Рішення № 71478648, 18.12.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2384/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Логінової С.М.,

при секретарі - Ленчицькій А.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«Укрінбанк», публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, з 3 жовтня 1995 року вона працювала в Хмельницькій філії ПАТ «Укрінбанк». З 2006 по 2016 роки займала посаду заступника директора та заступника директора з роздрібного бізнесу.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 22 березня 2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатору банку». В зв'язку з процедурою ліквідації ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора з роздрібного бізнесу 15.04.2016 р. у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників ПАТ «Укрінбанк» відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 78-к від 11.04.2016.

З 18 квітня 2016 року позивач була прийнято на посаду головного менеджера з обслуговування клієнтів Хмельницького центрального відділення ПАТ «Укрінбанк» за строковим трудовим договором, про що було видано наказ № 112-к від 12 квітня 2016 року та укладено строковий трудовий договір. З 01.07.2016 р. позивач переведена на посаду головного фахівця відділу експлуатації та ремонту основних засобів регіональної мережі Управління справами Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «Укрінбанк» згідно наказу № 222-к від 21.06.2016 р.

30 листопада 2016 р. ОСОБА_1 була звільнена Фондом з займаної посади за угодою сторін згідно наказу № 17-к від 16.09.2016 р. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2624 від 28.11.2016 р. згідно з поданою позивачем заявою, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, уповноваженою особою від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» було припинено виплату їй заробітної плати з липня 2016 року по листопад 2016 р., що є порушенням законодавства України про працю.

Позивач посилається на те, що при звільненні їй не виплачено заробітну плату за період з 13 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року у сумі 18700 грн., а також компенсацію за невикористану відпустку у сумі 5300 грн.

Крім цього, в результаті звернення до міського Центру зайнятості було з'ясовано, що Фондом не був сплачений з квітня місяця і по теперішній час єдиний соціальний внесок по заробітній платі, що призвело до не зарахування пенсійного стажу з квітня 2016 року, а її центр зайнятості визнав незастрахованою особою з призначенням їй мінімальної допомоги по безробіттю.

Стягнути з відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Укрінбанк» на користь позивача належні виплати у сумі 24000,00 грн. суму заробітної плати за період з липня 2016 р. по листопад 2016 р. та суму компенсації за невикористану відпустку за цей період з проведенням індексації за несвоєчасну виплату за весь термін затримки розрахунку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила і просила стягнути публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» заборгованість у сумі 110764,13 грн., а саме: заборгованість по заробітній платі у сумі 30838,47 грн. за період з липня 2016 року по листопад 2016 року, 6467 грн. - сума індексації за означений період, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з грудня 2016 року по вересень 2017 року у сумі 53607,06 грн., 15320,64 грн. - сума індексації, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4530,96 грн. (51221,66 грн. - заробітна плата за період з 18.04.2016 р. по 30.11.2016 р., відпрацьовано 214 календарних днів за означений період, 18,93 днів відпустки, 51221,66 грн. /214 днів = 226,6 х 18,93 днів відпустки = 4530,96 грн. ), а всього 37305,47 грн. + 68927,70 + 4530,96 = 110764,13 грн., в тому числі 21787,64 грн. - індекс інфляції).

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Суд приходить до висновку ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України та ч. З ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівникові здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань по оплаті праці.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 3 жовтня 1995 року ОСОБА_1 працювала в Хмельницькій філії ПАТ «Укрінбанк». З 2006 по 2016 роки займала посаду заступника директора та заступника директора з роздрібного бізнесу. 30 листопада 2016 р. ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за угодою сторін згідно наказу № 17-к від 16.09.2016 р.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2624 від 28.11.2016 р. згідно з поданою позивачем заявою, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Уповноваженою особою від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» було припинено виплату ОСОБА_1 заробітної плати з липня 2016 року по листопад 2016 р., що є порушенням законодавства України про працю. Сума заробітної плати, яка не виплачена позивачу за період з липня 2016 року по 1 грудня 2016 року становить 28100 грн. (5620 грн. розмір місячної заробітної плати х 5 місяців = 28100 грн.).

Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути 28100 грн. заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме - в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р., нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 1.12.2016 року по 02.10.2017 року - день працевлаштування позивача ПАТ «Комерційний індустріальний банк » 59947,68 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Середньоденна сума заробітної плати ОСОБА_1 складає 288,21 грн. (5620грн. + 5620 грн. = 11240 грн. : 39 роб. дн. = 288,21 грн.).

Середній заробіток за затримку розрахунку за означений період становить:

грудень 2016 року 288,21 грн. х 22 роб. дн. = 6340,62 грн.

січень 2017 року 288,21 грн. х 20 роб. дн. = 5764,20 грн.

лютий 2017 року 288,21 грн. х 20 роб. дн. = 5764,20 грн.

березень 2017 року 288,21 грн. х 22 роб. дн. = 6340,62 грн.

квітень 2017 року 288,21 грн. х 19 роб. дн. = 5475,99 грн.

травень 2017 року 288,21 грн. х 20 роб. дн. = 5764,20 грн.

червень 2017 року 288,21 грн. х 20 роб. дн. = 5764,20 грн.

липень 2017 року 288,21 грн. х 21 роб. дн. = 6052,41 грн.

серпень 2017 року 288,21 грн. х 22роб. дн. = 6340,62 грн.

вересень 2017 року 288,21 грн. х 21роб. дн. = 6052,41 грн.

жовтень 2017 року 288,21 грн. х 1 роб. дн. = 288,21 грн.

Відповідно до ст. 4 КЗпП законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відносини, які виникають між працівником і работодавцем з приводу оплати праці, у тому числі і у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП Законом України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», тощо.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення індексації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені законодавством.

Суд приходить до висновку, що слід стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4530,96 грн. (51221,66 грн. - заробітна плата за період з 18.04.2016 р. по 30.11.2016 р., відпрацьовано 214 календарних днів за означений період, 18,93 днів відпустки, 51221,66 грн. /214 днів = 226,6 х 18,93 днів відпустки = 4530,96 грн.).

Всього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» 4530,96 грн. + 59947,68 грн. + 28100 грн. = 92578,64 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача у дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 925,78 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 47, 116, 117, 20 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р., п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 0583988 м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, поштова адреса м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10-А) на користь ОСОБА_1 (ОРКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 92578 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 64 коп., а саме: середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні - 59947,68 грн., заборгованість по заробітній платі - 28100 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 4530,96 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 0583988 м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, поштова адреса м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10-А) у дохід держави судовий збір у сумі 925,78 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи , якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Логінова С.М.