Ухвала суду № 71461736, 04.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

04.01.2018

Справа №522/24469/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(підготовче судове засідання)

04.01.2018 року ОСОБА_1

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гончарова Р.В.

суддів - Попревича В.М., Пислар В.П.

секретаря - Грищук В.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/а кв.47, раніше не засудженого,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шадріна Ю.С.

захисника - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_4

колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.ст. 191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 357 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, є те що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, крім цього може незаконно впливати на свідків, експертів які будуть залучені до провадження.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки воно не відповідає вимогам, передбаченим КПК України та зазначили, що обвинувачений не переховувався від органів досудового розслідування.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку прокурора та учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 357 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, є те що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 КК України та ч.4 ст.190 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна та існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, крім цього може незаконно впливати на свідків, експертів які будуть залучені до провадження.

Також необхідно врахувати, що ОСОБА_2 під час проведення досудового розслідування переховувався від правоохоронних органів, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також необхідність запобігання спробам переховуватись від суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини від 26 липня 2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на обвинувальному акті та реєстру матеріалів доданих до нього, особлива тяжкість вчинених злочинів обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обставин передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, зважаючи на обставини справи та поведінку обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання зазначеним ризикам.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку, що потрібно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 314, 291 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації УВП №21 строком на шістдесят діб.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 05.03.2018 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Суддя: Р.В. Гончаров

Суддя: В.М. Попревич

Суддя: В.П. Пислар