Ухвала суду № 71478392, 29.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

29.12.2017 Справа №607/16945/17

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працює, громадянина України, не одруженого, раніше судимого:

-- 02.12.2013р. Тернопільським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу 900 грн.;

-- 22.12.2017р. Тернопільським міськрайонним судом за ст. 128 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 К України звільнений від відбування покарання з встановленням 1 року іспитового строку,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

-- за участю: прокурора Гульовської О.Г., слідчого Кейса Р.В., захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12017210010003698 від 16.11.2017р. звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 без визначення застави, якому 28.12.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 листопада 2017 року, близько 19:30 год. у з ОСОБА_3, який перебував разом з ОСОБА_5, біля під’їзду №3 будинку №37 по вул. Чумацькій в м. Тернополі, виник злочинний намір направлений на напад з метою заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний намір, 16 листопада 2017 року, близько 19:30 год. ОСОБА_3 разом ОСОБА_5, перебуваючи біля під’їзду №3 будинку №37 по вул. Чумацькій в м. Тернополі,підійшли до ОСОБА_6, який піднімався по сходах до під’їзду свого будинку. Надалі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 застосували до потерпілого ОСОБА_6 насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. ОСОБА_5 наніс удар кулаком правої руки в лівий бік голови ОСОБА_6, а ОСОБА_3 наніс удар кулаком в праву ділянку голови, з метою його дезорієнтації. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спільно нанесли близько 8-10 ударів ОСОБА_6, який втратив від нанесених ударів свідомість та в результаті чого останньому було спричинено рани лівої вушної раковини і підборіддя зліва, синець правої скроневої ділянки, повік правого ока та носа, садно лівої привушної ділянки, садна і крововилив у слизову оболонку нижньої губи та садна лівої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Надалі ОСОБА_5, скориставшись дезорієнтацію потерпілого ОСОБА_6 у просторі, викрав у ОСОБА_6 його чорну матерчату сумку чорного кольору, яка не становить для потерпілого матеріальної цінності в якій знаходились грошові кошти в сумі 3 000 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення видані на ім’я ОСОБА_6, зв’язку ключів від квартири, банківські картки «Приватбанк», «ТАС», «А-банк» та мобільний телефон торгової марки «Huaweu», золотистого кольору вартістю 2 000 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із №+380985160066 та складний металевий ніж. Із викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду назагальну суму 6 000 гривень.

27 грудня 2017 року злочинні дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 2 ст.186 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України.

27 грудня 2017 року матеріали кримінальних проваджень за №№12017210010003896, 12017210010004134 на підставі ч. 1 ст. 217 КПК України об’єднано в одне провадження за №12017210010003896.

28 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушень повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 16.11.2017 року по вул.Чумацькій, 37 в м. Тернопіль.

- допитом потерпілого ОСОБА_6, в ході проведення якого останній повідомив, що 16.11.2017 року двоє невідомих осіб перебуваючи в біля під’їзду №3 по вул. Чумацька, 37 в м. Тернополі, спричинили йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його особистою сумкою, в якій знаходились матеріальні цінності та особисті документи.

- протоколом пред’явлення особи для впізнання в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка здійснила відносно нього напад та заволоділа його майном.

- висновком судово-медичної експертизи №1738, відповідно до якого тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_6 відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров’я.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке є тяжким, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впивати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до дачі неправдивих показів, що в подальшому негативно вплине на повне і об’єктивне проведення досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий, судимість за який не знята та непогашена в установленому порядку, знову вчинив злочини із застосуванням насильства, на шлях виправлення та перевиховання не став, що свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде продовжувати свою злочинну діяльність і це вказує на його підвищену суспільну небезпечність.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 вчинив злочини із застосуванням насильства, прокурор просить при вирішенні клопотання не визначати розмір застави.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які просять застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж визначити розмір застави у кримінальному провадженні, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання підозрюваного і захисника, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, санкція якого встановлює позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, який є тяжким злочином. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами. Інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, вчинений поєднанням з насильством.

Водночас, вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він не одружений, має місце реєстрації та постійне місце проживання, по якому характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на консультативному обліку в лікар-психіатра з 2002 року, не працюючий, раніше судимий, судимість за які не знята та непогашення у встановленому законом порядку. 22 грудня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом винесений вирок відносно ОСОБА_3 за ст. 128 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з встановлення одного року іспитового строку. На даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину – про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити інші кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це просить ОСОБА_3 і захисник ОСОБА_4, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншого учасника у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім цього, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину ч. 2 ст. 187 КК України, який був вчинений із застосуванням насильства, вчинення даного злочину особою, яка була раніше судима і судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, однак, приймаючи до уваги його вік, сімейний та майновий стан, об’єктивні обставини кримінального провадження, визнання ним своєї вини, приходжу до висновку про можливість визначити розмір застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, яке підтримане підозрюваним ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_3 під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 20 лютого 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 50 000 грн. (п’ятдесят тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_7: Державна казначейська служба, призначення платежу – застава за «Мальчоса (Походило) Михайла Михайловича» у кримінальному провадженні №12017210010003698 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2017 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 20 лютого 2018 року наступні обов'язки:

-- з’являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із свідками, потерпілим та іншим підозрюваним ОСОБА_5;

-- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні паспорт для виїзду за кордон.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_8