Ухвала суду № 71469010, 04.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

04.01.2018 Київ К/9901/333/18 810/2960/14

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про зобов'язання змінити формулювання наказу та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

02 січня 2018 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла зазначена касаційна скарга.

За правилами частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

У порушення наведених вимог до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення. В обґрунтування названого клопотання скаржник зазначає, що кошторисні призначення для сплати судового збору на 2017 рік передбачені, але такі кошти розділені на 12 частин, асигнування на сплату судового збору відкриваються помісячно. Враховуючи кількість справ, що потребують оскарження при здійсненні функцій із захисту інтересів держави, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України «Про судовий збір»), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вивчивши доводи клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, суд не знаходить підстав для задоволення такого клопотання, оскільки матеріали касаційної скарги не містять доказів щодо майнового стану заявника чи інших передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач звернувся до суду у 2014 році та заявив вимоги майнового і немайнового характеру, а саме: про зобов'язання змінити формулювання пунктів 1, 2 наказу голови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року №75/к та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 491432 грн. 90 коп.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 року встановлено на рівні 1218 грн. 00 коп.

Згідно пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи викладене, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становила 4872 грн. (1218*4) за позовні вимоги майнового характеру та 73,08 (1218*0,06) за позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 9890,16 гривень (200% від 4872+73,08).

Згідно із частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».

Керуючись статтями 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без руху.

Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Стрелець