Рішення № 71471121, 22.12.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2388/16-ц

Провадження № 2/496/142/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Горищенко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, треті особи: комунальне підприємство «Міськзелентрест» та Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, уточнивши який (а.с. 74-76,178-180), просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю, загальною площею 310,3 м2, основною площею 249,1 м2, допоміжною площею 61,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги мотивує тим, що з 01.11.1999 вона зареєстрована як фізична особа-підприємець. З цього ж часу здійснює підприємницьку діяльність, а саме: торгівлю продовольчими товарами в нежитловій будівлі, площею 316,5 м2, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 Вказану нежитлову будівлю вона використовує відкрито, так як вважає, що будівля є безхазяйним майном. Вказана будівля знаходилася в поганому стані - протікав дах, електропостачання та водопровід були пошкоджені, внутрішнє облаштування приміщення потребувало ремонту. З урахуванням стану будівлі, нею були проведені відновлювальні роботи та упродовж всього строку користування вона проводить щорічні ремонтні роботи. Спочатку будівля не мала адреси. 20.10.2005 Мирненська сільська рада Біляївського району Одеської області прийняла рішення № 309-IV, яким присвоїла нежитловій будівлі (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1.) адресу - АДРЕСА_1 В 2015 році ОСОБА_1 довідалась, що власника даної нежитлової будівлі немає. Відповідно до довідки Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області №423 від 30.10.2015 нежитлова будівля загальною площею 316,5 м2, розташована на АДРЕСА_1, в Мирненській сільській раді Біляївського району Одеської області не зареєстрована. Вважає, на підставі ч.2 ст. 328, ч.ч. 1,4 ст. 344 ЦК України та п.п. 11,13, 14 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вона має право на визнання права власності за набувальною давністю на вказану нежитлову будівлю. У зв'язку з викладеним позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав і пояснив, що ОСОБА_1 використовує цю будівлю як безхазяйне майно. Правовстановлюючих документів, що саме ця будівля належить КП «Міськзелентрест», немає. Щодо саме цієї будівлі договір оренди ОСОБА_1 не укладався, по АДРЕСА_1 у неї було декілька магазинів, які по своїм параметрам приблизно однакові. Ті приміщення, про які йдеться в рішенні Господарського суду Одеської області, ОСОБА_1 на даний час не займає. Вважає, що наявні підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на зазначену нежитлову будівлю за набувальною давністю. Після перерви представник позивача до судового засідання не з»явився, але від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області до судового засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглянути без його участі.

Представник третьої особи - комунального підприємства «Міськзелентрест» у судовому засіданні позовну заяву не визнав, подав заперечення на позов і просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні. Після перерви представник третьої особи до судового засіданні не з»явився, хоча був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - Департамента комунальної власності Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про слухання справи, причини не явки до суду не повідомив, раніше надіслав до суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 13.07.2016, в якості забезпечення позову, було накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 316,5 м2, основною площею 166,3 м2, допоміжною площею 150,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та у вигляді заборони органам держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо державної реєстрації прав власності та будь-яких інших речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 316,5 м2, основною площею 166,3 м2, допоміжною площею 150,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04.11.2016, в якості забезпечення позову, булозаборонено Мирненській сільській раді Біляївського району Одеської області присвоювати будь-яку адресу нежитловій будівлі загальною площею 316,5 м2 по АДРЕСА_1

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. (а.с. 9). Дана обставина також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10).

23.03.2004 між КП «Міськзелентерст» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 2/10/1, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне володіння та користування виробничі приміщення площею 316,5 кв.м., що розміщені за адресою: АДРЕСА_2, з метою здійснення підприємницької діяльності (за п. 1.1.) (а.с. 33).

Положеннями п. 2.1. вказаного договору визначено, що орендар приступає до платного користування об'єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі.

Об'єкт оренди повертається орендарю по закінченню строку договору оренди на підставі акту приймання-передачі (п.2.2.).

Відповідними положеннями договору сторони погодили умови та порядок оплати орендних платежів (п.п. 3.1.-3.6.), обов'язки орендаря (п.п. 4.1.-4.6.), права орендаря (п. 5.1.-5.5.), права орендодавця (п.п. 6.1.-6.3.), права орендодавця (п.п.7.1.-7.3.), строк дії договору, умови його зміни та припинення (п.п. 8.1.-8.4.).

Зокрема, строк дії був встановлений сторонами до 20.03.2005 (п. 8.1.).

23.03.2004 орендар прийняв в користування за договором оренди №2 виробниче приміщення площею 316,5 м2 по АДРЕСА_1, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі, який є додатком до договору (а.с. 34).

Додатковими погодженнями № 7 від 25.03.2005, 7/1 від 04.01.2006 строк дії договору № 2/10/01 від 23.03.2004 визначався до 23.03.2006, 20.03.2007 відповідно (а.с.35, 35а).

01.03.2007 КП «Міськзелентрест» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) підписали нову редакцію договору оренди від 23.03.2004 № 2/10/1 - договір оренди № 702 строком дії спочатку до 01.09.2008, потім до 01.03.2009 (а.с.36-37).

Додатковими угодами від договору оренди № 702 від 01.03.2007 від 03.03.2008 та 01.09.2008 строк дії договору визначено до 01.03.2009 (а.с. 38,38а).

26.12.2008 між КП «Міськзелентрест» та СПД ОСОБА_1 підписано нову редакцію договору оренди нежитлового приміщення № 2/10/1 від 23.02.2004, який затверджено начальником Представництва по управлінню комунальною власністю. В преамбулі сторони визначили, що за взаємною згодою вирішили викласти договір оренди нежитлового приміщення № 2/10/1 від 23.03.2004 в новій редакції з метою приведення його форми відповідно до рішення Одеської міської ради № 3781-V від 25.12.2008 «Про затвердження примірного договору оренди нежилого приміщення (будівлі, споруди), що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси» (а.с. 39-41).

В п. 1.3. сторони погодили термін дії договору з 23.03.2004 по 31.12.2009.

Додатковою угодою до договору оренди № 2/10/1 від 23.03.2004 в новій редакції від 26.12.2008 № 1 від 14.12.2009 та додатковими погодженнями № 2 від 01.03.2011, № 3 від 01.09.2011, № 4 від 29.02.2012, додатковою угодою б/н від 31.12.2014 сторони подовжували строк дії договору до 31.12.2010. 31.08.2011, 29.02.2012, 28.02.2013, 31.12.2015 відповідно (а.с.41а-43а).

Положеннями п. 2.1. договору в новій редакції визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

У відповідності з умовами п. 2.2. договору в новій редакції орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання нової редакції договору оренди місяць 1748,44 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць з урахуванням інфляційного збільшення. Пунктом 2.4. договору визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 10 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

До червня 2015 року орендар добросовісно виконував свої обов'язки, у тому числі щодо оплати орендної плати, а потім перестав її оплачувати у зв'язку з чим, станом на дату закінчення договору утворилась заборгованість.

Керуючись положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець листом від 11.12.2015 № 2858 повідомив орендаря проте, що строк дії оренди нежитлового приміщення закінчується 31.12.2015 та на новий строк продовжуватися не буде та просив здійснити погашення заборгованості за орендну нежитлового приміщення у розмірі 11583,00 грн. та з 01.01.2016 у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані (а.с. 44). ФОП ОСОБА_1 ці вимоги не були виконані.

У зв'язку з наявністю заборгованості з орендної плати та неповернення орендованого майна КП «Міськзелентрест» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором оренди № 2/10/1 від 23.03.2004 у розмірі та виселення ФОП ОСОБА_1 з орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/242/16 від 25.05.2016 позовні вимоги КП «Міськзелентрест» задоволені в повному обсязі та вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Міськзелентрест" заборгованість у сумі 13617 грн. 37 коп., судовий збір (а.с. 95-99).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2016 у справі № 916/242/16 - змінено, доповнено резолютивну частину рішення наступного змісту: «п.3 виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з приміщення загальною площею 316,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, на користь Комунального підприємства «Міськзелентрест» (а.с.100-106).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ч.6 даної частини - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За ч. 4 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вищевказаним рішенням Господарського суду Одеської області встановлено факт належної передачі виробничої будівлі загальною площею 316,5 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з державної до комунальної власності, отже власником виробничої будівлі, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, яка через уповноважений нею орган, в даному випадку КП «Міськзелентрест», користується усіма правами та обов'язками, передбаченими цивільним та господарським законодавством України щодо власності.

В своїх уточненнях позивач, крім іншого, змінював свої вимоги стосовно нумерації нежитлової будівлі, в якій він здійснює свою підприємницьку діяльність - спочатку це було приміщення на АДРЕСА_1 потім без номеру. До того ж змінювалась площа вказаного об'єкту.

Технічним паспортом 21.08.2017, виготовленим ПП «Одеське БТІ», відзначено, що загальна площа нежитлової будівлі складає 310,3 м2(а.с. 181-185).

За технічним паспортом 24.11.2015, виготовленим КП «БТІ» Одеської міської ради, відзначено, що загальна площа нежитлової будівлі складає 316,5 м2(а.с. 200-201).

З матеріалів справи вбачається, що фактично мова йде про одну й ту ж нежитлову будівлю.

Актом обстеження об'єкту нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яке знаходиться на балансі КП «Міськзелентрест» в с. Мирне Біляївського району від 14.09.2017, затверджений заступником директора КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» ОСОБА_3 у висновку, крім іншого підтверджується, зокрема в п.3, що за період з 2004-2017 р.р. будівля територіальної громади м. Одеси, яка знаходиться в господарському віданні та на балансі КП «Міськзелентрест» відображалось за адресами - АДРЕСА_1) за номерами 121,121/1,123в (а.с. 193-196).

Відповідно рішення Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області №309-IV від 20.10.2005 «Про нумерацію нежитлових споруд та господарських дворів в с. Мирне» вирішено пронумерувати нежитлові споруди та господарські двори в с. Мирному, яка не мають номерів (за списком), доручити начальнику ВОС (ОСОБА_5.) внести зміни в погосподарські книги та довести до відома населення дане рішення сесії, контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань дотримання законності і захисту прав громадян (а.с. 11). В додатку до рішення, за порядковим номером «14», зазначено: Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ОСОБА_1.) - АДРЕСА_1

Згідно відповіді Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області № 423 від 30.10.2015 повідомляється, що нежитлова будівля, загальною площею 316,5 м2, яка використовується для торгівлі продуктами харчування ФОП ОСОБА_1, розташована на АДРЕСА_1, між житловими будинками № 121 та 123 «а» та в Мирненській сільській раді не зареєстрована (а.с.18).

Мирненська сільська рада Біляївського району Одеської області своїм рішенням від 22.12.2015 № 12-VII внесла зміни до рішення від 20.11.2015 року №9-VII «Про перейменування вулиць в с. Мирне та с. Широка Балка», та вирішила викласти його в такій редакції: (зокрема в п. 1) Перейменувати вулиці та провулок в АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ч. 1) і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).

Цивільним кодексом України також передбачено й інші підстави набуття права власності, до яких, крім іншого, належить набуття права власності за набувальною давністю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі №24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року в п.6 зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності. При вирішенні спорів, пов'язаних із виникненням і припиненням права власності, судам слід мати на увазі, що норми статті 344 ЦК про набувальну давність не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалось на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Доводи позивача стосовно того, що він є добросовісним набувачем спірного майна, який користується цим майном весь час відкрито, внаслідок чого за набувальною давністю набув право власності на нього, суд не приймає до уваги, оскільки поняття «добросовісний набувач», згідно Цивільного кодексу України, це особа, яка фактично не мала законних прав на володіння набутим майном, однак, не знала і не повинна була знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Натомість у судовому засіданні встановлено, що спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, а не Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області. Це приміщення використовувалося ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності на законних підставах, відповідно до договору оренди, до 31.12.2015. З матеріалів справи також вбачається, що власник майна - територіальна громада м. Одеси не втратила інтересу до спірного приміщення, визнає цю річ своєю і не погоджується з можливістю її втрати. А отже відсутні умови, передбачені ст. 344 ЦК України для визнання права власності за набувальною давністю за особою, яка володіє річчю. Крім того, в суді не знайшла свого підтвердження та обставина, що предметом спору є інше приміщення, ніж те, що вказане в рішенні Господарського суду Одеської області.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 9,10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи вищевикладені обставини та залишення позовної заяви без задоволення, суд вважає за можливе скасувати вжиті засоби забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 158, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 335, 344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, треті особи: комунальне підприємство «Міськзелентрест» та Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 310,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, без номеру, за набувальною давністю - залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316,5 м2, основною площею 166,3 м2, допоміжною площею 150,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та у вигляді заборони органам держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо державної реєстрації прав власності та будь-яких інших речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 316,5 м2, основною площею 166,3 м2, допоміжною площею 150,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2016 року.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Мирненській сільській раді Біляївського району Одеської області присвоювати будь-яку адресу нежитловій будівлі загальною площею 316,5 кв.м. по АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04 листопада 2016 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Суддя О.І. Трушина