Рішення № 71471700, 05.01.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1455/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності його представника.

Позивачка ОСОБА_1, діюча від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 оформленого на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_2; копія розпорядження Ренійської РДА від 10.06.2016р. про надання ОСОБА_2 статусу дитини-сироти; копія розпорядження Ренійської РДА від 22.07.2016р. про призначення ОСОБА_1 піклувальником над малолітньою ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1; копія домової книги житлового будинку; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3; копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (1/2 частина - ОСОБА_2, інша ? частина - за ОСОБА_3.); копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.07.2017р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що малолітня ОСОБА_2, інтереси якої в суді представляє ОСОБА_1, є донькою нині померлої ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 12 від 25.10.2013р. належала ? частина житлового будинку АДРЕСА_1 Інша ? частина нерухомості належить ОСОБА_2

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. - померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначену частину майна.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка, діюча в інтересах малолітньої ОСОБА_2, не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв'язку із тим, що в неї були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю ОСОБА_3 позивачка разом із ОСОБА_2 мешкали разом із нею, доглядали її. Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує, щоб її оформила позивачка, інших спадкоємців немає.

Пізніше, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказану частину нерухомості, про що 04.07.2017р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, малолітня ОСОБА_2 прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої матері ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки, діючої в інтересах малолітньої, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, ОСОБА_2 у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка, діюча в інтересах малолітньої, не зверталася до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_3 у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкову частину будинку, крім, того, на той час питання про встановлення опіки над малолітньою ще не було вирішено відповідними органами. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво ОСОБА_2 також не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса з причини відсутності правовстановлюючих документів.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_2 прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання правовстановлюючих документів на будинок, утримання нерухомості, мешкання в ній тощо).

Таким чином, ОСОБА_2 прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 є суб'єктом набуття права власності на частину житлового будинку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 3 ст.1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на:

- ? частину житлового будинку із надвірними спорудами (окрім самочинно побудованих), розташованого по АДРЕСА_1 що належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник