Рішення № 71471798, 09.01.2018, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №514/1280/17

Провадження по справі № 2/514/88/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравченка П.А.,

при секретарі Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2 до Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Тарутинського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 до Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить суд:

-визначити ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5, яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Після її смерті залишилась спадщина, яка складалась з земельної ділянки площею 3.10 га., розташованої на території Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серії НОМЕР_1, виданого Тарутинською РДА 01.03.2004 року, та зареєстровано у книзі записів державних актів № 577.

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1, про що 28.10.2009 року було складено заповіт.

Позивач разом з матір'ю ОСОБА_5 не проживала, оскільки має свою власну родину і мешкає у с. Рівне Тарутинського району Одеської області.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тарутинської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, та видачі їй свідоцтва про право на спадщину, але було відмовлено у зв'язку з пропуском строку, який встановлюється для прийняття спадщини.

Причиною не своєчасного звернення до нотаріальної контори стала хвороба ОСОБА_1

У відповідності до ч.1 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, на розгляд суду від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. На адресу суду від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

В зв'язку з цим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право на спадщину або має право не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 про що складено відповідний актовий запис № 26 від 03 листопада 2009 року ( а.с.10).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серії НОМЕР_1, виданого Тарутинською РДА 01.03.2004 року, та зареєстровано у книзі записів державних актів № 577 (а.с.13).

Спадкоємцями майна померлої є :

ОСОБА_1 донька померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження від 18 червня 1969 року, актовий запис №18 (а.с.6);

ОСОБА_3 син померлої, що підтверджується свідоцтвом про його народження від 15 липня 1954 року, актовий запис № 25 (а.с. 12).

ОСОБА_4 донька померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження від 21 грудня 1965 року, актовий запис №33 (а.с.26);

ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_6 разом не проживала, та не була зареєстрована, що підтверджується довідкою Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області № 492, від 20.09.2017 року (а.с.12).

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач посилається на той факт, що встановлений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила у зв'язку з тим, що разом з спадкодавцем не проживала та на час відкриття спадщини хворіла, а саме 9.04.2010 по 18.05.2010 року (амбулаторно), 15.03.10 по 8.04.2010 року (стаціонарно) (а.с.8-9)

Згідно листа Тарутинської районної державної нотаріальної контори від 19.09.2017 року, № 1151/02-14 позивачу роз'яснено, що заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 повинна була подати після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом шести місяців із дня відкриття спадщини (а.с. 27).

За загальним положенням про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (була чинна на момент відкриття спадщини, втратила чинність на підставінаказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року).

Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено і п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму N 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пункт 23 Постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначає про обов'язкову необхідність отримання позивачем відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину до звернення до суду.

Необхідність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування до звернення з позовом до суду обумовлена як необхідністю використання усіх засобів досудового врегулювання спадкового спору, так і тими обставинами, що нотаріус після заведення спадкової справи повинен отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстру прав власності на нерухоме майно та з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та обов'язково з'ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України і , в разі їх наявності, залучити їх до спадкової справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач взагалі не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не заводилась, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не виносилась.

Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача, щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, мотивуючи пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері тим, що, вона разом з нею не проживала та хворіла, при цьому перешкод які б заважали подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини суду не надано.

Виходячи зі змісту наведених вище правових приписів, висновків Верховного Суду України та роз'яснень, не може розглядатись як поважна причина пропуску строку, не проживання разом з спадкодавцем та тимчасова непрацездатність (хвороба) для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не становила для позивачки об'єктивних, непереборних, істотних труднощів в поданні заяви про прийняття спадщини.

Відсутність у представника відповідача заперечень проти задоволення позову жодним чином не спростовує вказаних висновків суду.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини необхідно відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1221,1223,1261,1268, 1269,1270,1272 ЦК України,

ст. 4, 10, 23, 76, 81, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а якщо учасники справи не були присутні в судовому засіданні, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 09 січня 2018 року.

Суддя П.А. Кравченко