Постанова № 71459299, 04.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

04.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Стана І.В., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу, яку подав в. о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальник УПМПМВ Уретій С.В.,

в с т а н о в и в :

постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2017 року провадження в справі про порушення митних правил за ст. 471 МК України щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, працюючого в Ужгородському інституті КНТУ,

закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу, 28.06.2017 о 01 год. 36 хв. у зону митного контролю на ділянку "В'їзд" в Україну митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС України заїхав транспортний засіб марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер України НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який повертався з Угорщини, де перебував у власних справах. Як форму проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху "зелений коридор". Пункт пропуску «Лужанка» обладнаний інформаційними стендами про митні правила та відомості для громадян, необхідні для визначення ними можливості проходження митного контролю за спрощеним порядком («зеленим коридором») або з обов'язковим письмовим декларуванням («червоним коридором»). Коридори мають відповідне позначення. Для здійснення поглибленого митного огляду автомобіль марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер України НОМЕР_1, переведено зі смуги руху «зелений коридор» на смугу руху «червоний коридор». У ході митного контролю транспортного засобу було встановлено, що в багажному відсіку автомобіля, яким керував громадянин ОСОБА_2 без ознак приховування знаходилися товари, а саме, комплектуючі до комп'ютерної техніки - відеокарти у кількості 40 шт. ( торгівельної марки "MSI" модель "ZERO FROZR" - 20 шт.; торгівельної марки "ASUS" модель "DUAL-GTX1060-06G" - 8 шт.; торгівельної марки "ASUS" модель "Turbo-GTX1060-6G" - 12 шт.). Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. У пояснені від 28.06.2017 ОСОБА_2 заявив, що товар, а саме: комплектуючі до комп'ютерної техніки - відеокарти у кількості 40 шт. (торгівельної марки "MSI" модель "ZERO FROZR" - 20 шт.; торгівельної марки "ASUS" модель "DUAL-GTX1060-06G" - 8 шт.; торгівельної марки "ASUS" модель "Turbo-GTX1060-6G" - 12 шт.), придбав за 470 Євро. Згідно інформації мережі Інтернет (ebay.com, amazon.com) вартість відеокарт торгівельної Марки "MSI" модель "ZERO FROZR" - 399 доларів США за 1 шт., тобто загальна вартість складає 7980 доларів США ; вартість відеокарт торгівельної марки "ASUS" модель "DUAL-GTX1060-06G" складає 549 доларів США за 1шт., тобто загальна вартість 4 392 долари США ; вартість відеокарт торгівельної марки "ASUS" модель "Turbo-GTX1060-6G" складає 486 доларів США за 1 шт., тобто загальна вартість складає 5 832 долари США, - загальна вартість 40 відеокарт складає 18204 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 473970 грн. 37 коп., (1 дол США = 26,03660600 грн.). Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у гр. України ОСОБА_2 під час митного контролю виявлені товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Громадянину України ОСОБА_2 було роз'яснено порядок та норми ввезення товарів громадянами, встановлені частиною першою та частиною другою статті 374 Закону України від 13.03.2012 №4495-VI, та запропоновано здійснити митне оформлення вищевказаного товару зі сплатою необхідних митних платежів, передбачених законодавством України. Враховуючи неспроможність сплати митних платежів та волевиявлення гр. України ОСОБА_2 щодо повернення на територію Угорщини товару, а саме: комплектуючі до комп'ютерної техніки - відеокарти у кількості 40 шт. (торгівельної марки "MSI" модель "ZERO FROZR" - 20 шт.; торгівельної марки "ASUS" модель "DUAL-GTX1060-06G" - 8 шт; торгівельної марки "ASUS" модель "Turbo-GTX1060-6G" - 12 шт.) є об'єктами оподаткування митними платежами (частина друга статті 374 Митного кодексу України), повернуто на суміжну сторону згідно Картки відмови в пропуску через митний кордон України № UA305260/2017/81 від 28.06.2017.

В апеляційній скарзі в. о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальник УПМПМВ Уретій С.В. вказує на те, що постанова судді є незаконною у зв'язку з необ'єктивністю розгляду справи та невідповідністю викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи. Посилається на те, що експертиза переміщуваних ОСОБА_2 товарів не призначалась, оскільки митним органом, відповідно до ч. 4 ст. 368 МК України, самостійно визначено вартість цих товарів, у зв'язку із чим, не виникало потреби у спеціальних знаннях та не було необхідності призначати експертизу. При цьому, вказує на те, що після визначення фактурної вартості товару, інспектором надано картку відмови в пропуску через митний кордон України, яку гр. ОСОБА_2 отримав особисто та не оскаржив у встановленому законом порядку. Разом із тим, посилається й на те, що наданий ОСОБА_2 рахунок № 10170397 не підтверджує вартість переміщуваного товару, у зв'язку із чим, є неналежним та недопустимим доказом, і не може слугувати підставою для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності. В обґрунтування цього доводу вказує на те, що рахунок був долучений на іноземній мові, без перекладу на українську мову; датою його видачі є 31.08.2017, а подія переміщення товару мала місце 28.06.2017; такий не є фіскальним чеком і не підтверджує факт придбання товару, а жодного документу, який би підтверджував факт оплати переміщуваного товару ОСОБА_2 не надано. Крім того, посилається й на те, що пояснення ОСОБА_2 про придбання товару за 470 Євро є сумнівними, оскільки з наданих ним же пояснень від 15.09.2017 вбачається, що вартість подібного товару відповідно до рахунку № 1017039 становить 715 Євро. На підставі наведеного, апелянт вважає, що, визнавши ОСОБА_2 не винуватим у порушенні митних правил, судом не досягнуто передбаченої ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення. Просить постанову скасувати, прийняти нову, яку ОСОБА_2 визнати винним за ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил - ОСОБА_2, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, згідно протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, слідуючи 28.06.2017 року з Угорщини в Україну через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС на автомобілі марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер України НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи товари - комплектуючі до комп'ютерної техніки - відеокарти в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, зокрема, вартістю 18204 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 473970 грн. 37 коп.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті рішення були дотримані в повній мірі.

Відповідно до ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Згідно зі ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 при проходженні митного контролю в багажному відсіку його автомобіля було виявлено відео карти в кількості 40 штук різних торгових марок та найменувань, без заводських упаковок. Дані відео карти він придбав за 470 Євро, однак, товарних чеків при собі не мав (а. с. 9-10). У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив указані пояснення, при цьому, зазначивши, що дані відео карти експлуатувалися на території Угорщини й були придбані у фізичної особи за 470 Євро.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 надав чеську фактуру (рахунок) № 1017039 від 31.08.2017 на купівлю графічних відео карт у кількості 40 одиниць на суму 19038 чеських крон (715 Євро), які є ідентичними тим, що завозилися на територію України 28.06.2017.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували, що вартість виявлених у ОСОБА_2 відео карт на момент спроби їх ввезення в Україну перевищувала 500 Євро.

Як убачається з наявного в матеріалах справи фотоматеріалу (а. с. 13), на такому міститься взята з мережі «Інтернет» інформація щодо вартості нових відео карт. При цьому, в апеляційній скарзі вказується на те, що експертиза переміщуваних ОСОБА_2 товарів не призначались, оскільки митним органом, відповідно до ч. 4 ст. 368 МК України, самостійно визначена вартість цих товарів, у зв'язку з чим, не виникало потреби у спеціальних знаннях та не було необхідності призначати експертизу, що також підтвердив представник митниці в ході розгляду справи апеляційним судом. Указане свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні які-небудь докази, якими б спростовувались твердження ОСОБА_2 про те, що вартість виявлених у нього відео карт, бувших у використанні, і які останній мав намір перемістити через митний кордон України, становить 470 Євро, - таких до апеляційної скарги не додано, і на такі не посилався представник митниці в ході апеляційного розгляду справи.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що після визначення фактурної вартості товару, інспектором надано картку відмови в пропуску через митний кордон України, яку гр. ОСОБА_2 отримав особисто та не оскаржив у встановленому законом порядку; що наданий ОСОБА_2 рахунок № 10170397 не підтверджує вартість переміщуваного товару, у зв'язку з чим, є неналежним та недопустимим доказом і не може слугувати підставою для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності; що даний рахунок був долучений на іноземній мові, без перекладу на українську мову, датою його видачі є 31.08.2017, а подія переміщення товару мала місце 28.06.2017; такий не є фіскальним чеком і не підтверджує факт придбання товару, а жодного документу, який би підтверджував факт оплати переміщуваного ОСОБА_2 товару не надано, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ст. 471 МК України адміністративного правопорушення, і не дають підстав для скасування судового рішення та визнання ОСОБА_2 винним у порушенні митних правил.

Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення ОСОБА_2 про придбання товару за 470 Євро є сумнівними, оскільки з наданих ним же пояснень від 15.09.2017 вбачається, що вартість подібного товару відповідно до рахунку № 1017039 становить 715 Євро, - апеляційний суд, враховуючи вищенаведене, відхиляє як такі, що не свідчать про сумнівність пояснень ОСОБА_2 щодо придбання даних відео карт за 470 Євро. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує й те, що в ході апеляційного розгляду представник митниці не надав документально підтверджених відомостей, які б свідчили про недостовірність пояснень ОСОБА_2 щодо вартості придбаних ним відеокарт.

Наведене в сукупності свідчить про те, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, необхідні для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат, а також належним чином вмотивував своє рішення, навівши у судовому рішенні мотиви, чому суд застосував встановлений ним правовий наслідок, дотримавшись вимог про те, що кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ст. 471 МК України адміністративного правопорушення обґрунтовано прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, прийнявши законне та обґрунтоване судове рішення, викладені в якому висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення про повернення справи для належного оформлення також враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи, тощо; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що у підтвердження доводів апеляційної скарги жодних належних та допустимих доказів надано не було й жодних клопотань з цього приводу не заявлялось; що відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги; що під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав в. о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальник УПМПМВ Уретій С.В., залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2017 року, якою провадження в справі про порушення митних правил за ст. 471 МК України щодо ОСОБА_2 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Стан