Рішення № 71465611, 20.12.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1914/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника відповідача - Гонжак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №816/1914/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2017 року до Полтавського окружного адміністративного надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач, КДКА Полтавської області) , в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.09.2017 в частині зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців адвоката ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що спірне рішення прийняте з порушенням порядку та строків, встановлених ст. ст. 37, 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 2 ст. 55 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

09.11.2017 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Звертав увагу на обставини неналежного виконання адвокатом ОСОБА_3 своїх професійних обов'язків, що виразилося в порушенні ч. 2 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та вимог ст.ст. 7, 8, 11, 14, 17, 23, 27, 41 Правил адвокатської етики.

У судових засіданнях позивач та представник відповідача примирення не досягли, кожен наполягаючи на своєму.

У судове засідання 20.12.2017 позивач не з'явилася в черговий раз, натомість надіслала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю її явки за станом здоров'я, однак будь-яких доказів з цього приводу не надала.

Враховуючи факт не надання суду доказів поважності причин неявки у судові засідання 13.12.2017 та 20.12.2017, суд, визнавши причини неявки неповажними, з урахуванням положень п. 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі позивача.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, допитав свідків, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 04.01.2012 (а.с. 10).

03.07.2017 за вх. №6817-17 до КДКА Полтавської області за супровідним листом Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 23.06.2017 вих. №Л-36 надійшла скарга гр. ОСОБА_4 на дії адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 23.06.2017 (а.с. 41-46), у якій ОСОБА_4 просив провести ретельну перевірку за фактами грубого порушення його прав, як підзахисного, та притягнути, зокрема, адвоката ОСОБА_2 до відповідальності.

Зверненню ОСОБА_4 передували обставини участі адвоката ОСОБА_2 у відповідному кримінальному провадженні, які зводяться до наступного.

08.11.2016 гр. ОСОБА_4 був затриманий правоохоронними органами за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

09.11.2016 ОСОБА_4 уклав угоду про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_5, яку було розірвано 14.11.2016.

10.11.2016 слідчим суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області було задоволено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

15.11.2016 ОСОБА_4 уклав угоду про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_7

05.01.2017 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області на підставі постанови слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області від 05.01.2017 було видане доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої слідчої дії. Цим дорученням адвокат ОСОБА_2 була призначена для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії цього доручення продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 Адвоката ОСОБА_2 було зобов'язано забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги та прибути під час продовження строку тримання під вартою до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 150).

Вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 27.07.2017 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (а.с. 68-71).

У своїй скарзі ОСОБА_4 зазначає, що після проведення окремої слідчої дії на його прохання оскаржити дії слідчого та процесуального керівника адвокат ОСОБА_2, яка була залучена для надання правової допомоги на час проведення цієї окремої слідчої дії, сказала йому: "Для чого тобі це потрібно, всерівно це тобі не допоможе". У зв'язку з цим ОСОБА_4 стверджував, що завдяки професійній діяльності, зокрема, адвоката ОСОБА_2 його обвинувачено у скоєнні злочину, якого не було. Просив провести перевірку за фактами грубого порушення його прав (а.с. 43-46).

04.07.2017 головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області видано доручення члену дисциплінарної палати Пономаренко В.В. в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_4 відносно адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 у зв'язку з порушенням, на думку, скаржника, вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики (а.с. 52).

За результатами перевірки скарги ОСОБА_4 член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Пономаренко В.В. склав довідку, в якій сформульовано висновок про те, що в діях адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" оскільки вони порушують ст.ст. 8, 9, 11, 14, 15, 17, 23, 27 Правил адвокатської етики, у зв'язку з чим пропонував порушити дисциплінарну справу ( а.с. 59-60).

03.08.2017 скарга ОСОБА_4 була розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, за результатами розгляду якої ухвалено рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 (а.с. 37-38).

07.08.2017 рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області про порушення дисциплінарної справи та довідка про проведену перевірку, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", були направлені адвокату ОСОБА_2 та вручені їй 10.08.2017 (а.с. 40).

29.08.2017 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, за присутності адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було прийняте рішення про притягнення, крім інших, адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, оскільки адвокат ОСОБА_9 достовірно знаючи, що захист ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_10 не зв'язалася з ним, не з'ясувала причини його відсутності, а також особливості позиції надання професійної правової допомоги адвокатом у цій справі, не відмовилася від участі в окремій процесуальній дії, але відмовилася від оскарження неправомірних дій працівників правоохоронних органів, що призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_4 Цим же рішенням адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 видане КДКА Полтавської області 04.01.2012) притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (а.с. 80-85).

29.09.2017 на засіданні КДКА Полтавської області у складі двох її палат задоволено подання голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Гонжака І.В. та прийнято рішення в порядку п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яким зупинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 строком на шість місяців. Визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 зупиняється з 29.09.2017 по 29.03.2018 (а.с. 109-116).

Не погоджуючись із правомірністю рішення відповідача від 29.09.2017 в частині зупинення її права на заняття адвокатською діяльністю, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення.

Аналізуючи законність підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд виходить з наступних міркувань.

Як зазначено у спірному рішенні, в діях адвоката ОСОБА_2 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так як вона неналежно виконувала свої професійні обов'язки, що виразилося в порушенні ч. 2 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та приписів ст.ст. 7, 8, 11, 14, 15, 17, 23, 27, 43 Правил адвокатської етики (а.с. 114).

Так, статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено професійні обов'язки адвоката, відповідно до частини другої якої адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Як видно з наведеного вище, спірне рішення відповідача не вирізняється ясністю та конкретикою в частині кваліфікації вини особи, яку притягнуто до відповідальності, на що звертала увагу і позивач у своїх виступах перед судом.

Тож уточнюючи власну позицію щодо винних дій адвоката ОСОБА_2, представник відповідача пояснив, що такі виразилися у порушенні положень п. 4 ч. 2 ст. 21 та п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тобто, у формі відмови від надання правової допомоги, що свідчить про факт порушення правил адвокатської етики та невиконання своїх професійних обов'язків.

Як вже зазначалося вище, порушення Правил адвокатської етики відповідач пов'язує з недотриманням адвокатом приписів ст.ст. 7, 8, 11, 14, 15, 17, 23, 27, 43 цих Правил.

У зв'язку з цим слід зазначити наступне.

09.06.2017 з'їзд адвокатів України затвердив Правила адвокатської етики (надалі - Правила).

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Отже Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики, як одного з основних професійних обов'язків адвоката.

Частиною 1 ст. 7 Правил передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Положеннями ст. 8 Правил закріплений принци пріоритету інтересів клієнта, який полягає у тому, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручення органу (установи) з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов'язаний виходити з переваги інтересів особи, якій йому доручено надавати безоплатну правову допомогу перед своїми власними інтересами, та не спонукати її до укладення Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з ним особисто або з адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням чи іншим суб'єктом або адвокатом. Адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Правил, адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Статтею 14 Правил передбачено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах (ст. 15 Правил).

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Правил, адвокат не повинен здійснювати ведення справи, що не відповідає його рівню професійної компетенції, без участі та за згодою клієнта в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією.

За приписами ст. 23 Правил адвокат, залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з'ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв'язатися з цим адвокатом (адвокатами), з'ясувати причини його (їх) відсутності, а також особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі. Адвокат під час участі в окремій процесуальній дії не має права відступати від позиції клієнта та основного адвоката (адвокатів) у цій справі.

Відповідно до ст. 27 Правил, кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред'являються законом і Правилами.

Згідно зі ст. 41 Правил адвокат зобов'язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги у випадку, коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об'єктивні причини може потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту.

Вирішуючи питання правомірності притягнення позивача до відповідальності, з'ясуванню підлягають обставини діяння чи бездіяльності, за вчинення якого накладено дисциплінарне стягнення.

Як повідомила суду сама ОСОБА_2, вона дійсно не складала скаргу на дії слідчого під час проведення окремої процесуальної дії у вигляді розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підзахисного ОСОБА_4

Таким чином, в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт відмови від виконання адвокатом доручення клієнта. При цьому мотиви такої відмови ніякого значення не мають і судом не з'ясовуються.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка адвокат ОСОБА_7, який здійснював захист ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги, повідомив суду, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у Шишацькому районному суді він побачив який адвокат і в яких діях приймав участь. Його клієнт повідомляв йому, що просив відповідного адвоката вчинити певні дії. Що стосується узгодження позиції у кримінальному провадженні, то адвокат ОСОБА_2 ніколи, ніяких перемовин щодо позиції захисту, щодо надання юридичної допомоги або таке інше з ним не вела, з цього приводу вони ніколи не спілкувалися. 05.01.2017 адвокат ОСОБА_2 ні в телефонному режимі, ні будь-яким іншим способом з ним не зв'язувалася. Повідомлення від слідчого з приводу проведення окремої слідчої дії 05.01.2017 ОСОБА_7 отримав лише 22.01.2017 на поштовому відділенні у м. Миргород, тож з об'єктивних причин участі взяти не змін.

З огляду на факт обізнаності адвоката ОСОБА_2 про участь адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, докази, встановлені судом з показань свідка, доводять факт порушення адвокатом ОСОБА_2 ст. 23 Правил адвокатської етики, що потягло за собою цілу низку порушень Правил, які відображені у спірному рішенні відповідача.

З огляду на факт підтвердження в ході судового розгляду обставин порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, суд знаходить обґрунтованим висновок КДКА Полтавської області, викладений у рішенні від 29.09.2017, відносно адвоката ОСОБА_2 Тож посилання позивача на протилежне відкидаються судом як безпідставні.

Так само не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення, оскільки посилання на обставини недотримання відповідачем вимог п. 2 ст. 55 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, ч. 3 ст. 34, ст. 37, ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не відносяться до справи або не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідач здійснив усі стадії дисциплінарного провадження, якими є:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, згідно з п. 3 ч. 2 цієї ж норми, може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Тож, встановивши в діях адвоката ОСОБА_2 факт грубого порушення правил адвокатської етики, відповідач правомірно застосував дисциплінарне стягнення передбачене п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Твердження позивача щодо порушення відповідачем місячного строку прийняття рішення, передбаченого ч. 1 ст. 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідач спростовує тими обставинами, що з моменту порушення дисциплінарної справи 03.08.2017 і до моменту прийняття рішення дисциплінарною палатою 29.08.2017 перебіг тридцятиденного строку не завершився, тоді як 29.09.2017 відбулося прийняття рішення повноважним органом - Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області у складі двох її палат, як того вимагає п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З такою позицією відповідача погоджується й суд, у зв'язку з чим протилежні твердження позивача з цього приводу суд визнає безпідставними.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, не втручаючись у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, визнає обґрунтованим спірне рішення в оскарженій частині з огляду на дотримання процедури його прийняття та підтвердження відповідачем у ході судового розгляду обставин застосування дисциплінарного стягнення.

У зв'язку з цим у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, 6, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 22543623) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.01.2018.

Суддя Є.Б. Супрун