Рішення № 71466212, 27.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2017 року 12 год. 50 хв. № 826/5194/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участі: представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.12.2017 року № 1538), представника відповідача 2 - Корчадима В.М. (довіреність від 13.12.2017 року № 3-113100/7882) розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовичапро визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 (далі також - позивач, ОСОБА_3) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни (далі також - відповідач 1, уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявська О.С.), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської О.С.;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявську О.С. зарахувати однорідні зустрічні вимоги, що виникли на підставі договорів про відступлення права вимоги від 12.06.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та від 01.07.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в рахунок погашення кредиту та процентів за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії (та додатків до нього) № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року, та припинити зобов'язання за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії (та додатків до нього) № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в частині на суму 70 005,46 дол. США, 7 050,41 євро та 21 214,75 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він являється боржником ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії (та додатків до нього) № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року та одночасно кредитором банку відповідно до договорів банківського вкладу, права вимоги по яких йому були відступлені вкладниками цього ж банку - ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідчених договорів про відступлення права вимоги. Позивач зазначає, що його звернення до Банку, як кредитора за депозитними договорами про зарахування 59 032,28 дол. США, які розміщені на вкладному рахунку НОМЕР_1, 2000 євро, які розміщені на вкладному рахунку НОМЕР_2, 110 733,79 дол. США, які розміщені на вкладному рахунку НОМЕР_3, 5000 євро, які розміщені на вкладному рахунку НОМЕР_4, 21 200,23 грн., які розміщені на вкладному рахунку НОМЕР_5, - в рахунок погашення кредиту та процентів по договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії (та додатків до нього) № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 і ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» були залишені без реагування. Таку бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач вважає протиправною.

В ході розгляду справи судом до участі у справі в якості другого відповідача залучено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича (далі також - відповідач 2).

У призначених судових засіданнях у справі представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача 2 заперечував проти позову в усному порядку.

Відповідач (уповноважена особа Фонду Чернявська О.С.) явку свого представник не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та заперечень проти позову до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Суд встановив, що 21.03.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_6 був укладений договір-заява № 300131/27060/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт до 8-го Березня» на 370 днів в іноземній валюті (далі - вкладний договір). Відповідно до цього договору ОСОБА_6 розмістив у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на вкладному рахунку НОМЕР_1 вклад у сумі 59 032,28 дол. США. Строк розміщення грошових коштів за вказаним вкладним договором, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 26.03.2015 року, становив з 21.03.2014 року по 31.03.2016 року.

Обставини щодо внесення ОСОБА_6 валютних коштів на загальну суму 59 032,28 дол. США на вкладний рахунок НОМЕР_1 підтверджується копією виписки банку по вказаному особовому рахунку за період з 21.03.2014 року по 11.06.2015 року та не заперечується відповідачами.

Крім того, 13.11.2013 року, 02.12.2014 року і 04.03.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_7 були укладені однотипні за змістом договори-заяви № 34341/370-13, № 300937/75257/370-14 та відповідно № 300937/12646/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті, а також 04.03.2014 року - договір-заява № 300937/12631/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на 3 місяці в національній валюті, 24.06.2014 року - договір-заява № 300937/38423/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 7 місяців в національній валюті (далі - вкладні договори). Відповідно до цих договорів ОСОБА_7 розмістила у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на вкладних рахунках НОМЕР_2 вклад у сумі 2 000 євро, на вкладному рахунку НОМЕР_3 влад у сумі 10 733,79 дол. США, на вкладному рахунку НОМЕР_4 вклад у сумі 5 000 євро, на вкладному рахунку № 2630.1.063972.002 вкладі у сумі 35 100 грн. та на вкладному рахунку НОМЕР_5 вклад у сумі 37 200,23 грн. Строк розміщення грошових коштів за вкладним договором № 34341/370-13 від 13.11.2013 року становив з 13.11.2013 року по 18.11.2014 року. Строк розміщення грошових коштів за вкладним договором № 300937/75257/370-14 від 02.12.2014 року становив з 02.12.2014 року по 07.12.2015 року. Строк розміщення грошових коштів за вкладним договором № 300937/12631/3-14 від 04.03.2014 року становив з 04.03.2014 року по 04.06.2014 року. Строк розміщення грошових коштів за вкладним договором № 300937/12646/370-14 від 04.03.2014 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 02.04.2015 року, становив з 04.03.2014 року по 14.03.2016 року. Строк розміщення грошових коштів за вкладним договором № 300937/38423/7-14 від 24.06.2014 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 15.06.2015 року, становив з 24.06.2014 року по 15.12.2015 року.

Документальні докази на підтвердження обставин внесення ОСОБА_7 сум коштів в національній та іноземній валюті (вкладів), у розмірах визначених вкладними договорами, на вкладні рахунки, що вказані у цих вкладних договорах, позивач до матеріалів позову не додав. Разом дані обставини відповідачами не заперечуються.

В подальшому, ОСОБА_6 (як первісні кредитори) та ОСОБА_7 відступили на користь ОСОБА_3 (як нового кредитора) права вимоги, належні первісним кредиторам відповідно до вкладних договорів № 300131/27060/370-14 від 21.03.2014 року, № 34341/370-13 від 13.11.2013 року, № 300937/75257/370-14 від 02.12.2014 року, № 300937/12646/370-14 від 04.03.2014 року і № 300937/38423/7-14 від 24.06.2014 року, укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (боржником) та первісними кредиторами, - на підставі нотаріально посвідчених договорів про відступлення права вимоги від 12.06.2015 року (реєстр. номер в Реєстрі 138) та від 01.07.2015 року (реєстр. номер в Реєстрі 157).

За умовами цих однотипних за змістом договорів про відступлення права вимоги позивач, як новий кредитор, набув право: отримувати від боржника (Банку) суми процентів, нараховані на вклад, протягом строків, передбачених основним договором (вкладним договором); вимагати від боржника достроково повернення суми вкладу, а також суми процентів нараховані на вклад протягом строків, передбачених основним договором; вимагати від боржника повернення суми вкладу (в тому числі згідно вкладного договору № 300131/27060/370-14 від 21.03.2014 року така сума вкладу становить 59 032,28 дол. США, згідно вкладних договорів № 34341/370-13 від 13.11.2013 року, № 300937/75257/370-14 від 02.12.2014 року, № 300937/12646/370-14 від 04.03.2014 року і № 300937/38423/7-14 від 24.06.2014 року такі суми вкладу становлять: 21 200,23 грн., 2 000 дол. США, 10 733,79 дол. США , 5 000 євро), а також суми процентів нараховані на вклад, після закінчення строку, на який укладено основний договір.

Поряд з цим, суд встановив, що між ОСОБА_3 (як позичальником) і ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» був укладений договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року (далі - кредитного договору). За змістом додаткової угоди № 2 від 30.11.2012 року, укладеною між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до цього кредитного договору, сторони визнали наявність боргу позичальника (ОСОБА_3) за кредитним договором станом на 30.11.2012 року: з боргу за виданими кредитними ресурсами - 338 666,19 дол. США, з боргу за процентами за користування кредитними ресурсами - 25 846,39 дол. США, з боргу за комісійною винагородою - 29 391,44 грн., з нарахованої пені за прострочення повернення виданих кредитних ресурсів, сплати інших платежів за кредитним договором - 70 416,82 грн.

25.06.2015 року та 03.07.2015 року ОСОБА_3 подав до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» письмові заяви про дострокове розірвання перелічених вище вкладних договорів та дострокове повернення сум вкладів за такими договорами, шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_6 в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в рахунок погашення кредиту та процентів за кредитним договором від 16.05.2007 року № 04-07-И/34. Ці заяви позивача були зареєстровані в канцелярії Банку за реєстр. № 6024 від 25.06.2015 року і № 6295-Г від 03.07.2015 року.

Між тим, 17.09.2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено Національним банком України (далі - НБ України) до категорії неплатоспроможних, про що видано постанову Правління НБ України від 17.09.2015 року № 612.

На підставі постанови Правління НБ України від 17.09.2015 року № 612 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб цього ж дня прийнято рішення № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку».

Згідно цього рішення виконавчої дирекції Фонду у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні, строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно.

Згодом відповідно до постанови НБ України від 17.12.2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним Рішенням виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та кредит»), призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 року до 17.12.2017 року включно.

Як стверджує позивач в тексті свого позову, зазначені заяви від 25.06.2015 року та 01.07.2015 року, а також інша заява, подана ОСОБА_3 безпосередньо уповноваженій особі Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявській О.С., були проігноровані відповідачем 1, та жодних відповідей на такі заяви позивач не отримав.

Копію своєї заяви, адресованої уповноваженій особі Фонду, позивач до матеріалів позову не долучив. Натомість 26.12.2017 року у судовому засіданні позивач надав суду копію заяви ОСОБА_7, поданої до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 01.08.2015 року. В цій заяві ОСОБА_7 просила провести зарахування сум депозитних договорів № 34341/370-13, № 300937/75257/370-14, № 300937/12646/370-14 і № 300937/38423/7-14 в рахунок погашення кредиту та процентів по договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії (та додатків до нього) № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року.

Вважаючи таку бездіяльність уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської О.С. щодо не розгляду вказаних заяв та не зарахування сум вкладів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із цим позовом.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452).

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 і 2 ст. 4 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

В силу приписів ч. 2 і 6 цієї статті Закону № 4452 вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 і 6ст. 27 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування (ч. 1 ст. 28 Закону № 4452).

Крім того, нормами ч. 1 ст. 35 Закону № 4452 встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 36, ч. 1 і 3 ст. 37, ч. 1 і 2 ст. 48 Закону № 4452, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень у період тимчасової адміністрації має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду, яка діє від імені банку в межах повноважень Фонду, має право здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

На час процедури ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Також Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону в сукупності суд дійшов висновку про те, що Уповноважена особа Фонду, в межах делегованих їй повноважень, здійснює повноваження органів управління банку, формує переліки вкладників, які мають та не мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з метою отримання останніми гарантованих державною сум вкладів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком; здійснює інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку. Поряд з цим, Уповноважена особа Фонду при здійсненні своїх повноважень має доступ до бухгалтерської та іншої документації банку, переданої їй керівниками банку.

В ході розгляду даної справи суд встановив, що рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2015 року № 612 та від 18.12.2015 року № 230 тимчасовим адміністратором та ліквідатором ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (в тому числі станом на дату подання позивачем позовної заяви до суду) була призначена Чернявська О.С., якій були делеговані всі вище перелічені повноваження Фонду, передбачені ст. 37 - 39, 47-51 Закону № 4452.

Таким чином, вирішення заяв ОСОБА_3 від 25.06.2015 року та 01.07.2015 року належить до компетенції відповідача 1.

Обставини щодо не отримання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заяв ОСОБА_3 від 25.06.2015 року (вх. № 6024 від 25.06.2015 року) та 01.07.2015 року (вх. № 6295-Г від 03.07.2015 року) з питань дострокового розірвання вкладних договорів та повернення сум вкладів за такими договорами, а також щодо відсутності таких документів у переданій Уповноваженій особі Фонду документації Банку в результаті введення процедури тимчасової адміністрації, а згодом процедури ліквідації Банку відповідачі в суді жодними документальними доказами не довели. У зв?язку з чим суд приходить до висновку про наявність таких заяв позивача в провадженні уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської О.С.

Суд встановив, а відповідачі не спростували, що дані заяви позивача станом день розгляду справи в суді розглянуті не були, та жодні відповіді на такі заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» на адресу ОСОБА_3 не направлялися.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить про допущення уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявською О.С. протиправної бездіяльності, що полягає у пасивній поведінці відповідача 1 в частині розгляду заяв ОСОБА_8 від 25.06.2015 року (вх. № 6024 від 25.06.2015 року) та 01.07.2015 року (вх. № 6295-Г від 03.07.2015 року), а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської О.С. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилань позивача на залишення без відповіді заяви (вх. № 1-58/1108 від 11.08.2015 року) його дружини - ОСОБА_7, то суд не бере їх до уваги, оскільки документальні докази на підтвердження того, що зазначена заява була подана до банку ОСОБА_7, як уповноваженим представником ОСОБА_3, у матеріалах справи відсутні. З наведених мотивів обставини щодо ненадання відповідачем 1 відповіді на заяву (вх. № 1-58/1108 від 11.08.2015 року) у межах цього спору дослідженню не підлягають.

Надаючи оцінку правомірності позовних вимог позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду зарахувати однорідні зустрічні вимоги, що виникли на підставі договорів про відступлення права вимоги в рахунок погашення кредиту та процентів за кредитним договором № 04-07-И/34 від 16.05.2007 року та припинити зобов'язання за таким Кредитним договором в частині, суд приходить до висновку щодо їх передчасності, оскільки заяви позивача від 25.06.2015 року і від 01.07.2015 року з цих питань по суті розглянуті не були, а тому ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст. 2, ст.ст. 5 - 11, ст. 19, ст.ст. 72 - 77, ст. 90, ст. 139, ст. ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни щодо не розгляду та не надання відповідей на заяви від 25.06.2015 року та від 01.07.2015 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова

Повний текст рішення виготовлено 03.01.2018 року.