Ухвала суду № 71463130, 04.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/16536/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 11-сс/789/10/18 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Галіян Л.Є.

Суддів - Ваврів І. З., Лекан І. Є.,

при секретарі — ОСОБА_1

прокурора — ОСОБА_2

з участю підозрюваного — ОСОБА_3

захисника — ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

— 08.09.2017р. Тернопільським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн.;

- 24.10.2017р. в суд скерований обвинувальний акт за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 00 год. 00 хв. 15 лютого 2018 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою відмовлено.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави у сумі 10 000 грн. (десять тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Себія Олега Васильовича» у кримінальному провадженні №12017210010003951 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2017 року).

У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 15 лютого 2018 року наступні обов'язки:

- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

–повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснено ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Як слідує з оскаржуваної ухвали cтарший слідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_5 в межах кримінального провадження №12017210010003951 від 07.12.2017р. звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 13.12.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, 04 грудня 2017 року, близько 16:00 год. у ОСОБА_3, який перебував в приміщення магазину «ПроСтор» 7751, що знаходиться за адресою м. Тернопіль бульвар Шевченка, 35 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, 04 грудня 2017 року, близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «ПроСтор» 7751, що знаходиться за адресою м. Тернопіль бульвар Шевченка, 35, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів з торгового стенду вказаного магазину викрав товаро-матеріальні цінності, а саме: гель для душу «ОСОБА_7 2 в 1», вартістю 42,32 гривень, гель для душу «Акс», вартістю 44, 18 гривень, гель для душу «Палмалів» вартістю 43,32 гривень, гель для душу «Нівея Спорт» вартістю 42,06 гривень, гель для душу «Нувея Сила вугілля», вартістю 42,06 гривень, дві запальнички «Бік» вартістю 8,22 гривень кожна, три «Кіндер шоколад», вартістю 14,46 гривень кожен, загальною вартістю 273,76 грн. які заховав під одяг. В подальшому ОСОБА_3, маючи при собі викрадений товар, пройшов повз лінію кас вказаного магазину, не розплатившись, чим спричинив ТОВ «Стиль Д» магазину № 7751 «Простор», шкоду на загальну суму 273,76 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно. Тому, 19 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати. У випадку необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу обрати такий, що не пов'язаний із триманням під вартою та дозволить ОСОБА_3 продовжити стаціонарне лікування.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Зазначає, що підозрюваний не має наміру переховуватися від суду та слідства, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Вважає, що судом не враховано, що у підозрюваного є постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, а посилання слідчого та прокурора на те, що він може вчинити інший злочин є тільки припущенням.

Вказує, що повідомлення про підозру вручено без участі адвокатів, незважаючи на наявність у ОСОБА_3 психічних розладів, і в той момент підозрюваний не усвідомлював, що відбувається.

Крім того підозрюваний перебуває на стаціонарному лікуванні через поганий стан здоров'я, тому обрання, щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.

Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

п.5 ч.2 ст. 183 КПК України пердбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що в силу вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що відносно ОСОБА_3 на розгляді у Тернопільському міськрайонному суду перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 07 грудня 2017 року. Однак ОСОБА_3, перебуваючи під запобіжним заходом, повторно вчинив умисний корисний злочин.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме — можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, ніде не працює, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, знаючи про перебування на той час на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді обвинувального акту, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, що свідчить про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 знаючи ту обставину, що відносно нього перебуває на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді обвинувальний акт за аналогічний злочин, рішення по якому на той момент ще не було прийнято, і будучи під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, що характеризує його стійку та систематичну протиправну поведінку, яка свідчить про схильність до вчинення злочинів.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу.

Твердження захисника про порушення права ОСОБА_8 на захист при пред’явленні йому підозри, то дана обставина була предметом розгляду слідчим суддею при обранні запобіжного заходу за результатами якого прийнято рішення про доручення проведення органам прокуратури відповідної перевірки з цього приводу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 – 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 — залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9