Ухвала суду № 71477805, 09.01.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/5664/17-к

пр. 1-кс/336/42/2018

9 січня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В., при секретарі Чернишовій І.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання

слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Зайцева Євгена Сергійовича

про арешт майна

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080080000907 від «05» 03 2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить винести ухвалу про арешт майна, а саме накласти арешт:

на 1/3 квартири№ АДРЕСА_1; автомобіль «KIA Cerato», 2007 року випуску, в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3, з позбавленням права на відчудження та розпорядження.

У судове засідання слідчий не явився, проте його неприбуття у судове засідання згідно ч.1 ст. 172 КПК України не перешкодило розгляду клопотання.

Неприбуття інших осіб, перелічених у ст. 172 КПК України, у судове засідання не перешкодило розгляду клопотання.

В порядку ч.1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію судового розгляду за допомогою технічних засобів слідчим суддею не приймалося, клопотання з цього приводу від учасників судового засідання не надходили.

Перевіривши клопотання та доводи слідчого наданими доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подане клопотання не підлягає задоволенню на підставі нижче наведеного.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, слідчий, зокрема, зазначив:

«У провадженні СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12016080080000907 від 05.03.2016 за ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 01.11.2016 по 30.03.2017 ОСОБА_2, перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «УМВЕЛЬТ - Запоріжжя», будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими повноваженнями, зловживаючи повноваженнями, діючи умисно, спільно з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, достовірно знаючи про відсутність у ТОВ «УМВЕЛЬТ - Запоріжжя» законних підстав на використання земельних ділянок, всупереч інтересам вищевказаного підприємства та всупереч вимогам ст.ст. 116, 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, ст. 287 Податкового кодексу України, використовував шляхом здійснення господарської діяльності, пов'язаної з збиранням безпечних відходів, відновленням відсортованих відходів, іншої діяльності щодо поводження з відходами, земельні ділянки, які на праві постійного користування належать Запорізькому комунальному автотранспортному підприємству 082801 «Комунсантрансекологія», а саме: земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_5) площею 47, 0707 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для розташування полігону побутових відходів (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_6 від 04.06.2007), а також земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_7) площею 3, 3383 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення - для розташування виробничої бази та стоянки сміттєвозів (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_8 від 09.10.2007).

Своїми злочинними діями ОСОБА_2, діючи умисно, спільно з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, зловживаючи повноваженнями, завдав Запорізькому комунальному автотранспортному підприємству 082801 «Комунсантрансекологія» матеріальної шкоди, яка відповідно до висновку експерта за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи № 532/533-17 від 13.11.2017, складає 343 190 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, на думку слідчого, проведеним досудовим розслідуванням встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо воно спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.01.2018 року ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить нерухоме майно, а саме: 1/3 квартири № АДРЕСА_1.

Крім того, згідно даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України від 07.11.2017 року ОСОБА_2 має у власності автомобіль «KIA Cerato», 2007 року випуску, в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, двигун НОМЕР_9, кузов № НОМЕР_3.

З метою швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правпорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, з метою забезпечення можливого заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження та до набрання судовим рішенням законної сили, виконання вироку в частині накладення майнових стягнень, виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2.»

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При цьому, ч.2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.1 ст. 170 КПК України).

Натомість, майно, щодо якого слідчий просить застосувати арешт, відповідним рішенням органом досудового розслідування речовим доказом не визнавалася, у кримінальному провадженню, порушеному за ознаками ч. 2 ст. 364-1 КК України, воно не може бути предметом ані конфіскації, ані спеціальної конфіскації, ані об'єктом для задоволення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, та, крім того, не може воно виступати в якості забезпечення позовних вимог, бо відповідний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Зайцева Євгена Сергійовича про арешт майна.

Виконання цієї ухвали доручити старшому слідчому СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Зайцеву Євгену Сергійовичу,зобов'язавши його негайно письмово інформувати про результати її виконання заінтересованих осіб.

Копію цієї ухвали негайно надіслати прокурору, слідчому та заінтересованим особам.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Зарютін П.В.

09.01.18