Рішення № 71457120, 22.12.2017, Барський районний суд Вінницької області

125/2023/17

2/125/1418/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2017 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Білик Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Банк «Юнісон» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Свої вимоги мотивувало тим, що 08 жовтня 2013 року між ПАТ «Банк «Юнісон» та відповідачем був укладений Кредитний договір № № RA-000399 від 08.10.2013 року. Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Кредитного договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у національній валюті у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень, а Відповідач, згідно п. 1.3 розділу 1 Кредитного договору, зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19 (дев'ятнадцять) відсотків річних та, згідно підпункту 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Кредитного договору, повернути кредит Банку шляхом здійснення фіксованих платежів кожного місяця 08 числа починаючи з «08» листопада 2013 року відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору (графік погашення заборгованості). Позивач надав кредит відповідачу, що підтверджується меморіальним ордером № 5264 від 08 жовтня 2013 року. Відповідач, починаючи з «12» березня 2014 року зобов'язання щодо здійснення фіксованих платежів не виконує. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредит надавався на строк до 08 жовтня 2014 року (включно). Проте, вимоги Банку не були виконані, а порушення умов за Кредитним договором не були усунені Позичальником. Станом на 05 вересня 2017 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором становила 26 157,51 грн. Тому, позивач ПАТ «Банк «Юнісон» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Юнісон» заборгованість за Кредитним договором № RA-000399 від 08.10.2013 року в сумі 26 157,51 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ «Банк «Юнісон» не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов визнали частково з огляду на пропущення Позивачем як загального строку позовної давності так і спеціального стосовно стягнення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та його представника, оцінивши докази в їх сукупності, вирішуючи питання про застосування до правовідносин сторін строку позовної давності, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що «08» жовтня 2013 року між ПАТ «Банк «Юнісон» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № RA-000399 від 08.10.2013 року.

Згідно умов п.1.1. кредитного договору № RA-000399 від 08.10.2013 року Банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 10 000 грн. на строк з 08 жовтня 2013 року по 08 жовтня 2014 року (включно) та на умовах передбачених у цьому Договорі, а позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором та виконати зобов'язання у повному обсязі в строки передбачений цим Договором.

Надання Позивачем кредиту підтверджується меморіальним ордером № 5264 від 08 жовтня 2013 року.

Відповідач, починаючи з «12» березня 2014 року зобов'язання щодо здійснення фіксованих платежів, передбачених п/п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Кредитного договору, не виконує, тим самим, порушивши п. 2.4 розділу 2, в якому зазначається, що платежі, згідно з цим Договором, вважаються здійсненими у встановлений строк, якщо сума платежів в повному обсязі надійшла на рахунок, який використовується Банком для обліку кредитів на поточні потреби що надані фізичним особам, протягом банківського дня, який визначений, як термін здійснення Ануїтетних платежів.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредит надавався на строк до 08 жовтня 2014 року (включно).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення ? невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Сторони визначили як строк дії договору ? до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитами та процентами за користування ними, кінцевий строк повернення кредиту ? до 08 жовтня 2014 року, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору ? до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 ? 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа № 6-20цс14), у справі № 6-116 цс 13 та 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14).

Позивач не використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, не надіслав вимогу боржнику про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів.

Вимоги про поновлення строку позовної давності представник позивача не ставив.

Враховуючи те, що позивачем останній платіж був здійсненний 12.02.2014 рок, на момент звернення з позовом до суду сплив загальний строк давності до вимог за виключенням щомісячного платежу що мав бути здійснений 08.10.2014 року, зокрема з приводу вимог про стягнення основної суми заборгованості в сумі 6091,23 грн. Як вбачається з графіку погашення заборгованості (Додаток 1 до договору № RA-000399 від 08.10.2013 року було визначено кінцевий строк для виконання зобов'язання по щомісячним платежам, де відповідно 08.11.2013 року - перший період а 08.10.2014 року останній. Враховуючи дату надходження позовної заяви до суду згідно даних автоматизованої системи документообігу - 02.10.2017 року можна зробити висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в сумі 908,34 грн., що охоплюється останнім місячним платежем за 08.10.2014 року.

З приводу вимог про стягнення щомісячної комісії за управління кредитом в сумі 3057,42 грн. Як вбачається з графіку погашення заборгованості (Додаток 1 до договору № RA-000399 від 08.10.2013 року) та п. 2.5.1. договору № RA-000399 від 08.10.2013 року було визначено кінцевий строк для виконання зобов'язання по щомісячній комісії за управління кредитом розмір якої становив 190 грн., де відповідно 08.11.2013 року - перший період а 08.10.2014 року останній. Враховуючи дату надходження позовної заяви до суду 02.10.2017 року суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в сумі 190 грн., що охоплюється останнім місячним платежем за 08.10.2014 року.

Позивач, в порушення умов договору та Додатків 1,2 до договору № RA-000399 від 08.10.2013 року, здійснив нарахування комісії після 08.10.2014 року до 08.07.2015 року, що не узгоджується з умовами договору.

З приводу вимог про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4149,12 грн.

Як вбачається з графіку погашення заборгованості (Додаток 1 до договору № RA-000399 від 08.10.2013 року) було визначено кінцевий строк для виконання зобов'язання по відсоткам за кредитом розмір якої становив для кожного періоду інший зважаючи на встановленні суми погашення, де відповідно 08.11.2013 року - перший період а 08.10.2014 року останній. Враховуючи дату надходження позовної заяви до суду - 02.10 .2017 року суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині відсотків за період з 08.10.2014 року по дату звернення з позовом до суду в межах трьох років.

Згідно Додатку 1 до договору № RA-000399 від 08.10.2013 року сума кредиту яка підлягала оплаті на 08.10.2014 року становила 908,34 грн., натомість Позивачем в розрахунку до позову починаючи з 08.10.2014 року вказана - 6091,23 грн., що становить собою сукупна вартість заборгованості за попередні періоди, що не може бути взято до уваги судом з огляду на пропущення строку позовної даності за попередні щомісячні платежі. Відповідно проценти в межах трирічного строку позовної давності можна стягнути лише з суми 908,34 грн., а саме: 908,34/100 х 19=172,58 грн. - за 1 рік. 172,58 х 3 =517,74 грн. - відсотки за 3 роки.

З приводу вимог про стягнення пені за прострочення сплати кредиту в сумі 7152,65 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Верховним судом України у справі № 6-160цс14 висловлена правова позиція про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається від дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З огляду на викладене Позивач має право на стягнення пені з суми 908,34 грн, - щомісячної плати за 08.10.2014 року, за період з 02.10.2016 по 02.10.2017 року в межах року що передував зверненню до суду.

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення02.10.201602.10.2017908.00 грн.Подвійна облікова ставка НБУ365

Розрахунок пені:

Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн.02.10.2016 - 27.10.2016152619.40 грн.28.10.2016 - 07.12.2016144128.56 грн.08.12.2016 - 25.01.2017144934.13 грн.26.01.2017 - 01.03.2017143524.38 грн.02.03.2017 - 13.04.2017144329.95 грн.14.04.2017 - 25.05.2017134227.17 грн.26.05.2017 - 06.07.201712.54226.12 грн.07.07.2017 - 02.08.201712.52716.79 грн.03.08.2017 - 02.10.201712.56037.32 грн.Всього пені: 243.82 грн.

З приводу вимог про стягнення пені за прострочення сплати процентів в сумі 2536,73 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Верховним судом України у справі № 6-160цс14 висловлена правова позиція про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається від дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З огляду на викладене Позивач має право на стягнення пені з суми 172,58 грн. - відсотки за 1 рік, за період з 02.10.2016 по 02.10.2017 року в межах року що передував зверненню до суду.

Вихідні дані

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення02.10.201602.10.2017172.00 грн.Подвійна облікова ставка НБУ365

Розрахунок пені

Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн.02.10.2016 - 27.10.201615263.68 грн. 28.10.2016 - 07.12.201614415.41 грн. 08.12.2016 - 25.01.201714496.47 грн. 26.01.2017 - 01.03.201714354.62 грн. 02.03.2017 - 13.04.201714435.67 грн. 14.04.2017 - 25.05.201713425.15 грн. 26.05.2017 - 06.07.201712.5424.95 грн. 07.07.2017 - 02.08.201712.5273.18 грн. 03.08.2017 - 02.10.201712.5607.07 грн. Всього пені: 46.20 грн.

З приводу вимог про стягнення пені за прострочення сплати комісії в сумі 3170,36 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Верховним судом України у справі № 6-160цс14 висловлена правова позиція про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається від дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З огляду на викладене Позивач має право на стягнення пені з суми 190 грн., - щомісячної плати комісії що повинна була здійснена до 08.10.2014 року за період з 02.10.2016 по 02.10.2017 року в межах року що передував зверненню до суду.

Вихідні дані

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення02.10.201602.10.2017190.00 грн.Подвійна облікова ставка НБУ365

Розрахунок пені

Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн.02.10.2016 - 27.10.201615264.06 грн. 28.10.2016 - 07.12.201614415.98 грн. 08.12.2016 - 25.01.201714497.14 грн. 26.01.2017 - 01.03.201714355.10 грн. 02.03.2017 - 13.04.201714436.27 грн. 14.04.2017 - 25.05.201713425.68 грн. 26.05.2017 - 06.07.201712.5425.47 грн. 07.07.2017 - 02.08.201712.5273.51 грн. 03.08.2017 - 02.10.201712.5607.81 грн. Всього пені: 51.02 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі: 1957,12 грн., з яких: 908,34 грн. - заборгованість по кредиту, 190 грн. - щомісячна комісія, 517,74 грн. - відсотки за 3 роки, 243.82 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 46,20 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, 51.02 грн. - пеня за прострочення сплати комісії.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, тому з урахуванням вищевикладеного та вимог Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь позивача 119,71 грн. по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, згідно ст.ст. 256, 267, 261,509, 526, 536, 610, 611, 623, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» (код за ЄДРПОУ 38514375) - 1957,12 грн. заборгованості за кредитним договором № RА-000399 від «08» жовтня 2013р. з яких: 908,34 грн. - заборгованість по кредиту, 190 грн. - щомісячна комісія, 517,74 грн. - відсотки за три роки, 243,82 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 46,20 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, 51,02 грн. - пеня за прострочення сплати комісії.

В позові Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № RА-000399 від «08» жовтня 2013р. за період з 08.11.2013 по 08.09.2014 відмовити за спливом строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» 119,71 грн. по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлений 26.12.2017