Рішення № 71479864, 20.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27506/17

Провадження № 2/761/6562/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Триндюк А.М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, Третя Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду із позовом, у якому просять суд, відповідно до останньої редакції позовної заяви, визнати за ними право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку спадкування за законом, а саме по ? частини: кімнати позначеної в плані за номером 3-7 площею 19,1 кв.м., кімнати позначеної плані за номером 3-5 площею 16,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «І» площею 5,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «ІІ» площею 15,3 кв.м., житлового будинку за номером АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачі є синами ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить: частина житлового будинку номер АДРЕСА_1. Частина будинку перебуває у приватній власності та була спільною сумісною власністю подружжя, а саме померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Дана частина будинку була набута ОСОБА_4 за життя на підставі договору купівлі-продажу посвідченого першою київською нотаріальною конторою 06 липня 1995 року в розмірі 1/30 частини житлового будинку. Інша частина житлового будинку були відновлені в результаті пожежі яка сталася в лютому 1992 року та відповідно за рішеннями Шевченківської районної державної адміністрації від 12.09.1995 року були погодженні та зареєстровані міським бюро технічної інвентаризації за померлою ОСОБА_4, проте остання за життя не оформила свідоцтво про право власності на дану частину житлового будинку. На момент смерті ОСОБА_4 спадкоємцями, які проживали з померлою однією сім'єю були позивачі та їх батько ОСОБА_5. На момент смерті матері обоє позивачів не досягли повноліття, відповідно вчиняти самостійно правочини пов'язані з оформленням прав на спадщину були позбавлені можливості. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачів - ОСОБА_5, який за життя за оформленням свідоцтв про право власності на спадщину після смерті померлої дружини ОСОБА_4 ні від власного імені, ні в інтересах позивачів не звертався та не оформлював. Після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа 183/2016 та за зверненням позивачів було заведено спадкову справу та видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Позивачами було подано до нотаріальної контори відповідні заяви та документи щодо спадкового майна. В подальшому державним нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на частину нерухомого майна - частину житлового будинку та автомобіль. Щодо іншої частини спадкового майна державним нотаріусом було складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставою відмови було відсутність належним чином зареєстрованих правовстановлюючих документів на частину житлового будинку.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просила його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи ГУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином

Представник третьої особи Третьої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 18).

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали та були зареєстровані у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1, згідно довідки Комунального концерну «Центр комунального сервісу» та довідки форми №3.

3/10 частини вищевказаного приватного будинку належать ОСОБА_4, 1/10 частина на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Київською державною нотаріальною конторою №1 від 06.07.1995 р., №21-2195 та 2/10 частини на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою №1 від 29.06.1994 р., №9-4498, проте остання за життя не оформила свідоцтво про право власності на дану частину житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4.

Після її смерті, третьою київською державної нотаріальною конторою, була відкрита спадкова справа №811.

ОСОБА_5, за життя за оформленням свідоцтв про право власності на спадщину після смерті померлої дружини ОСОБА_4 ні від власного імені, ні в інтересах позивачів не звертався та не оформлював.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5.

Після його смерті, третьою київською державної нотаріальною конторою, була відкрита спадкова справа №183/2016.

29 жовтня 2016 року позивачі звернулися до Третьої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

В подальшому позивач було видано свідоцтва на право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5, по 1/20 частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

04 серпня 2017 року державний нотаріус Третьої Київської державної нотаріальної контори Пєшкова О.П. відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1., яка належала померлій ОСОБА_4, оскільки відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавиці на вищезазначену частину житлового бдуинку.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 та 2 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 392, 1216, 1222, 1261, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_2) до Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві (м. Київ, пров. Музейний, 2д), Третя Київська державна нотаріальна контора (м. Київ, пр-т Правди 33) про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку спадкування за законом, а саме на ? частину: кімнати позначеної в плані за номером 3-7 площею 19,1 кв.м., кімнати позначеної плані за номером 3-5 площею 16,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «І» площею 5,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «ІІ» площею 15,3 кв.м., житлового будинку за номером АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку спадкування за законом, а саме на ? частину: кімнати позначеної в плані за номером 3-7 площею 19,1 кв.м., кімнати позначеної плані за номером 3-5 площею 16,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «І» площею 5,2 кв.м., веранди позначеної в плані за номером «ІІ» площею 15,3 кв.м., житлового будинку за номером АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: