Ухвала суду № 71479968, 04.01.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1820/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області матеріали клопотання Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Фрунзенському району м. Мінськ про надання дозволу на виконання на території України рішення білоруського суду про стягнення коштів з ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області від Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшло клопотання Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Фрунзенському району м. Мінськ про надання дозволу на виконання на території України рішення Економічного суду міста Мінська від 2 грудня 2015 року у справі № 38-23/2015 в частині стягнення з ОСОБА_1 1536363298,00 недомінованих білоруських рублів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за боргами

ТОВ «Белтера» перед бюджетом.

Вказане клопотання подано до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку ч. 2 ст. 392 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент надходження клопотання до суду) за місцезнаходженням майна боржника. Зокрема, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 12 липня 2016 року № 63315965 ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку, яка розташована на території Новожиттівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 11-13).

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його місцезнаходження судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши клопотання та додані до нього документи, встановив таке.

Рішенням Економічного суду міста Мінська від 2 грудня 2015 року у справі № 38-23/2015 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 1536363298,00 недомінованих білоруських рублів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за боргами ТОВ «Белтера» перед бюджетом та 49690899,00 недомінованих білоруських рублів державного мита в дохід республіканського бюджету за результатами розгляду справи (а.с. 4-6).

Вказане судове рішення набрало законної сили 23 грудня 2015 року, про що свідчить довідка Економічного суду міста Мінська від 6 квітня 2017 року № 38-23/2015 (а.с. 7), та на його виконання в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід республіканського бюджету 1536363298,00 недомінованих білоруських рублів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за боргами ТОВ «Белтера» перед бюджетом видано судовий наказ Економічного суду міста Мінська від 23 грудня 2015 року (а.с. 8).

Зі змісту клопотання вбачається, що з урахуванням деномінації від 1 липня 2016 року розмір заборгованості за вказаним рішенням суду становить 153636,33 білоруських рублі.

Згідно з копією довідки Міністерства юстиції Республіки Білорусь від 25 травня 2017 року № 03-1-13/2591-пр у відділі примусового виконання Московського району міста Мінська відкрито виконавче провадження № 70416002993 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави

153636,33 рублів та станом на 23 травня 2017 року з нього стягнуто 248,00 рублів, залишок боргу становить 153393,33 рублів. При цьому виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 в територіальних органах примусового виконання Республіки Білорусь не відкривалися (а.с. 14).

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 29 вересня 2015 року у справі № 38-23/2015 вважається врученою ОСОБА_1 копія ухвали про призначення справи до судового розгляду у справі № 38-23/2015 від 19 червня 2015 року (а.с. 9).

Отже ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином і вчасно повідомлений про розгляд справи про стягнення коштів.

Частиною 1 ст. 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно зі ст. 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що умови, передбачені Конвенцією, дотримані, а підстави, передбачені законом для відмови в наданні дозволу на примусове виконання рішення суду, відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Як вбачається з встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на день постановлення ухвали 4 січня 2018 року, 10 білоруських рублів еквівалентно 140,93 гривень. Таким чином 153393,33 білоруських рублів еквівалентно

2161772,20 гривень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення із визначенням суми коштів, яка підлягає стягненню в гривнях за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 259-260, 462-464, 467 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території держави Україна рішення Економічного суду міста Мінська від 2 грудня 2015 року у справі № 38-23/2015 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Республіка Білорусь

153393,33 білоруських рублів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за боргами ТОВ «Белтера» перед бюджетом, що за курсом Національного банку України в гривневому еквіваленті становить 2161772,20 гривень.

Видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Республіка Білорусь 153393,33 білоруських рублів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за боргами ТОВ «Белтера» перед бюджетом, що за курсом Національного банку України в гривневому еквіваленті становить 2161772,20 гривень.

Копію ухвали направити стягувачу через Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області та боржнику у триденний строк з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Чубай