Постанова № 71479887, 05.12.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/13154/17

№2-а/760/2001/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Гаєвській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0404/10000/17 від 06.07.2017 року

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року позивачка звернулася до суду і просить визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0404/10000/17 від 06.07.2017 року, якою вона була притягнута до адміністративної відповідальнюості за ст.485 МК України до штрафу в розмірі 394806,36 грн.

Посилається в позові на те, що 24.04.2017 року на митну територію України з Великобританії, через пункт пропуску Волинської митниці ДФС, на адресу ТОВ «ІФ-10 Лайнер» був доставлений вантаж: вантажний автомобіль самосвал кар»єрний, згідно інвойсу від 05.04.2017 № 3759 вартістю 30000 євро на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.04.2017 рооку № 05-01.

Нею, як декларантом, 15.05.2017 була подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» № UА100010/2017/264315 на підставі наявних товаросупровідних документів: інвойс від 05.04.2017 № 3759, де було визначено код товару - НОМЕР_1, як у супровідних документах відправника.

Не дивлячись на це, Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про визначення іншого коду товару, ніж нею зазначено.

Відповідач не мав права застосовувати до позивача штраф, оскільки були відсутні факти, які б свідчили про подання нею чи будь-якою іншою особою, недостовірних документів чи надання недостовірної інформації при оформлення товарів по МД № UА100010/2017/264315.

Вважаючи притягнення її до адмінінстративної відповідальності незаконним, просить задовльнити позов.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ипідтримали з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, однак будь-яких доказів в обгрунутвання заперечень правильності оскаржуваної постанови, не надав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з анступного.

Судом встановлено, що 15.05.2017 року позивачкою, як декларантом, було подано до відділу митного оформлення митного поста «Західний» Київської міської митниці ДФС митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UА100010/2017/264315.

З метою митного оформлення позивачкою було задекларовано: вантажний автомобіль самосвал кар»єрний.

Разом з МД декларантом подано до митного оформлення пакет документів: інвойс від 05.04.2017 № 3759, декларація митної вартості від 15.05.2017 UА100010/2017/264315, автотранспортна накладна (CMR) від 20.04.2017 № 002953, платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 12.04.2017 № 1, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.04.2017 № б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 05.04.2017 № 05-01, технічний паспорт автомобіля від 23.01.2013 № Н99900766212, копію митної декларації країни відправлення від 20.04.2017 17GB04X18720319010.

Відповідно в графі 32 митної декларації зазначено дані про вантаж, а в графі 33 вказано код товару УКТ ЗЕД НОМЕР_1, на який відповідно до Закону України «Про митний тариф» встановлена ставка ввізного мита у розмірі 0%, ПДВ-20%.

Під час митного контролю правильності класифікації товару представником митниці, було визначено код УКТЗЕД 8704239900 зі ставкою ввізного мита 10 %, ПДВ- 20%. 18.05.2017 року відділом митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС було прийято рішення № КТ- UA 100010-0192-2017.

В зв»язку зі зміною УКТ ЗЕД товару в митній декларації відносно позивачки 23.05.2017 був складений протокол про порушення митних правил №0404/10000/17 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Постановою заступника начальника Київської міської митниці ДФС від 06.07.2017 року позивачка була визнана винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 394806,36 грн.

Відповідно до ч.1 ст.529 МК України постанова митниці про порушення митних правил може бути оскаржена, зокрема, до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Так, в постанові від 06.07.2017 року зазначається, що декларантом ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх для визначення коду твоару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, що вплинуло на величину платежів, якими відповідно до законодавства України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

З точки зору митного законодавства безпосереднім об'єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Суб'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний чітко розуміє та усвідомлює обставини та характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України і прагне їх ввезти чи вивезти з території України з порушенням встановленого порядку митного контролю.

У статті 485 МК України не міститься такої умови для застосування санкцій до особи, як неправильне застосування коду товару в митній декларації, чи неправильне визначення коду товару.

Саме по собі заявлення у митній декларації невірного коду товару за УКТ ЗЕД відповідач вважає іншими протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до пп. г п. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, заявлення у митній декларації відомостей про код товару згідно з УКТ ЗЕД не є безумовною підставою для митного оформлення товару та визначення розміру митних платежів виходячи саме із заявленого позивачем коду товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Положеннями ч. 3 ст. 69 МК України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно з ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Таким чином, заявлення у митній декларації невірно коду товару згідно з УКТ ЗЕД є підставою для самостійної класифікації товару органом доходів і зборів та саме по собі не призводить до звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Позивачкою були виконани вимоги ч.8 ст. 257, ч.1 ст. 266 МК України та заявлено в митній декларації повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також всі документи, необхідні для митного оформлення та для здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.

Код товару за УКТ ЗЕД був задекларований позивачкою з урахуванням наявних відомостей про товар, які зазначені в товаросупровідних документах, в тому числі і в інвойсі від 05.04.2017 року.

На ці ж документи посилається відповідач у протоколі про порушення митних правил та постанові у справі про порушення митних правил.

Прийняте відповідачем рішення про код УКТ ЗЕД товару було здійснено на підставі поданих позивачкою документів, що відображено в оскаржуваній постанові, та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивачки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та безпосередньо прямого умислу на досягнення визначеної статтею мети. Заявлення позивачкою у митній декларації невірного коду товару згідно з УКТ ЗЕД не є діями, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Відтак, такі дії позивача не становлять склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені Митним кодексом України та іншими законами України.

Зазначене кореспондується із нормами ст. 62 Конституції України, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

За правилами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача в судовому засіданні не довів, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази та системний аналіз положень діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з підстав викладених вище.

Керуючись ст.ст.19, 62 Конституції Украни, ст.ст. 3, 69, 257, 266, 529, 531, 485, 495 Митного кодексу України, ст.ст. 9,11, 69-71, 86, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0404/10000/17 від 06.07.2017 року задовольнити.

Скасувати постанову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил 0404/10000/17 від 06.07.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 394806,36 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: Кушнір С.І.