Рішення № 71470943, 21.12.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/952/2016 Справа № 490/9553/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

21 грудня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Шевельовій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов′язаного з потребою у обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 76-80, 259, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525-526, 554, 559, 625, 626,629,1054,1047,1048,1049,1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про іпотечний кредит № 767 від 10.10.2007 року у розмірі 61 468,65 доларів США, (еквівалентно 1 332 025,64 грн.,), що складається із заборгованості по кредиту в сумі 43 339,78 доларів США (еквівалентно 940 039,83грн.), заборгованості за відсотками у розмірі 18 088,87 доларів США ( еквівалентно 391 985,81 грн.), а також пеню в сумі 30 289,07 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісією- відмовити.

У задоволенні вимог до ОСОБА_2 - відмовити у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" судові витрати в сумі 8 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку та строки, передбачені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: Черенкова Н.П.

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Шевельовій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Ощадбанк» в особі філії Миколаївське обласне Управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту № 767 від 10.10.2007р. у розмірі 51 452, 91 доларів США (601 119,20 грн.), мотивуючи свої вимоги тим, що 10.10.2007 р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 64 696 доларів США строком до 10.10.2027 р. зі сплатою 20% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 10.10.2007 р. було укладено договір поруки.

Банк свої зобов'язання за договором виконав, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В свою чергу, відповідач не виконує своїх зобов'язань, не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку із чим станом на 24.07.2014р. утворилась заборгованість у розмірі 51452,91 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом - 43200 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків - 6 835,64 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 1417,27 доларів США.

У подальшому позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та просив стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 14.12.2017 року у сумі 65 269,73 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом - 43339,78 доларів США, заборгованості по відсоткам - 20846,45 доларів США, заборгованості по комісії -1083,50 доларів США, а також пеню в сумі 221 733, 66 грн.

Представник позивача до судового засідання не з*явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про його задоволення у повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі та вирішити справу у їх відсутність, з врахуванням наданих заперечень.

Представник відповідачів ОСОБА_3 також просив про розгляд справи у його відсутність, з врахуванням наданих заперечень проти позову, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої заперечення проти позову відповідачі мотивували наступним.

Договір поруки є припиненим на момент пред*явлення позову з підстав, передбачених ст. 559 ч. 4 ЦПК України. Банк направив боржнику та поручителю вимогу щодо дострокового повернення кредиту, яка відповідно отримана боржником 20.09.2013 року та поручителем 19.09.2013 року.

На думку відповідачів, безпідставними є вимоги банку щодо нарахування комісії, оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, і встановивши в кредитному договорі сплату комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються.

Відповідачі також вважали, що позивач невірно розрахував розмір пені.

На відміну від тривалості позовної давності ( ст. 259 ЦК України ), порядок її обчислення може бути змінено за домовленістю сторін, що прямо передбачено ст. 260 ч.2 ЦК України.

Оскільки, п. 7.5 кредитного договору визначає перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки з дати, яка визначається шляхом зворотнього підрахунку шести місяців від дати звернення з позовом, тобто змінює порядок обчислення позовної давності, у задоволенні позову про стягнення пені слід відмовити за пропуском позовної давності.

Окрім того, розмір пені не може перевищувати подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідачі вважали, що позовні вимоги банку не підтверджені належними та допустимими доказами.

Виходячи із вимог Інструкції про касові операції в банках України від 14.08.2003 року №337, видача готівкових коштів проводиться за заявою на видачу готівки тільки у випадку надання готівки в національній валюті. Видача готівки іноземною валютою проводиться у разі їх видачі з поточних рахунків без відкриття рахунку.

За такого, на підставі наданих позивачем документів, підтвердити отримання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору № 767 від 10.1-.2007 року не видається за можливе.

Відповідачі також вважають, що неналежним доказом є графік погашення кредиту, оскільки за його змістом не можна встановити, що саме він є додатком до кредитного договору, та не надано додатки 1-3, які є його невід`ємною частиною згідно п. 1.3.

Розрахунок боргу є неналежним доказом, оскільки підписаний особами, які не є учасниками справи, і їх повноваження не перевірені.

На думку відповідачів, в матеріалах справи відсутні підтвердження процесуального правонаступництва від філії- Кривоозерське відділення Ощадбанку № 3161 до позивача, а також відсутні підтвердження філії Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" мати статус позивача в інтересах АТ "Ощадбанк".

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін.

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносин

10.10.2007р. між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією Кривоозерським відділенням Ощадного банку № 3161 ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10014\0142 філії Миколаївського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України"), укладено договір про іпотечний кредит "767, згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1-4 якого, кредитор надає позичальнику кредит у вигляді 64696 доларів США, строком на 20 років, з терміном повернення не пізніше 10.10.2027 року на придбання квартири АДРЕСА_1 Відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у 12% річних. Надання кредиту здійснюється одноразово з позичкового рахунку 2233 у філії Кривоозерського відділення 3161 ВАТ "Ощадбанк" готівкою протягом 1 робочого дня з моменту оплати комісійної винагороди в розмірі 3 267, 15 грн., прийняттям в іпотеку нерухомого майна (предмету іпотеки- АДРЕСА_1).

Згідно п.5.2 договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За п. 1.12, за надання банківських послуг, позичальник сплачує комісійні винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 0,05 % від залишку фактичної заборгованості, але не менше 5 грн. Сплата здійснюється щомісячно.

Пунктом 78 передбачено збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1ст.259 ЦК України до 3 років для всіх грошових зобов`язань позичальника, щодо повернення суми кредиту, спати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору.

За пунктом 1.3 договору, сукупна вартість кредиту,графік платежів, вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування визначені в додатку №№1-3 до цього договору, що є його невід`ємною частиною

Ці додатки надані до позову та підписані ОСОБА_1

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 10.10.2007 між ВАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника ОСОБА_1, які виникають з умов договору про іпотечний кредит від 10.10.2007 р., в повному обсязі цих зобов'язань .

Розділом 4 даного договору не визначено строк, після якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання позичальником або поручителем своїх обов`язків, передбачених основним зобов`язанням.

Згідно заяви на видачу готівки від 10.10.2007р.№ 3161, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 64696 доларів США.

Заява на видачу готівки від 10.10.2007 року містить всі необхідні реквізити, які мають містити первинні документи, відповідно до п.4.10, 4.11 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 254 та п. 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. № 566.

Відповідно до п.2.2,2.3 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, за заявою на переказ готівки банк здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів, зокрема від фізичних осіб - на поточні рахунки, погашення кредиту та переказ або відкриття рахунку.

Банком надана заява на переказ готівки ОСОБА_1, та виписки банку з нарахування та погашення кредитної заборгованості у відповідності до положень п.п.4.13, 5.1, 5.6 Постанови Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 року.

Окрім того, банком надана додаткова угоди №1 від 01.11.2008р. до кредитного договору від 10.10.2007 року, за якою збільшений розмір процентів за користування кредитом до 13 %.

Висновком експерта № 892 від 07.07.2017 року встановлено, що підпис на даній додатковій угоді виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Наказом від 03.03.2011 року начальником управління ВАТ "Державний ощадний банк України" з 17.06.2011 року реорганізовано філію - Кривоозерське відділення 3161 шляхом її перетворення у територіально відокремлене безбалансове відділення, відкрите на балансі філії - Миколаївського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" та перепідпорядкувати відділення до філії- Миколаївське обласне управління ВАТ "Ощадбанк".

Доручення на представлення інтересів ПАТ «Державний ощадний банк України « -Миколаївським обласним Управлінням АТ "Ощадбанк"- надано суду.

Копії документів посвідчені належним представником банку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не припускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк скористався цим правом, та 16.09.2013 року повідомленням № 1041 надіслав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за № 1641 16.09.2013 року вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 10.10..2007 р., тим самим змінив строк виконання зобов'язання.

Відповідно до частини першої ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Порука- це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора і обов`язок поручителя після його спливу припиняється, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Оскільки, кредитор змінив на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов`язання, то передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

У шестимісячний строк банк у будь-який спосіб вимог до поручителя не пред`явив, отже, позов до поручителя подано з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк викоання основного зобов`яння зобов`язаний пред`явити позов до боржника на протязі трьох років, а до поручителя протягом шести м ( ч.4 ст. 558 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.місяців.

Непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням.

Звернення до суду після спливу передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови у позові в зв`язку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців після настання строку не пред`явив вимоги до поручителя.

Оскільки строк , передбачений ч.4 ст.559 ЦК України є преклюзивним (припиняючим),у разі його пропуску, він не може бути поновленим, зупиненим чи перерваним. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Виписане відповідає правовим позиціям Верховного Суду Украни справа 6-2056 цс15, 6-990 цс 15, 6-2662цс15 ).

За такого, у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 слід відмовити у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст. 42 Конституції України поширюються на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3, 6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь ( ведення справи, договору, облік заборгованості,тощо ), або за дії, які споживач здійснює на користь банку ( прийняття платежу від споживача, тощо ), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення , зміни або припинення правовідносин ( укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди до кредитного договору тощо ).

За такого, обслуговування кредиту є супутньою послугою, та встановивши у кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику. За такого, нарахування та сплата комісії є незаконною, а тому у стягненні нарахованої плати за комісію в сумі 1083, 50 доларів США задоволенню не підлягають.

Такий висновок суду базується на правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 16.11.2016 року у справі № 6-1746 цс 16.

При визначенні суми боргу за вказаним кредитним договором судoм досліджено договір про іпотечний кредит № 767 від 10.10.2007 року, додаткова угода №1 до вказаного договору від 01.11..2008 року,яка не підписувалась боржником, та відповідно не має юридичної сили, оригінал заяви на видачу готівки, виписки відкритими для обліку заборгованості за кредитним договором, перевірено нарахування сум заборгованості та правильність залишків заборгованості за даним договором, досліджено в судовому засіданні і висновок судово-почеркознавчої експертизи № 892 від 07.07.2017 року.

Оскільки додаткова угода не підписувалась боржником ОСОБА_1 щодо підвищення відсотків за користування кредитними коштами до 13 %, суд вважає, що начислення відсотків за даним кредитним договором слід здійснювати по відсотковій ставці 12 %.

Видача кредиту ОСОБА_1 документально підтверджується у сумі 64 696 доларів США.

За період з 29.11.2007 р. по 14.12.2017 року в рахунок погашення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку від позичальника надійшло грошових коштів у загальній сумі 21 356,22 доларів США; за такого, залишок боргу за тілом кредиту складає 43 339,78 доларів США, і ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку.

За період з 29.11.2007 року по 14.12.2017 року загальна сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами склала 59 748,83 доларів США; за цей період в рахунок погашення заборгованості за відсотками надійшло шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку 41 659,96 доларів США ; за такого заборгованість за відсотками складає 18 088 87 доларів США, і ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1

Між тим, вказана позивачем сума погашених відсотків 38 902,38 доларів США, що складає суму боргу 20 846, 45 доларів США банком не підтверджена, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в сумі 18088, 87 доларів США.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його неналежне виконання, і як, наслідок- сплата неустойки ( ст. 611 ЦК України).

Неустойкою є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день просрочення виконання.( ст. 549 ЦК України ).

За приписами ст. 551 ч.3 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов`язання, тощо, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан та інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу. Суд може прийняти рішення щодо зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторони.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що на момент звернення до суду прострочена заборгованість за кредитом складала 3 504, 23 доларів США , за відсотками 329,12 доларів США, інтереси сторін, надання банком додаткової угоди щодо збільшення процентної ставки без належного підпису боржника, наявність спору щодо начислення комісійних та процентів, не надання належного розрахунку пені, і вважає в совокупності можливим стягнення пені у розмірі 30 289, 07 грн. ( ця сума пені обґрунтована банком ).

За такого, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі щодо : заборгованості по тілу кредиту: 43 379, 78 доларів США ( еквівалентно 940 039,83грн.), вимоги щодо стягнення процентів частковому задоволенню - 18 088,87 доларів США (391 985,81грн.,), а також пеня підлягає стягненню частково в сумі 30 289, 07 грн.

В задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 слід відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

Також суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 щодо неправомірного начислення комісійних витрат і в цій частині слід відмовити банку у задоволенні заявлених позовних вимог.

Інші доводи відповідачів є безпідставними, тому суд їх не прийняв до уваги, про що виписано вище.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 76-80, 259, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525-526, 554, 559, 625, 626,629,1054,1047,1048,1049,1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про іпотечний кредит № 767 від 10.10.2007 року у розмірі 61 468,65 доларів США, (еквівалентно 1 332 025,64 грн.,), що складається із заборгованості по кредиту в сумі 43 339,78 доларів США (еквівалентно 940 039,83грн.), заборгованості за відсотками у розмірі 18 088,87 доларів США ( еквівалентно 391 985,81 грн.), а також пеню в сумі 30 289,07 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісією- відмовити.

У задоволенні вимог до ОСОБА_2 - відмовити у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" судові витрати в сумі 8 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку та строки, передбачені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: Черенкова Н.П.