Рішення № 71459900, 03.01.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

03 січня 2018 рокуСправа №451/1478/17Провадження № 2/451/212/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2017 року до суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_2, відповідно до вимог якої, просить встановити факт, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Окрім цього, просить встановити факти, що ОСОБА_4 є його матір'ю, свідоцтво про право власності на квартиру, видане на ім'я ОСОБА_5, належить ОСОБА_5, а також визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В обґрунтування позову посилається на обставини, що після смерті ОСОБА_3 - його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, залишилася спадкова маса, у склад якої увійшла квартира АДРЕСА_1

Як вказує позивач, він фактично прийняв спадщину після смерті мами та вступив у фактичне володіння спадковим майном.

Поряд з цим, оскільки свідоцтво про право власності на квартиру видане на ОСОБА_5, тобто на особу із зазначенням неповного імені мами, нотаріус відмовляє позивачу у оформленні його спадкових прав, від так у нього відсутні дієві методи захистити свої невизнані права у позасудовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві (а.с.2-3). Позов просить задоволити.

Представник відповідача - Лопатинської селищної ради Радехівського району, не заперечивши вимог та надавши до суду заяву, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.23).

Вислухавши пояснення представника позивача та покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.6).

Судом встановлено, що до складу спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ввійшла, окрім іншого, квартира АДРЕСА_1

У свідоцтві про право власності на квартиру (будинок) від 12.07.1993 року, що видане на підставі рішення Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області від 24.06.1993 року №50, яким посвідчено право власності спадкодавця на зазначене вище нерухоме майно зазначено, що таке видане на ім'я ОСОБА_5.

Поряд з цим, із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ім'я померлої ОСОБА_5 значиться «ОСОБА_5» (а.с.6).

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до даних, зазначених у свідоцтві про народження ОСОБА_2 - позивача у справі, в графі «Мати» вказано «ОСОБА_5» (а.с.5).

Ті обставини, що ОСОБА_4 одна і таж особа, що і ОСОБА_5 та є матір'ю позивача, ствердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, недовіряти показам яких у суду підстав не має.

Також, що стосується прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців

Таким чином, на думку суду, спірні правовідносини щодо спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3., регулюються чинним на той час Цивільним кодексом Української РСР.

У відповідності до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст.525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

За нормами ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини не має в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Кровне споріднення позивача із спадкодавцем наведено судом вище.

Також, згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із довідки Лопатинської селищної ради Радехівського району №1297 від 05.07.2017 року беззаперечно визначається, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину, вступивши в управління і володіння майном померлої матері ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.11).

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відсутність у ОСОБА_2 належних правовстановлюючих документів на спадкову масу, унеможливлює реалізацію його спадкових прав у позасудовому порядку.

Під час вирішення позовних вимог, судом, окрім іншого, приймаються до уваги обставини не заперечення представником відповідача позовних вимог і така позиція сторони, із врахуванням обставин констатованих судом, жодним чином не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на позицію представника позивача щодо вирішення питання судових витрат, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл таких.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 12.07.1993 року, що видане на підставі рішення Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області від 24.06.1993 року №50 на ім'я ОСОБА_5, належить ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМулявка О. В.