Головуючий у 1 інстанції суддя Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
08 грудня 2009 року справа № 2-а-21740/09/1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів:
при секретарі судового засідання Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
Кондрашовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції
засіданні апеляційну скаргу у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 13 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-21740/09/1270 (суддя Ковальова Т.І.) за позовом Приватного підприємства виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс» до 1) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції
у м. Луганську,
2) Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про стягнення з державного бюджету заборгованості по податку на додану вартість за грудень 2007 року та січень 2008 року.
ВСТАНОВИЛА:
07 квітня 2009 року Приватне підприємство виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 3-8) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення з державного бюджету заборгованості по податку на додану вартість за грудень 2008 року та січень 2009 року у загальному розмірі 218229грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року (арк. спр. 228-233) позовні вимоги позивача були задоволені повністю, а саме: стягнуто з Державного бюджету України бюджетну на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2008 року у сумі 176135грн. та за податковою декларацією з ПДВ за січень 2009 року у сумі 42094грн., що у загальному розмірі становить 218229грн.
Ленінська МДПІ не погодилась з прийнятою постановою та подала апеляційну скаргу (арк. спр. 236-240), в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Відповідачі про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте своїм правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися. Позивач проти апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.
Приватне підприємство виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс» зареєстроване 01 листопада 1994 року виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. спр. 25). За довідкою статистики (арк. спр. 26) позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 21799042. За статутом (арк. спр. 10-24) основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля з лотків; посередництво в торгівлі різними товарами; оптова торгівля іншим промисловим обладнанням; загальне будівництво будівель та інші. Позивач перебуває на обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську з 20 січня 1995 року та є платником податку на додану вартість за свідоцтвом від 17 квітня 2001 року (арк. спр. 27-28).
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 визначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Позивачем було подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації з ПДВ за грудень 2008 року та січень 2009 року (арк. спр. 42-45) з зазначенням у графі 25.1 про бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника за грудень 2008 року у сумі 176135 грн., за січень 2009 року у сумі 42094грн. з розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Склад податкового кредиту грудня 2008 року та січня 2009 року підтверджено наявними у справі реєстром отриманих та виданих податкових накладних і безпосередньо податковими накладними (арк. спр. 96-179).
Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 визначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Відповідно до пункту 9 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право провести позапланову виїзну перевірку, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби, за наказом керівника, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року у сумі 176135 грн., за січень 2009 року у сумі 42094грн. перевірялась під час позапланової виїзної перевірки МПП «ВТКФ «Приват-Коммерс», за результатами якої складено довідку від 01.04.2009 року № 278/23-616/21799042 про результати позапланової виїзної перевірки МПП «ВТКФ «Приват-Коммерс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2008 року, січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді, грудні 2008 року (а.с. 210-221).
При цьому у зазначеній довідці зазначено, що суми ПДВ у декларації підтверджені податковими накладними, перевіркою правильності формування податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у грудні 2008 року та січні 2009 року, а також достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування за грудень 2008 року та січень 2009 року порушень не встановлено. Безтоварність угод не виявлено, в ході перевірки цін реалізації виробів та послуг, нижче цін придбання у перевіреному періоду не виявлено.
Під час невиїзної перевірки, результати якої викладені в довідці від 01.04.2009 року № 278/23-616/21799042 (а.с. 210-221), встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за грудень 2008 року ТОВ «Строитель ЛТД» відображено операції з придбання у листопаді 2008 року ДП НВК «Електровозобудування» у МПП «ВТКФ «Приват-Коммерс» кузови думпкара та циліндри опрокидування на загальну суму 540000грн., у т.ч. ПДВ 90000грн., інші покупці придбали товар на загальну суму 1157,76грн., у т.ч. ПДВ 192,76грн.
Основними постачальниками у перевіряємому періоді згідно довідки були: Дніпропетровський завод по ремонту тепловозів «Промтепловоз» ВАТ «Металургтрансремонт», ТОВ «НВП «Електропривід», Криворозький локомотиворемонтний завод ВАТ «Металургтрансремонт», ВАТ «Запорізький механічний ремонт», ТОВ «Юніка плюс», ТОВ «Сокер», ТОВ «ВКФ «Кристал» та інші.
В довідці зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 року у сумі 176135грн. та січень 2009 року у сумі 42094грн., що повязано з від слідкування ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350.
У зв'язку з викладеним Ленінська МДПІ не відшкодовує суми бюджетного відшкодування позивачу за грудень 2008 року та січень 2009 року доки зазначені суми не будуть підтверджені за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачальників.
З приводу визначених податковим органом порушень, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки та в матеріалах справи відсутні докази несплати всіма переліченими постачальниками по ланцюгу податку на додану вартість до бюджету, не надані докази визнання недійсними угод укладених між позивачем та його постачальниками, й між постачальниками за ланцюгом.
Податковий орган посилаючись на факт неможливості підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року та січень 2009 року на суму 218229грн. що повязано з від слідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 в порушення вимог статті 71 КАС України не надає до справи жодного доказу недотримання визначеними в акті перевірки підприємствами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
До того ж, Законом України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від неможливості підтвердити правові відносини постачальників по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг), тому колегія суддів не приймає доводи апелянта про не підтвердження суми бюджетного відшкодування позивача за грудень 2008 року та січень 2009 року, тим більше, що правильність формування МПП «ВТКФ «Приват-Коммерс» податкового кредиту у грудні 2008 року та січні 2009 року Ленінська МДПІ у м. Луганську підтвердила довідкою перевірки від 01.04.2009 року № 278/23-616/21799042.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, посилаючись на часткове відшкодування податковим органом суми відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року та позивач цей висновок суду не оскаржив, тому апеляційний суд вважає, що перегляд справи повинен відбуватися в межах апеляційної скарги першого відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав дії передбачені підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та має право на відшкодування податку на додану вартість згідно до поданої податкової декларації за грудень 2008 року на суму 176135 грн., за січень 2009 року на суму 42094грн.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови наведеним нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-21740/09/1270 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-21740/09/1270 залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 08 грудня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя О.А. Нікулін
Судді І.В. Сіваченко
С.П. Дяченко
З оригіналом згідно:
Суддя: О.А.Нікулін
Судове рішення № 7146623, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-21740/09/1270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: