
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/476/17 Справа № 712/9506/16-к Категорія: ч. 2 ст. 367 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Чечот А. А. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі Биби Ю. В. Єльцова В. О., Ятченка М. О. Єгоровій С. А.за участю прокурораМордванюка Д.В.,
обвинуваченого ОСОБА_7,
захисника Буджерака М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Черкаської області Мордванюка Д.В. на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2017 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Безпальче Драбівського району Черкаської області, працюючого провідним спеціалістом територіального сервісного центру № 7141 Регіонального сервісного центру МВС України в Черкаській області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
визнано невинуватими та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Вирішено процесуальні витрати за проведення в провадженні судових автотоварознавчоих експертиз в загальній сумі 703, 68 грн. відшкодувати за рахунок Держави, відповідно до положень ст.ст. 126, 130 КПК України.
В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,
в с т а н о в и л а :
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 відповідно до наказу начальника УМВС України в Черкаській області від 07.10.2011 № 279 о/с призначено на посаду провідного спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС в Черкаській області з 04.10.2011, а в подальшому відповідно до наказу начальника УМВС України в Черкаській області від 10.06.2013 № 123 о/с призначено на посаду провідного фахівця центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (на правах відділу, м. Черкаси) при УДАІ УМВС України в Черкаській області з 07.06.2013.
Працюючи провідним спеціалістом відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС в Черкаській області з 04.10.2011 та провідним фахівцем центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (на правах відділу, м. Черкаси) при УДАІ УМВС України в Черкаській області з 07.06.2013, ОСОБА_7 постійно здійснював функції представника влади, а тому був службовою особою, працівником правоохоронного органу.
Так, 14.11.2012 в м. Києві ОСОБА_9 шахрайським шляхом заволодів автомобілем марки «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_5, який належить ОСОБА_10 Відомості по даному факту 19.12.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1201210040001608 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. В рамках розслідування даного кримінального правопорушення, дані про оголошення в розшук даного автомобіля 27.12.2012 внесені до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМ- РОЗШУК».
Спеціаліст відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС в Черкаській області ОСОБА_11, 05.04.2013 прийняв до розгляду заяву № 15595190 від 05.04.2013 від імені ОСОБА_10, хоча фактично відповідну заяву подала ОСОБА_12, яка мешкає в м. Корсунь-Шевченківський і діяла на підставі довіреності, по зняттю з обліку для реалізації транспортного засобу «Volkswagen Caddy», перевіривши дані в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України провів перевірку по марці, моделі, типу кузова ТЗ, номера ТЗ, номера двигуна, номера шасі, номера кузова, та встановив, що зазначений автомобіль, а саме його кузов за підсистемою «Угон» перебуває в розшуку.
Після чого ОСОБА_11, усвідомлюючи протизаконність своїх дій, умисно, зловживаючи владою, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_12, поставив свій електронний підпис в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України та підпис на роздрукованих матеріалах перевірки по електронним базам, чим протиправно засвідчив відсутність обмежень на зазначений транспортний засіб. В подальшому він закріпив по електронній системі НАІС ДДАІ МВС України за вказаним автомобілем тимчасові номерні знаки 24АІ7103 і передав документи по вказаному автомобілю ОСОБА_7 для перевірки і видачі облікової картки.
У свою чергу ОСОБА_7, будучи службовою особою, займаючи посаду провідного спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС в Черкаській області, 05.04.2013 в період часу із 15 по 16 годину, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому в м. Черкаси, по вул. Лесі Українки, 21, в порушення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про міліцію", п. п. 8.11, 8.12, 8.13, 8.21 Положення про "Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області", п. 5.10 "Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них" та ст. ст. 40, 41 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», діючи необережно, шляхом неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, неналежним чином перевірив матеріали, зібрані спеціалістом вказаного відділу ОСОБА_11 по заяві № 15595190 від 05.04.2013 по зняттю з обліку для реалізації транспортного засобу «Volkswagen Caddy», не встановив факту перебування вказаного автомобіля, а саме його кузова в розшуку в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України за підсистемою «Угон» і поставив свій підпис на обліковій картці № 15595190 від 05.04.2013 та відбиток печатки Черкаського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області, чим засвідчив законність, достовірність та повноту вказаної операції.
Крім того, у березні 2012 року ОСОБА_13 придбав у ОСОБА_14 автомобіль марки «TOYOTA CAMRY 2.4», який належав ОСОБА_15 і в подальшому передав вказаний автомобіль для користування ОСОБА_16, а 16.04.2013 невстановленими особами вказаний автомобіль був викрадений з вул. Дальницькій, 23/4 в м. Одеси, де був припаркований.
Про вказану подію 16.04.2013 по телефонній лінії «102» повідомлено чергову частину Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ТУ МВС України в Одеській області та вказане повідомлення внесено під № 3538 в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а 17.04.2013 до ЄРДР за № 12013170470002322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Дані про оголошення в розшук автомобіля марки «TOYOTA CAMRY 2.4», легковий седан-В, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 16.04.2013 року внесені до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМ-РОЗШУК».
Фахівець центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів ОСОБА_17 18.02.2014, прийняв до розгляду заяву № 35632505 від 18.02.2014 від імені ОСОБА_18 по зняттю з обліку для реалізації даного транспортного засобу - «TOYOTA CAMRY 2.4», перевіривши дані в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України провів перевірку по марці, моделі, типу кузова ТЗ, номера ТЗ, номера номера шасі, номера кузова, прізвища ім'я по батькові, дати народження, довіреної особи, ІПН, та встановив, що зазначений автомобіль, а саме його кузов і двигун за підсистемою «АРМ-РОЗШУК» перебуває в розшуку, який оголошений Малиновським РВ ОМУ Одеського ГУМВС в Одеській області.
Після чого ОСОБА_17 усвідомлюючи протизаконність своїх дій, умисно, зловживаючи владою, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_18, поставив свій електронний підпис в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України та підпис на роздрукованих матеріалах перевірки по електронним базам, чим засвідчив відсутність обмежень на транспортний засіб. В подальшому ОСОБА_17 закріпив по електронній системі НАІС ДДАІ МВС України за вказаним автомобілем тимчасові номерні знаки НОМЕР_2 і передав документи по вказаному автомобілю ОСОБА_7 для перевірки, видачі облікової картки та закриття в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України розгляду вказаної заяви.
ОСОБА_7, будучи службовою особою, займаючи посаду провідного фахівця центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (на правах відділу, м. Черкаси) при УДАІ УМВС України в Черкаській області, 18.02.2014 в період часу із 9 по 11 годину, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому в м. Черкаси, по вул. Лесі Українки, 21, в порушення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1,2 Закону України "Про міліцію", п. п. 8.11, 8.12, 8.13, 8.21 Положення про "Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області", п. 5.10 "Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них" та ст. ст. 40, 41 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», діючи необережно, шляхом неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, неналежним чином перевірив матеріали, зібрані фахівцем вказаного центру ОСОБА_17 по заяві № 35632505 від 18.02.2014 по зняттю з обліку для реалізації транспортного засобу «TOYOTA CAMRY 2.4» не встановив факту перебування вказаного автомобіля, а саме його кузова і двигуна в розшуку в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України, за підсистемою «АРМ-РОЗШУК» і підтвердив присвоєння тимчасових номерних знаків та видачу облікової карки на вказаний автомобіль в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України, поставив свій підпис на обліковій картці № 35632505 від 18.02.2014 та відбиток печатки Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УДАІ УМВС № 2 Центр ДАІ 7101, чим засвідчив законність, достовірність та повноту вказаної операції.
Такими злочинними діями ОСОБА_7 проведено незаконне зняття з обліку вказаних транспортних засобів і не забезпечено повернення їх законним володільцям, що завдало матеріальні збитки ОСОБА_10 в сумі 125 464 гривень та ОСОБА_13 в сумі 170 918 гривень 20 копійок, що в загальному розмірів у 498 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.
Окрім цього, вказаними діями ОСОБА_7 порушену нормальну роботу органів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, не забезпечено нормального здійснення державної політики у сфері реєстрації транспортних засобів, розшуку, ведення інформації про перебування транспортних засобів у розшуку, таким чином підірвано авторитет держави в особі Управління державної автомобільної інспекції при УМВС України в Черкаській області, чим завдало істотної шкоди державним інтересам.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України.
Судом першої інстанції, дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, встановленого ст. 17 КПК України, виправдано ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_7, суд виходив з тих міркувань, що органом досудового розслідування не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінально караного діяння.
Так, судом вказано, що показання допитаних в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_13 та свідків не вказують на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України через те, що не містять жодних даних, які б вказували на службову недбалість з боку останнього.
На думку суду, злочинність дій ОСОБА_7, спрямованість їх на одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_18 та спричинення його діями матеріальних збитків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не знайшли свого об'єктивного підтвердження будь-якими доказами зібраними стороною обвинувачення.
Крім того, судом зазначено, що орган досудового розслідування дійшов неправильного висновку в частині кваліфікації злочинних дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки вказаний злочин відноситься до злочинів з матеріальним складом, що передбачає наявність документально підтверджених збитків, які в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Судом оцінено критично твердження потерпілого ОСОБА_13 про те, що через дії ОСОБА_7 він втратив право володіння автомобілем, оскільки зняття з реєстрації транспортного засобу не підтверджує та не утворює права власності на нього у третіх осіб.
При цьому, судом звернуто увагу на те, що до кола посадових обов'язків ОСОБА_7 не входила безпосередня повторна перевірка транспортних засобів після проведення такої перевірки спеціалістами, а ОСОБА_7 перевіряв лише комплектність пакету документів і не був зобов'язаний проводити будь-які інші інкриміновані йому дії.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні порушує питання про скасування вироку районного суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_19 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
Як на підстави скасування незаконного, на думку прокурора, виправдувального вироку вказує, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та не дав їм належної оцінки відповідно до вимог ст. 94 КПК України, а висновки суду не підтверджуються наявними в провадженні доказами.
Зазначає, що матеріали кримінального провадженні містять докази, зокрема документи, речові докази та висновки експертів, які безпосередньо засвідчують факт вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення.
Що стосується доводів суду про відсутність спричинених збитків потерпілим прокурор зауважує, що питання захисту прав особи, яка вважає себе власником майна, відноситься до сфери дії цивільного права, підлягає захисту лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна від добросовісного набувача і, в свою чергу, не може вирішуватись в межах кримінального провадження, а твердження суду в обґрунтування відсутності збитків спричинених злочинними діями - непред'явлення потерпілими цивільних позовів, є безпідставним, оскільки пред'явлення чи не пред'явлення цивільного позову є правом, а не обов'язком потерпілих. Факт наявності в провадженні збитків, на думку прокурора, підтверджується висновками експертів щодо вартості транспортних засобів, а отже і сума збитків, нанесених потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_13 кримінальним правопорушенням, стороною обвинувачення встановлена.
Апелянт зазначає, що судом, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 411 КПК України, не зазначено у судовому рішенні, чому докази обвинувачення не підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення та не наведено докази, якими вони спростовуються, а вирок побудовано лише на показаннях допитаних судом свідків.
Покарання ОСОБА_7 прокурор просить призначити відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК України з урахуванням того, що він вчинив кримінальне правопорушення із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме під час перебування на посаді, пов'язаній із виконанням функцій представника влади.
Крім того просить, в порядку ст. ч. 3 ст. 404 КПК України, повторно дослідити докази обсяг яких наведений в його апеляційній скарзі.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник Буджерак М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить виправдувальний вирок в даному кримінальному провадженні залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
В судове засідання не з'явилися потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_10, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду за їх відсутності.
При цьому, від потерпілого ОСОБА_10 надійшла заява здійснювати розгляд провадження за його відсутності та відсутності його представника, оскільки він проживає в м. Києві і позбавлений можливості прибувати в судові засідання в м. Черкаси.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора в підтримку поданої ним апеляційної скарги в повному обсязі, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката Буджерака М.Р. про законність, та обґрунтованість виправдувального вироку і безпідставність доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, в межах апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Статтею ст. 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Серед засад кримінального провадження, за змістом ст. 7 КПК України, є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не буде доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
На виконання вимог ст. 370 КПК України, судове рішення має відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд виконав дані вимоги закону в повному обсязі, а будь-які правові підстави для скасування виправдувального вироку, відсутні.
На думку сторони обвинувачення, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними по справі доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42016250000000167, зокрема даними:
- акту проведення перевірки реєстраційно-екзаменаційної діяльності, Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринських районів від 29.09.2014;
- відомостей про проведення операцій та перебування автомобілів марки «Тойота-Кемрі», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та «Фольксваген Канді», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 в розшуку по угону;
- інформації з ВВБ в Черкаській області ДВБ МВС України та відомостей про перебування автомобілів марки «Тойота-Кампрі», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та «Фольксваген Канді», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 в розшуку по угону;
- рапорту оперуповноваженого в ОВС УВБ в м. Києві ДВБ МВС України про перебування автомобіля марки «Фольксваген Кадді», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 в розшуку по угону;
- інформації з ЦБДР та автоматизованих систем МВС України про перебування автомобіля марки «Фольксваген Кадді», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 в розшуку;
- копій протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_17 в кримінальному провадженні № 42014250000000233 від 09.10.2014 та показань від 12.04.2016;
- показань потерпілих ОСОБА_13 від 07.04.2016 та ОСОБА_10 від 15.06.2016;
- показаннями свідків: ОСОБА_20 від 16.05.2015; ОСОБА_11 від 29.09.2015 та від 13.11.2015; ОСОБА_21 від 11.11.2015; ОСОБА_22 від 17.11.2015; ОСОБА_23 від 18.11.2015; ОСОБА_24 від 24.11.2015; ОСОБА_25 від 09.02.2016 та від 22.06.2016; ОСОБА_18 від 17.02.2016 та від 12.04.2016; ОСОБА_26 від 15.03.2016 та від 12.04.2016; ОСОБА_27 від 16.03.2016; ОСОБА_28 від 16.03.2016 та від 12.04.2016; ОСОБА_29 від 17.03.2016 та від 12.04..2016; ОСОБА_30 від 22.03.2016; ОСОБА_31 від 16.03.2016; ОСОБА_32 від 15.04.2016; ОСОБА_33 від 16.04.2016; ОСОБА_34 від 15.04.2016; ОСОБА_35 від 05.05.2016; ОСОБА_36 від 10.05.2016; ОСОБА_12 від 10.05.2016; ОСОБА_37 від 17.05.2016; ОСОБА_38 від 18.05.2016; ОСОБА_39 від 16.06.2016; ОСОБА_40 від 23.06.2016; ОСОБА_41 від 05.07.2016; ОСОБА_42 від 06.07.2016 та ОСОБА_43 від 18.07.2016;
- інформації РСЦ МВС в Черкаській області та відомостей по автомобілям марки «Тойота-Кемрі», чорного кольору, 2007 року випуску та «Фольксваген Кадді», білого кольору;
- матеріалів кримінального провадження № 12013170470002322;
- відомостей щодо реєстрації по автомобілям марки «Тойота-Кемрі» та «Фольксваген Кадді»;
- відомостей з Черкаського НДЕКЦ № 19/124-2616 від 22.03.2016 щодо експертного дослідження № 24265/221 від 13.02.2014;
- відомостей ГУНП в Черкаській області щодо нормативних документів, які передбачають внесення інформації про угон транспортного засобу;
- відомостей ГУНП в Черкаській області № 4320/46/02 від 11.04.2016 щодо нормативних документів, які передбачають внесення інформації про угон транспортного засобу;
- відомостей з Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області № 4320/46/02 від 11.04.2016 щодо нормативних документів, які передбачають внесення інформації про угон транспортного засобу;
- висновку № 1192/14 за повідомленням ОСОБА_34 Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області, ЖЄО № 1484 від 23.06.2014;
- відомостей з відділу державної реєстрації актів цивільного стану УДР ГТУЮ у Черкаській області щодо наявних відомостей по ОСОБА_44;
- відомостей з РСЦ в Черкаській області щодо доступу ОСОБА_17 до електронної системи НАІС ДДАІ МВС України станом на 18.02.2014 та щодо проведення ним операцій по автомобілю «TOYOTA CAMRY 2.4»;
- заяви про надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ОСОБА_44 від 13.02.2014;
- відомостей з ДП «Національні інформаційні системи» Черкаської філії щодо повних витягів з Єдиного реєстру довіреностей по ОСОБА_44;
- відомостей з ДП «Національні інформаційні системи» Черкаської філії щодо повних витягів з Єдиного реєстру довіреностей по ОСОБА_10;
- відомостей з Регіонального сервісного центру в Черкаській області щодо проведення операції по автомобілю «TOYOTA CAMRY 2.4»;
- обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12012110040001608 від 19.12.2012 відносно ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 190 КК України;
- відомостей з Регіонального сервісного центру в Черкаській області щодо доступу ОСОБА_7 до електронної системи НАІС ДДАІ МВС України заявка - зобов'язання;
- біографічної довідки ОСОБА_7;
- витягу з наказу про призначення ОСОБА_7 № 279 о/с від 07.10.2011;
- витягу з наказу про призначення ОСОБА_7 № 123 о/с від 10.06.2013;
- посадових обов'язків провідного фахівця Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням в м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів за 2014 рік;
- витягу з «Керівництво _оператора_пс_Реєстрації ТЗ.doс», в якій мається документ Національна автоматизована інформаційна система Департаменту державної автомобільної інспекції підсистема «Реєстрація транспортних засобів», керівництво оператора ДАІ.002.5.00.01.КО, версія 1.84.0, електронний носій;
- заяви № 15887148 від 11.04.2013, акту технічного огляду ТЗ; результату перевірки з підсистем НАІС МВС України; квитанцій № 36.1, 37.1, 38.1 від 11.04.2013; облікової картки № 15595190 від 05.04.2013; довідки-рахунку Серії ААА № 022324 від 11.04.2014; свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3
- заяви № 36409405 від 06.03.2014; акту технічного огляду ТЗ з результатами перевірки з підсистем НАІС МВС України; довідок-рахунків серії ВІА № 369497 від 06.03.2014; висновку експертного дослідження № 09/02/175 від 05.03.2014; облікової картки № 35632505 від 18.02.2014; заяви ОСОБА_34; копії паспорту ОСОБА_34; квитанції № КП-58310 від 06.03.2014; копії факсограми перевірки; свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4;
- заяви № 35632505 від 18.02.2014, результати перевірки з підсистем НАІС МВС України, акту технічного огляду ТЗ, квитанцій № 15.1 та 16.1 від 18.02.2014;
- заяви № 15595190 від 05.04.2013 та результатів перевірки з підсистем НАІС МВС України, акту технічного огляду ТЗ, квитанції № 277.1 від 05.04.2013, завіреної копії довіреності від 02.04.2013, запиту постановки на облік Черкаського ВРЕР до Києво-Святошинського ВРЕР, відомостей з інформаційної системи ДАІ-Результати пошуку, факсограми реєстраційної картки ТЗ, висновку експертного дослідження № 24/269/192 від 05.04.2013;
- свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5, квитанції № КП7586/1 від 14.02.2014, довідки-рахунку серії ВІА № 173475 від 14.02.2014, листа Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 700 від 14.02.2014, результатів пошуку в інформаційної системи ДАІ, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, результатів пошуку по базі «Посвідчення», довідки № 471/5 від 20.05.2010, факсової відповіді, висновку експертного дослідження № 24/265/221 від 13.02.2014, заяви № 35524759 від 14.02.2014;
- квитанцій № КП 7571/1 та КП 7561/1 від 14.11.2012, заяви № 4858406 від 14.11.2012 з результатами перевірки ТЗ з підсистем НАІС ДДАІ, довідки рахунку серії ДПІ № 436681, митної декларації форми МД-2 та МД-6, інформації по автомобілю від 14.11.2012, сертифікату відповідності від 23.02.2012, свідоцтва про реєстрацію автомобіля зразка ФРН, документу про зняття автомобіля з обліку зразка ФРН, акта прийняття-передачі ТЗ та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб'єктом господарювання та його філією від 21.06.2012, витягу із даними автомобіля від 14.11.2012;
- книги реєстрації запитів щодо зняття з обліку ТЗ, які надійшли з інших регіонів України, вилученої в Центрі надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області;
- висновків експерта № № 4/333 та 4/334 від 21.03.2016;
- речовим доказом - автомобілем «Volswagen Caddy», білого кольору, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_7.
Оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, пославшись на п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, так як дійшов правильного висновку, що зібрані у справі докази не доводять, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а усі сумніви й припущення щодо доведеності обвинувачення підлягають тлумаченню на користь обвинуваченого ОСОБА_7, з чим цілком погоджується колегія суддів.
Вказана позиція викладена також і у п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року, де Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Зокрема, в ході судового розгляду даного кримінального провадження, в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, судом першої інстанції цілком повно, об'єктивно та всебічно досліджені здобуті в провадженні докази, зокрема допитано обвинуваченого, потерпілого та свідків, оглянуто та вивчено інші докази, наявні в матеріалах кримінального провадження та дано їм належну правову оцінку, на виконання вимог ст. 94 КПК України.
Так, вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_7, які він дав суду першої інстанції про те, що у квітні 2013 року - лютому 2014 року він обіймав посаду провідного спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС в Черкаській області та посаду провідного фахівця центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (на правах відділу м. Черкаси) при УДАІ УМВС України в Черкаській області. Щодо автомобілів «Фольксваген Кадді» та «Тойота Кемрі» він жодних реєстраційних дій не вчиняв, так як не приймав заяви від громадян-власників вказаних транспортних засобів. Сам факт проставляння відбитку печатки не утворює жодних наслідків, оскільки процедура зняття з обліку транспортного засобу вже проведена відповідним інспектором. Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 він не зобов'язаний повторно проводити перевірку транспортних засобів за базами даних після інспекторів. Власники автомобілів «Фольксваген Кадді» та «Тойота Кемрі» йому не відомі, про те, що вказані транспортні засоби мали якісь обмеження щодо їх реєстрації йому також нічого не відомо. Починаючи з 2013 року і до цього часу до нього не застосовувались будь-які заходи дисциплінарного впливу, пов'язані з порушенням обліково-реєстраційної процедури транспортних засобів, більше того, він на даний час виконує функції реєстратора, тобто безпосередньо проводить процедури постановки на облік чи зняття з обліку транспортних засобів.
Згідно показань безпосередньо допитаного судом першої інстанції потерпілого ОСОБА_13, автомобіль «Тойота Кемрі», який він придбав, документально оформлений, є генеральне доручення на даний автомобіль від ОСОБА_44. Коли викрали доручення на даний автомобіль, він звернувся з заявою до райвідділу та надав пояснення. На підставі його заяви було відкрите кримінальне провадження. Автомобіль «Тойота Кемрі» одразу був оголошений в розшук. Він вважав себе власником автомобіля «Тойота Кемрі», оскільки розрахувався за нього і на нього було оформлене генеральне доручення. Чому в реєстрі доручень на його ім'я ніяке доручення не видавалося, він не знає. ОСОБА_38 він передав автомобіль безоплатно, у нього був техпаспорт і доручення на нього. Він не пам'ятає, в якому саме провадженні він писав заяву про визнання його потерпілим. На момент вчинення злочину, доручення у нього було. Де саме реєструвалося доручення, він не пам'ятає, знає, що воно було видано нотаріусом в м. Донецьк. Розписка давалася також в м. Донецьк весною 2012 року. ОСОБА_44 передав йому автомобіль, але він не встиг його переоформити. На даний час у нього доручення на автомобіль відсутнє, коли воно видавалося, він не пам'ятає. В органи реєстрації з метою переоформлення автомобіля, він не звертався. Яким чином у нього прийняли документи пояснити не може. Оформленням транспортного засобу займався ОСОБА_38, оскільки він надав йому право ним керувати. Про те, що автомобіль «Тойота Кемрі» перебуває у розшуку він дізнався від слідчого. Крім того, йому не відомо про те, що даний автомобіль був знятий з реєстрації в м. Київ.
Як показав суду першої інстанції допитаний в якості свідка ОСОБА_24, обвинувачений ОСОБА_7 являється його підлеглим та службовою особою. Перевіркою транспортних засобів ОСОБА_7 не займається, збором та перевіркою документів на автомобіль займається інспектор, а коли інспектор вже перевірив усі документи, він їх підписує і передає ОСОБА_7 Повторну перевірку після інспектора Мартись В.І. не проводить. Про те, що автомобіль «Тойота Кемрі » перебував у розшуку дізналися після знаття даного автомобіля з обліку. Обтяження перевіряв ОСОБА_11 Право власності на автомобіль надає техпаспорт та доручення, ці дані ОСОБА_7 не повинен перевіряти. Він перевіряє повноту матеріалів, які надав йому інспектор. ОСОБА_13 взагалі ніякого відношення до автомобіля «Тойота Кемрі» не має. Власник автомобіля «Фольксваген Кадді» не звертався до них з претензіями. Техпаспорт на автомобіль повинен перевіряти експерт.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_30 показав, що працює в НДЕКЦ Черкаської області. Автомобілі, про які йде мова, він не пам'ятає. В його обов'язки входить перевірка автомобіля, а саме перевірка того, чи не перебитий технічний засіб і чи мало місце втручання до нього. Обтяження на автомобілі він не перевіряє. Усі документи на автомобіль перевіряє інспектор, який приймає документи. Працівник, який знімає автомобіль з обліку повинен перевіряти документи на відповідність. Чи були обтяження на автомобіль, він не пам'ятає. До документів він не має ніякого відношення. Відповідна експертиза проводиться за згодою власника автомобіля. Якщо на той час був висновок, значить тоді було обов'язкове проведення експертизи.
Свідок ОСОБА_25 суду першої інстанції показала, що працює оператором комп'ютерного набору. Вона особисто ніяких перевірок не проводить, а лише виконує технічну роботу. Про дані автомобілі вона дізналася коли її викликали для допиту. За час роботи нової системи проблеми були спочатку, вона не була досконалою. Вона не пам'ятає, чи показувала програма в 2014 році обтяження. На той момент, коли вона друкувала карточку і заяву обтяжень не було. По базі автомобіль повинен перевіряти інспектор, який збирає усі документи. Раніше у них був працівник який займався арештами. ОСОБА_7 не був інспектором, який перевіряє документи. Вже зібрані та перевірені документи інспектор передає ОСОБА_7
Безпосередньо допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_23 показав, що працює на посаді провідного спеціаліста сервісного центру. На той час він не працював, тому пояснити по суті обставин провадження, нічого не може.
Як вбачається з показань допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_11, він знімав з реєстрації автомобіль «Фольксваген Кадді», а автомобіль «Тойота Кемрі» - ні. Особа, яка знімає автомобіль з реєстрації повинна перевіряти усі дані на нього. На автомобіль «Фольксваген Кадді» направлявся відповідний запит і було отримано електронну відповідь про відсутність обтяжень. Перевірка автомобіля по базі здійснюється особою, яка приймає документи. На даний момент база показує обтяження на автомобіль «Фольксваген Кадді», а на момент зняття його з реєстрації таких даних не було.
Як показав суду першої інстанції свідок ОСОБА_17, автомобіль з обліку знімав він, а не ОСОБА_7. Автомобіль він перевіряв по базі, ніяких обтяжень не було. Після проведення відповідної перевірки ним було прийнято рішення про зняття автомобіля з обліку. У ОСОБА_7 була печатка, за відсутності його підпису на документах, ОСОБА_7 печатку не ставить. Власником автомобіля «Тойота Кемрі» в лютому 2014 року був ОСОБА_18, він звертався особисто.
Згідно показань свдка ОСОБА_34, які він дав суду першої інстанції, власником автомобіля «Тойота Кемрі» був ОСОБА_18. Вони зустрілися у м. Вінниця, ОСОБА_18 дав доручення на свій автомобіль «Фольксваген В-5» та грошові кошти. Питань по реєстрації автомобіля не виникло, він все оформив за один день. «Тойоту Кемрі» він оформив на себе. Після чого, він поїхав до м. Кіровоград у відрядження, до нього підійшли люди та запропонували купити у нього автомобіль. Вони дали йому завдаток, а він їм документи. Ці люди перевірили автомобіль по базі і виявилося, що автомобіль перебуває в розшуку. Коли він ставив автомобіль на облік, то питань до нього не виникло. ОСОБА_13 він не знає, він ніколи не був власником автомобіля «Тойота Кемрі». До обвинуваченого ОСОБА_7 будь-яких претензій він не має.
Свідок ОСОБА_16, в присутності перекладача, суду першої інстанції показав, що автомобіль «Фольксваген Кадді» придбав ОСОБА_16 по довіреності у ОСОБА_35, документи оформлені на нього. Він не знав, що даний автомобіль перебуває у розшуку. ОСОБА_7 він не знає, претензій до нього не має. Коли він почав переоформляти автомобіль, виявилося, що він перебуває в розшуку. Автомобіль у нього одразу забрали та штраф майданчик. В подальшому, даний автомобіль забрали до м. Києва, оскільки там знаходився його власник..
Безпосередньо допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_35 показав, що в 2014 році він придбав автомобіль «Фольксваген Кадді» на авторинку у чоловіка на ім'я ОСОБА_38, після чого реєстрував його в м. Черкаси та в м. Звенигородка. Даний автомобіль був знятий з обліку. Про те, що даний автомобіль перебуває в розшуку він дізнався лише тоді, коли мав намір його переобладнати.
Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні показав, що ніякого відношення до автомобіля «Фольксваген Кадді» він не має, він оцінював лише його стан.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_36 показав, що на авторинку в м. Києві він придбав автомобіль «Фольксваген Кадді»,. Він залишив завдаток на автомобіль та в м. Черкаси зняв його з обліку. В подальшому, він зустрів знайомого, який запропонував помінятися автомобілями, на що він погодився і вони здійснили обмін документами на автомобілі, ОСОБА_7 він не знає, претензій до нього не має.
Свідок ОСОБА_27 суду першої інстанції показав про те, що мала місце ситуація коли він зупиняв автомобілі, однак деталі про це він вже не пам'ятає, оскільки минуло багато часу. Чи зупиняв автомобіль «Тойота Кемрі», він не пам'ятає.
Як показав суду першої інстанції свідок ОСОБА_45, він працює адміністратором сервісного центру. В компетенцію ОСОБА_7 не входила перевірка щодо перебування автомобіля в розшуку. Перевірку автомобіля проводить відповідальна особа - інспектор. Вважає, що вини ОСОБА_7 не має, оскільки до його повноважень належить лише перевірка наявності документів.
На виконання ч. 3 ст. 404 КПК України, в межах апеляційних вимог прокурора, колегією суддів повторно досліджено письмові докази в кримінальному провадження, які, на думку останнього, вказують на наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема дані:
- акту проведення перевірки реєстраційно-екзаменаційної діяльності Центру надання послуг пов'язаних з обслуговуванням м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів від 29.09.2014, яким зафіксовано виявлення під час перевірки ряду загальних недоліків в реєстраційно-екзаменаційної діяльності Центру надання послуг пов'язаних з обслуговуванням м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (Том 1, а.п. 67-69);
- відомостей про проведення реєстраційних операцій Центром надання послуг пов'язаних з обслуговуванням м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів та перебування автомобілів марки «TOYOTA CAMRY 2.4» та «Volswagen Caddy» в розшуку по угону (Том 1, а.п. 72-91);
- інформації з ВВБ в Черкаській області ДВБ МВС України про перебування автомобілів марки «TOYOTA CAMRY 2.4» та «Volswagen Caddy» в розшуку по угону (Том 1, а.п. 93-103);
- інформації з Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України про перебування автомобіля марки «Volswagen Caddy» в розшуку (Том 1, а.п. 109-112);
- інформації з Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області та відомостей по автомобілям «Volswagen Caddy» та «TOYOTA CAMRY 2.4», згідно якої дані транспортні засоби перебувають в розшуку (Том 2, а.п. 94-102);
- матеріалів кримінального провадження № 12013170470002322 за ч. 2 ст. 289 КК України, зареєстрованого за заявою ОСОБА_13 за фактом незаконного заволодіння автомобілем «TOYOTA CAMRY 2.4» (Том 1, а.п. 116-218);
- відомостей ДП «Національні інформаційні системи» Черкаської філії щодо повних витягів з Єдиного реєстру довіреностей по ОСОБА_10 (Том 3, а.п. 41-45);
- витягу з наказу № 279 о/с від 07.10.2011 по УДАІ УМВС про призначення ОСОБА_7 на посаду провідного спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УМВС з 04.10.2011 (Том 3, а.п. 93);
- витягу з наказу № 123 о/с від 10.06.2013 по УДАІ УМВС про призначення ОСОБА_7 провідним фахівцем центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів (на правах відділу, м. Черкаси) при УДАІ УМВС України в Черкаській області з 07.06.2013 року (Том 3 а.п. 161-163);
- посадових обов'язків провідного фахівця Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів за 2014 рік (Том 3, а.п. 164);
- заяви № 35632505 від 18.02.2014, результати перевірки з підсистем НАІС МВС України, акту технічного огляду ТЗ від 18.02.2014, квитанцій № 15.1 та № 16.1 від 18.02.2014 (Том 2, а.п. 32-35);
- заяви № 15595190 від 05.04.2013 та результатів перевірки з підсистем НАІС МВС України, акту технічного огляду ТЗ від 05.04.2013, квитанції № 277.1 від 05.04.2013, коії довіреності від 02.04.2013, запиту постановки на облік Черкаського ВРЕР до Києво-Святошинського ВРЕР, відомостей з інформаційної системи ДАІ-Результати пошуку, факсограми реєстраційної картки ТЗ, висновку експертного дослідження № 24/269/192 від 05.04.2013 (Том 2, а.п. 32-35);
З огляду на наведене та встановлене, як судом першої так і апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що здобуті в провадженні докази, в тому числі, показання потерпілого ОСОБА_13 та свідків, безпосередньо допитаних в ході судового слідства, не вказують на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки не містять будь-яких об'єктивних даних про те, що останній вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.
Судом першої інстанції достеменно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 був зобов'язаний перевіряти комплектність документів, а до кола його посадових обов'язків не належала повторна перевірка транспортних засобів після їх перевірки спеціалістами.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, передбачений ст. 367 КК України, є злочином із матеріальним складом. З огляду на зазначене, він визнається закінченим, якщо діяння спричинило істотну шкоду (ч. 1 ст. 367 КК України) чи заподіяло тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).
Зокрема, як вбачається з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам. Вказаний злочин являється злочином із матеріальним складом і передбачає наявність документально підтверджених збитків.
Під тяжкими наслідками, згідно примітки до ч. 4 ст. 364 КК України, розуміються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, потерпілий ОСОБА_13 не вказав на наявність у нього будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_7. Крім того, не зміг пояснити, чому оформлене на нього доручення на транспортний засіб «Тойота Кемрі», не було належним чином зареєстровано. Більш того, не зміг вказати, чому по матеріалах даного кримінального провадження він визнаний потерпілим.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 15.02.2014 в Києво-Святошинському Центрі ДАІ транспортний засіб «Тойота Кемрі» 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 перереєстрований зі зміною його власника на ОСОБА_18
На даний час, власником транспортного засобу «Тойота Кемрі» являється ОСОБА_34, що підтверджується показаннями останнього, даними ним суду першої інстанції в ході допиту в якості свідка.
При цьому, згідно листа Регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України від 29.04.2016 за ОСОБА_13 транспортний засіб «Тойота Кемрі» не реєструвався.
Тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє об'єктивне підтвердження і при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, на момент зняття з реєстрації автомобіля «Тойота Кемрі» ОСОБА_18 був його єдиним і законним власником, що підтверджується даними технічного паспорта на транспортний засіб, і процедура зняття з реєстрації жодним чином не вплинула на отримання ним будь-яких матеріальних благ.
Як пояснив суду першої інстанції під час безпосереднього допиту свідок ОСОБА_17, який проводив процедуру зняття автомобіля з реєстрації, він, момент її проведення, вважав, що власником автомобіля «Тойота Кемрі» в лютому 2014 року був ОСОБА_18, оскільки він придбав даний транспортний засіб на законних підставах. Про те, що даний транспортний засіб перебуває в розшуку ОСОБА_18 не знав, особисто звертався про зняття його з реєстрації, таким чином він являється добросовісним набувачем.
Крім того, допитані в ході судового слідства свідки ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_37 та ОСОБА_36 зазначали про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 щодо проведення реєстраційних дій автомобіля та «Volswagen Caddy».
З огляду на викладене, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7, судом першої інстанції належним чином мотивовано, що інкримінованими ОСОБА_7 органами досудового розслідування діяннями не заподіяно матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_13, якими, окрім іншого, не заявлено в провадженні цивільного позову.
Не знайшли свого підтвердження і посилання прокурора на порушення судом першої інстанції вимог ст. 413 КПК України та допущення при ухваленні вироку неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, за результатами судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7, суд дійшов висновку про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдав останнього.
Не заслуговують на увагу також і посилання апелянта на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку щодо ОСОБА_7, зокрема вимог ст. 412 КПК України, оскільки зі змісту апеляційної скарги не вбачається, які саме допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки в даному провадженні ухвалено виправдувальний вирок, судом першої інстанції, на виконання положень ст.ст. 126, 130 КПК України, правильно вирішена доля процесуальних витрат за проведення експертизи та віднесено їх на рахунок держави в сумі 703, 68 грн.
З огляду на викладене, дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, встановленого ст. 17 КПК України, колегія суддів не знаходить підстав, зазначених у ст. 420 КПК України для скасування вироку суду першої інстанції і ухвалення нового вироку, а тому апеляційну скаргу прокурора залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, так як зібрані у кримінальному провадженні докази, які повно досліджені в ході судового розгляду і яким надана належна оцінка на виконання вимог ст. 94 КПК України, не підтверджують пред'явлене органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2017 року, яким ОСОБА_7 визнано невинуватими та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Черкаської області Мордванюка Д.В., - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 71456247, Апеляційний суд Черкаської області було прийнято 26.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 712/9506/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: