Рішення № 71464426, 29.12.2017, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2394/17

Провадження № 2/675/825/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" грудня 2017 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання – Швець-Дідич Р. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів – відділ в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом, мотивуючи тим, що 24 вересня 1996 року померла їх мати ОСОБА_4. За життя ОСОБА_4 заповіла усе належне їй майно позивачам у рівних долях. Вони прийняли спадщину після смерті матері, однак оформити спадкові права на земельну частку (пай) площею 1,64 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, не можуть, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий на ім’я ОСОБА_4 після її смерті.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, подали до суду письмові заяви, у яких просили справу розглядати за їх відсутності, зазначивши при цьому, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представники Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області та Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області до суду не прибули, надали письмові клопотання, у яких просили справу розглянути без їх участі, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечують.

Представник відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з’ясувавши позиції сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 152 ЗК України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Судом об’єктивно встановлено, що 24 вересня 1996 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ № 048099, виданим Лютарською сільською радою Ізяславського району Хмельницькій області 26 вересня 1996 року.

За життя 24 листопада 1992 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_5, за яким все своє майно заповіла позивачам у рівних долях.

Позивачі є дітьми ОСОБА_4, прийняли спадщину після смерті матері. В Ізяславській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 162-1997, де позивачі одержали свідоцтво про право на спадщину по заповіту на належне спадкодавцю домоволодіння, що в с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області по вул. Перемоги, 15. Також ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на грошові вклади з відсотками і компенсаціями, що зберігались в Ізяславському відділенні ощадбанку № 2890/016. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження позивачів, свідоцтвами про їх одруження, а також копією спадкової справи № 162, заведеної Ізяславською державною нотаріальною конторою 27 травня 1997 року до майна померлої ОСОБА_4, яка перебуває на зберіганні в Хмельницькому обласному державному нотаріальному архіві.

На ім’я ОСОБА_4 після її смерті було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 1,64 в умовних кадастрових гектарах із земель КСП «ім. Фрунзе» на території с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області серія ХМ № 0115674 від 09 грудня 1996 року.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4, прийняли спадщину в установленому законодавством порядку, проте позбавлені можливості належно оформити свої спадкові права на земельну частку (пай) у зв’язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий після смерті спадкодавця.

За таких обставин, суд вважає, що слід визнати за позивачами право на спірну земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом у рівних частках по 1/3 частині.

Водночас, як убачається з довідки відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 травня 2017 року № 01-25/97, розмір земельної частки (паю), право на яку належало померлій ОСОБА_4, на даний час становить 1,58 в умовних кадастрових гектарах, відтак позов слід задовольнити частково з урахуванням вказаних даних щодо розміру земельного паю.

На підставі ст. 392 ЦК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, ст. 152 ЗК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання – с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області, і.к. - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (місце проживання – м. Ізяслав, вул. Р. Люксембург, 45 Хмельницької області, і.к. - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (місце проживання – м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 45 Хмельницької області, і.к. - НОМЕР_3) до Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (місце знаходження – с. Лютарка, вул. Весела, 3 Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04406696), Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області (місце знаходження – м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2 Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 21315334), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – відділ в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (місце знаходження – м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5 Хмельницької області), про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати право на земельну частку (пай) на території Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області площею 1,58 в умовних кадастрових гектарах, яка належала померлій 24 вересня 1996 року ОСОБА_4 на підставі сертифіката серія ХМ № 0115674, за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у рівних частках по 1/3 частині в порядку спадкування за заповітом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04 січня 2018 року.

Суддя: В. І. Столковський