Рішення № 71457045, 26.12.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7243/17

2/760/3923/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Обслуговуючго кооперативу "ЖБК Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов"язання привести в попередній стан приміщення загального користування, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 демонтувати самовільно встановлені двері в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 та привести приміщення у попередній стін відповідно до проектної документації, мотивуючи свої вимоги наступним.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Україна», який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В жовтні 2015 року відповідачі самовільно без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу встановили в приміщенні загального користування, а саме на вході на площадку першого поверху металеві двері, чим створили окреме ізольоване приміщення для власного користування, та позбавили технічних працівників позивача можливості здійснення нагляду за інженерними та загальнобудинковими мережами, а також інших співвласників права користування приміщеннями загального користування, оскільки доступ до них можливий лише через сьомий цокольний під'їзд.

26.10.2015 на зборах співвласників будинку, які користуються допоміжними приміщеннями розташованими на першому поверсі сьомого цокольного під'їзду та адміністрації позивача, було прийнято резолюцію щодо зобов'язання відповідачів здійснити демонтаж самовільно встановлених дверей. 03.12.2015 текст даної резолюції був вручений відповідачам особисто, проте виконані останніми не були.

17.12.2015 через невиконання вимог резолюції, мешканцями будинку та працівниками позивача було демонтовано незаконно встановлені металеві двері, однак відповідачі повторно встановили нові двері.

16.03.2016 на засіданні правління кооперативу було прийнято рішення про наявність в діях відповідачів порушень «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 та зобов'язано демонтувати самовільно встановлені металеві двері та забезпечити доступ до місць загального користування технічних працівників та співвласників.

Дане рішення було направлено відповідачам засобами поштового зв'язку, однак дані вимоги виконані не були, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в ньому, наполягаючи на необґрунтованості всіх заявлених представником відповідачів та відповідачем ОСОБА_2 клопотань щодо зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду. А також заперечували проти відкладення розгляду справи на іншу дату, наполягаючи на обізнаності як самих відповідачів та і їх представника про час та місце розгляду справи завчасно, ненадання стороною відповідача будь-яких підтверджуючих доказів поважності причин своєї неявки та спрямованості дій останніх за для затягування розгляду справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явлись, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи, зокрема заявами підписаними особисто відповідачем ОСОБА_2

Разом з тим, від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на інше дату в зв'язку з неможливістю явки представника відповідачів через прийняття участі в інших судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною другою цієї статті визначено перелік підстав за яких розгляд справи судом відкладається, зокрема перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 3).

В свою чергу ч.4 даної статті визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що відкладення розгляду справи відбувається в разі першої неявки за умови повідомлення про її причини, які в обов'язковому порядку повинні бути визнані судом поважними.

Причини поважності неявки учасника справи в судове засідання суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм процесуального законодавства, шляхом оцінки судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин неявки в судове засідання, доводяться стороною, а суд в свою чергу надає їм оцінку, виходячи з фактичних обставин справи, складності справи та принципу розумності строків розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, клопотання про відкладення розгляду справи було подано представником відповідачів ОСОБА_3 безпосередньо в день судового засідання (26.12.2017) через канцелярію суду. Однак, на підтвердження поважності причин неможливості своєї явки в судове засідання, зокрема судових повісток, витягів з офіційного сайту суду з інформацією про час та місце розгляду справи участь в якому приймає представник, тощо, суду надано не було.

Суд враховує принципи розумності строків розгляду справи та неприпустимості зловживання своїми процесуальними правами, приходить до висновку про неповажність вказаних представником причин неявки в судове засідання та відповідно відсутності підстав для відкладення розгляду справи.

Окремо представником відповідачів заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду через ненадання стороною позивача витребовуваних судом доказів у справі.

Ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2017 в задоволенні обох заявлених клопотань сторони відповідачів було відмовлено через необґрунтованість.

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе за згодою позивача постановити рішення у справі на підставі наявних доказів у справі в порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що з 12.02.1973 відбулася державна реєстрація юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Україна» (далі - ОК «ЖБК Україна»), запис про яку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був внесений 16.11.2004 під №1 073 120 0000 001598, ідентифікаційний код юридичної особи - 22907479, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 що підтверджується відповідним Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-9).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою

провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Будинок АДРЕСА_3 був переданий на баланс ОК «ЖБК Україна» на підставі акту державного приймання будівлі (спорудження) від 28.03.1978, затвердженого Виконкомом Київської Міської Ради Депутатів трудящих №443 від 03.04.1978 (а.с.10-16) та видано 04.03.1981 Міським житловим управлінням відповідний технічний паспорт на даний будинок ОК «ЖБК Україна» (а.с.17-23).

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду позивачем вказано, що відповідачами самовільно встановлено металеві двері в приміщенні загального користування, а саме на першому поверсі 7-го цокольного під'їзду в будинку АДРЕСА_1, що не заперечується стороною відповідачів.

Як вбачається з наданої представником позивача Інвентаризаційної справи №1 будинку АДРЕСА_1, де міститься по поверховий план будівлі, загальнобудинкові інженерні мережі та комунікації, а також кладові, якими мають право користуватися співвласники будинку, розташовані саме на першому цокольну поверсі з єдиним входом, інших сполучень за для доступу до цих мереж немає ( а.с.94-108).

Крім того, згідно довідки за №0310/17-1 від 03.10.2017 року вбачається, що у приміщеннях позначених на плані 1 -го цокольного поверху будинку під літ. L, XL, VIII, LI, LII, XLIX ( а.с. 108) проходять загальнобудинкові інфженерні мережі та комунікації . Іншого доступу до зазначених приміщень , ніж через приміщення, що позначені на плані літерами XLV та XLVI не існує.

Окрім того, на підтвердження факту наявності порушень з боку відповідачів законних прав та інтересів інших співвласників будинку, представником позивача було надано договір купівлі-продажу від 12.05.1992 кваритири АДРЕСА_1

З даного договору вбачається, що під час переходу права власності від житлово-будівельного кооперативу до фізичної особи, остання внесла пайовий внесок в рахунок оплати вартості не тільки квартири, а й кладової, що підтверджується реєстраційним посвідченням виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації ( а.с.129-130 ).

20.10.2015 під час обстеження 7-го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 виявлено, що на вході на площадку першого поверху 7-го цокольного під'їзду, самовільно, без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу, встановлені металеві двері в приміщенні, яке є місцем загального користування, про що було складено відповідний акт обстеження уповноваженими представниками ОК «ЖБК Україна» (а.с.28).

26.10.2015 відбулися збори користувачів кладових, які розташовані на першому поверсі 7-го цокольного під'їзду в будинку АДРЕСА_1.

За результатами даних зборів присутніми було складено та підписано резолюцію щодо зобов'язання власників квартир НОМЕР_2 в узгоджені строки забезпечити безперешкодний доступ в зручний для всіх користувачів кладовими час, які розташовані на першому поверсі 7-го цокольного під'їзду, аж до демонтажу встановленої без дозволу керівництва кооперативу додаткових дверей на першому поверсі. У випадку невиконання припису даного документу - демонтувати вказані двері робітниками кооперативу з залученням представників правоохоронних органів (а.с.24) Дана резолюція була отримана безпосередньо самими відповідачами 03.12.2015 (а.с.25).

Вимоги даної резолюції виконані відповідачами не були.

17.12.2015 було проведено демонтаж металевих дверей на вході на площадку першого поверху 7-го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 виявлено, які були встановлені без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу та без згоди співвласників будинку, про що було складено відповідний акт обстеження уповноваженими представниками ОК «ЖБК Україна» та присутніми мешканцями будинку (а.с.29).

25.01.2016 під час проведення чергового обстеження приміщення будинку АДРЕСА_1 представниками ОК «ЖБК Україна» було виявлено на вході на площадку першого поверху 7 -го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 повторне самовільне, без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу та без згоди співвласників будинку, встановлення відповідачами металевих дверей в приміщенні, яке є місцем загального користування, про що було складено відповідний акт обстеження (а.с.30).

Під час засідання правління ОК «ЖБК Україна» 16.03.2016 останнім було прийнято рішення про повторне зобов'язання жителів квартир №№ НОМЕР_1 7-го цокольного під'їзду демонтувати в найкоротший термін незаконно, без дозволу адміністрації кооперативу, додатково встановлені металеві двері в їхньому під'їзді, не передбачені проектом будинку. Терміново, беззастережно забезпечити постійний безперешкодний доступ адміністрації і технічних працівників кооперативу в 7-й цокольний під'їзд для технагляду за інженерними загально будинковими мережами, які обслуговують 38 квартир будинку та мешканців будинку, які мають допоміжні приміщення/кладові в 7-му цокольному під'їзді (а.с.26) .

Відповідно до статті 16 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктами 1.4.1, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 перепланування дозволяється робити лише після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідачами не надано суду доказів, що встановлення спірних металевих дверей в приміщенні загального користування співвласників будинку, погоджувалось ними у передбаченому законом порядку з іншими співвласниками або адміністрацією обслуговуючого кооперативу. Матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів правомірності дій відповідачів під час монтажу спірних дверей та відповідно відсутності з їх боку порушень законних прав та інтересів інших осіб. Єдиним обґрунтуванням заперечень проти позову є відсутність у позивача права на безпосереднє звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст..82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України)

Згідно зі ст.18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється виключно власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОК «ЖБК Україна» здійснює один єдиний вид діяльності, а саме управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Пунктом 2 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Згідно з вимогами ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право здійснювати управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх належну експлуатацію; доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо в порядку, визначеному законом і договором; звертатися до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та до суду в межах повноважень, визначених законом та договором, для забезпечення належного виконання умов договору виробниками, виконавцями та споживачами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в розумінні вимог ЗУ«Про кооперацію», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та ст.4 ЦПК України позивач, має право на звернення до суду з даним позовом на захист своїх порущених прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, суд приймає до уваги офіційне тлумачення Конституційного Суду України окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2017 позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано недійсним всі рішення правління ОК «ЖБК Україна» оформлені протоколом засідання правління ОК «ЖБК Україна» №201603/16 від 16.03.2016, з моменту його прийняття, визнано недійсним формулювання рішення правління загальних зборів членів ОК «ЖБК Україна», оформлене в абз.абз. 1)-3) пп.3 п.4.1 питання протоколу загальних зборів членів ОК «ЖБК Україна» від 05.11.2016 №201611/05 та вирішено питання судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.12.2017, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2017 скасовано в частині визнання незаконним п.п.3.4 рішення Правління ОК «ЖБК Україна», оформлені протоколом засідання Правління від 16.03.2016.

Разом з тим, апеляційною інстанцією зазначено, що виконання членами правління своїх повноважень після закінчення строку, на який вони були обрані, були правомірними до припинення їх шляхом переобрання загальними зборами, що в розумінні ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Таким чином, суд вважає, що твердження відповідачів стосовно не легітимності керівництва ОК «ЖБК Україна» через їх не переобрання та як наслідок, відсутності у останнього права на звернення до суду з даним позовом, є необгрунтованими.

Отже, враховуючи, що встановлення спірних металевих дверей в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 проведене без дотримання встановленого законом порядку та не відповідає нормам законодавства в галузі містобудування, без згоди інших співвласників та адміністрації ОК «ЖБК Україна», а також відсутності доказів правомірності дій відповідачів по їх встановленню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн. з кожної.

Керуючись ст.18 ЖК України, ст. 382 ЦК України, Законом України «Про кооперацію», Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Верховного Суду України від 08.06.2016 №6-530цс-16, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, ст.ст. 12, 81-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Обслуговуючго кооперативу "ЖБК Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов"язання привести в попередній стан приміщення загального користування, - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, демонтувати самовільно встановлені двері в загальному коридорі першого поверху сьомого цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_3 та привести приміщення у попередній стан відповідно до проектної документації.

Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Обслуговуючго кооперативу "ЖБК Україна", код ЄДРПОУ 22907479, юридична адреса: м. Київ, вул. Юліуса Фучика, буд. 8, судовий збір в розмірі 800,00 грн. з кожної.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безспосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строків для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.М.Букіна