Рішення № 71478255, 09.01.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1424/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить 2/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1. Поряд з тим, зазначив, що на частини житлового будинку він претендує як спадкоємець за законом.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просив суд визнати за ним право власності на 2/3 частини будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, його представник - адвокат Пробіжанська Н.П. не з'явилися, до суду подали заяви, згідно яких розгляд справи просили провести без їх участі, при цьому зазначили, що позов підтримують та просили такий задоволити.

Представник відповідача - Борщівської міської ради в судове засідання не з'явився. В поданій до суду заяві, міський голова ОСОБА_4 просив справу слухати у відсутності представника, при цьому зазначив, що відповідач позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Стрілківці Борщівського району Тернопільської області помер батько позивача ОСОБА_5, що стверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, повторно виданого 12 січня 2017 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Після смерті ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_2 прийняла спадщину, оскільки проживала разом з ним на день смерті, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене вбачається з довідки Стрілковецької сільської ради №05/02-14.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Стрілківці Борщівського району Тернопільської області померла мати позивача ОСОБА_2, що стверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, повторно виданого 12 січня 2017 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Після смерті ОСОБА_2, відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить 2/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 і яку позивач фактично прийняв, вступивши в оперативне управління її спадковим майном, крім того подав 06 березня 2017 року заяву до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З. про видачу свідоцтва про право на спадщину, на підставі якої було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 № 34/2017, однак у видачі йому свідоцтва було відмовлено у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Наведене вбачається з інформації приватного нотаріуса Гаврищук О.З. № 70/02-14 від 06.03.2017 року, матеріалів спадкової справи №34/2017 відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України "Про власність") померлі ОСОБА_5, ОСОБА_2 та син позивача ОСОБА_7, були його членами, що стверджено довідкою виконавчого комітету Борщівської міської ради №631 від 11.12.2017 року, копією по господарських книг Стрілковецької сільської ради за 1991-1995 роки, особовий рахунок №46.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та син позивача ОСОБА_7, на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/3 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1. Однак, у визначеному законом порядку, за життя, не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння. Крім того, ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5, фактично набула право власності на 2/3 частини спірного будинковолодіння.

Згідно довідки виконавчого комітету Борщівської міської ради №630 від 11.12.2017 року, відповідно до записів земельно-кадастрової книги Стрілковецької сільської ради за 1991-1993 роки, померлій ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 08 га.

Судом встановлено, що окрім позивача, його син звертався до приватного нотаріуса Гаврищук О.З. із заявою щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, однак у видачі свідоцтва йому було відмовлено. Окрім них, інші особи своїх прав на спадкове майно не заявляли.

Зазначене випливає з матеріалів спадкової справи № 34/2017, відкритої щодо майна померлої ОСОБА_2.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 10 січня 2017 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_8, інвентаризаційна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 84282 грн.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об"ємі.

Виходячи з наведеного вище, на підставі ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем АДРЕСА_1, картка фізичної особи - платника податків НОМЕР_3, право власності на 2/3 частини житлового будинку, з такою ж часткою надвірних будівель та споруд, по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Стрілківці Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Апеляційного суду Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуюча: