Ухвала суду № 71456020, 04.01.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/21/18

2-а/703/52/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши в приміщенні суду м. Сміла у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх обов’язків,-

встановив:

3 грудня 2017 року державний виконавець РВДВС ГТУЮ у Черкаській області звернувся до суду з вказаним поданням, яке обґрунтовує тим, що 19 листопада 2002 року рішенням Великобагачанського місцевого суду Полтавської області з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всих видів його заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму прибутків громадян, щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 18 вересня 2002 року і до її повноліття. На підставі вказаного рішення 19 листопада 2002 року судом виданий виконавчий лист.

До цього часу вказане рішення суду боржником не виконане, тому державний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду з України до виконання зобов’язання, покладеного на нього судовим рішенням.

Сторони виконавчого провадження не з'явились у судове засідання.

Державний виконавець РВДВС не з'явився у судове засідання, в поданні просить розглядати справу без його присутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового розгляду з застосуванням технічного засобу не здійснювалась.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Великобагачанського місцевого суду Полтавської області від 19 листиопада 2002 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всих видів його заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму прибутків громадян, щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 18 вересня 2002 року і до її повноліття. На підставі вказаного рішення 19 листопада 2002 року судом виданий виконавчий лист № 2-606.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцем 11 квітня 2008 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п’ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається зі змісту ч. 1 та 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особ у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у прпаві виїзду за межі України фізичної особм, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З копії виконавчого листа доданої до подання вбачається, що боржником за рішенням Великобагачанського міського суду Полтавської області від 19 листопада 2002 року № 2-606 є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє, відомості про офіційне працевлаштування, в чи отримання будь – якого доходу відсутні. Окрім того за останнім відомим місцем проживання не проживає, місце його перебування на даний час не відоме, що підтверджує факт намагання ухилитись від сплати аліментів та виконання рішення суду.

Виконавцем 18 жовтня 2017 року на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з’явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Враховуючи викладене, вбачається, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Оскільки боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості з аліментів по виконавчому листу № 2-606 від 19 листопада 2002 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 1 грудня 2017 року становить 82109 грн. 16 коп.

В силу вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення, ухвалені судами України, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку про доведеність факту ухилення боржником ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а тому подання слід задовольнити та тимчасово обмежити його у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, на підставі ст. 33, 124 Конституції України, ст. 6 Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»,

ухвалив:

Подання державного виконавця Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх обов’язків без вилучення паспорта - задовольнити.

Обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 – Орловецька, Городищенського району, Черкаської області у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання зобов'язання, передбаченого виконавчим листом № 2-606/2002 виданого згідно рішення Великобагачанського місцевого суду Полтавської області від 19 листопада 2002 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини всих видів його заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму прибутків громадян, щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 18 вересня 2002 року і до її повноліття.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: В.О. Прилуцький