Ухвала суду № 71456646, 02.01.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21958/17

Провадження № 2/752/5911/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02.01.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Конельської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 207 року відкрито провадження у справі.

06 грудня 2017 року представник позивача надала заяву про зміну предмету позову. Просить визнати недійсними розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 39016 від 09.06.2017 р. про передачу в приватну власність ОСОБА_2 46/100 квартири АДРЕСА_2, свідоцтва про право власності на вказану частину квартири, виданого ОСОБА_2 на підставі оспорюваного розпорядження, а також визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаним житлом.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Постановлено заборонити відчуження 46/100 частин квартири АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого останній на підставі розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 39016 від 09.06.2017 р.

28 грудня 2017 року ОСОБА_3 повторно звернулася у суд із заявою про ззабезпечення позову, в якій просить накласти арешт на вищевказану квартиру, не зазначаючи відомостей про її власника. В обгрунтування заяви зазначає, що державний реєстратор не змогла здійснити державну реєстрацію обтяження на підставі ухвали Голосіївського районноо суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, оскільки ОСОБА_2 не значиться в реєстрі власником зазначеного об"єкта нерухомості. 23 грудня 2017 року заявник звернулася з запитом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу КМДА щодо відомостей про те, кому на праві власностіналежить квартира АДРЕСА_3. Згідно з Інформаційною довідкою № 109196204 від 27.12.2017 р. державний реєстратор повідомила про те, що ніхто не зареєстрований як власник (співвласник) вказаної квартири.

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Спір між сторонами виник, в тому числі щодо оспрювання права відповідача на приватизацію 46/100 квартири АДРЕСА_2.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Накласти арешт на 46/100 частин квартири АДРЕСА_2.

Зазначити дані стягувача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, іден. номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4

Зазначити дані боржника: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, іден. номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя