суду із позовної заявою про скасування наказу про попередження про його звільнення у зв’язку із ліквідацією ТОВ «Дніпропетровський завод бурового обладнання». До позовної заяви додано документи, що підтверджують наявність спору між сторонами. Враховуючи недобросовісні дії з боку керівника підприємства по відношенню до позивача, позивач вважає, що за час розгляду справи судом керівник підприємства під впливом кредиторів підприємства може внести зміни до реєстраційних відомостей відповідача, що утруднить виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь позивача.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Суд доходить висновку, що заявник не надав відповідних доказів та не навів у чому саме полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві, може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду, а говорять лише про складність та тривалий час виконання рішення суду. Крім того, не надано (не зазначено) доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки заяву про забезпечення позову було подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст.151, 153 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод бурового обладнання» про скасування наказу повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова