Ухвала суду № 71458045, 05.01.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/7106/17

1-кс/221/8/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року м. Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Мохов Є.І.,

при секретарі Чемезовій Г.О.,

за участю слідчої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув внесене у кримінальному провадженні № 12017050630001740 від 18.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, клопотання про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2017року до Волноваського районного суду Донецької області надійшло клопотання про арешт майна.

Клопотання монтовано тим, що слідчим відділом Волноваського ВП ГУНПв Донецькійобласті проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12017050630001740 від 18.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Допитаний під час досудового розслідування, у якості потерпілого, ОСОБА_3 показав, що 17.05.2013 року він дав у борг ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 703,000 грн., 15.06.2013 року - ще 147,000 грн., про що були складені відповідні розписки. Загальна сума боргу склала, який ОСОБА_4 повинен був повернути ОСОБА_3 склала 850,000 грн. Згідно складених розписок ОСОБА_4 повинен був повернути грошові кошти у повному обсязі до 01.11.2013 року. Однак до 01.11.2013 року грошові кошти не повернув. У 2016 році ОСОБА_4 повідомив, що всі гроші ним було повернуто. На даний час ОСОБА_4 грошові кошти у вище зазначеній сумі ОСОБА_3 не повернув.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4 належить нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 18, приміщення 8, на підставі договору купівлі-продажу ВВО №220067 від 26.10.2004 та квартира за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 02.10.1996 року.

Таким чином, з метою забезпечення задоволення цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 650,000 грн. 00 коп., з урахуванням індексу інфляції - 513,237 грн. 19 коп., 3% річних - 59,284 грн. 94 коп., всього - 1,222 522 грн. 13 коп., а також судовий збір - 6,890 грн. виникла необхідність у накладенні арешту на об’єкти нерухомості, що належать ОСОБА_4 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 18, приміщення 8, на підставі договору купівлі-продажу ВВО №220067 від 26.10.2004 та квартира за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 02.10.1996 року.

Слідча допитана у судовому засіданні наполягає на заявленому клопотанні.

Захисник просив у клопотанні відмовити, оскільки ОСОБА_4 не є власником квартир, статус ОСОБА_4 не визначено, у ДВС є виконавче провадження по цивільній справі з примусового виконання рішення суду.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи вважає, що у клопотанні варто відмовити з наступних підстав.

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну діяннями особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, можливості відчужувати належне цій особі майно за ухвалою слідчого судді. Крім іншого, таке майно повинно відповідати критеріям ч.2 ст. 167 КПК України та може бути арештовано з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або забезпечення цивільного позову.

Відповідно до вимог ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, розмір можливої майнової шкоди, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Волноваського ВП ГУНПв Донецькійобласті проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050630001740 від 18.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 25.03.1949року народження про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 650,000 грн. 00 коп., з урахуванням індексу інфляції - 513,237 грн. 19 коп., 3% річних - 59,284 грн. 94 коп., всього - 1,222 522 грн. 13 коп., а також судовий збір - 6,890 грн.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4, 13.10.1937року народження належить нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 18, приміщення 8, на підставі договору купівлі-продажу ВВО №220067 від 26.10.2004 та квартира за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 02.10.1996 року, тобто інформація надана стосовно іншої особи.

Повідомлення про підозру власнику майна – ОСОБА_4 не вручено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні власник майна в статусі підозрюваного не перебуває, у зв’язку з чим у слідчого судді відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення власником майна ОСОБА_4, то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна взагалі спростовується, тому слідчий суддя проаналізувавши підстави арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної фізичної особи, що є порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом, не вбачає законних підстав для накладання арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 40, 107, 131, 132, 167-168, 170- 172 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні про накладання арешту на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 18, приміщення 8, на підставі договору купівлі-продажу ВВО №220067 від 26.10.2004 та квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 02.10.1996 року, які належать ОСОБА_4, 13.10.1937року народження ,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Волноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_5