Ухвала суду № 71455987, 28.12.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/3799/17

Справа № 711/11260/17

28 грудня 2017 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О., за участю:

секретар – Нарадько Л.О., прокурор – Костенко К.В., слідчий – Хомік М.В., потерпіла – ОСОБА_1,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12017250250001637 від 25.09.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову слідчого від 30.11.2017р. про закриття кримінального провадження №12017250250001637 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. В обґрунтування скарги зазначено, що постанова слідчого прийнята незаконно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, а висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного злочину.

В судовому засіданні потерпіла підтримала доводи скарги і просила її задовольнити. Пояснила, що висновки слідчого про відсутність в діяннях судді Уманського міськрайонного суду Мельничука Ю.В. об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, є помилковими, оскільки не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Зауважила, що висновки слідчого ґрунтуються на неправдивих показаннях самого ОСОБА_3, які дуже докладно відображені в постанові слідчого, в той час як пояснення потерпілої та інших свідків викладені лише в узагальненій формі. Зазначила, що подаючи слідчому заяву про закриття кримінального провадження вона фактично відмовлялась від підтримання обвинувачення, що є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Також зауважила, що у зв’язку з встановленням відсутності в потерпілої легких тілесних ушкоджень слідчий зобов’язаний був змінити кваліфікацію кримінального правопорушення на ст.126 КК України, а не закривати кримінальне провадження.

Прокурор та слідчий заперечували проти доводів скарги. Слідчий пояснив, що факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 суддею Уманського міськрайонного суду Мельничуком Ю.В. не підтверджений показаннями свідків та висновком судово-медичної експертизи. До того є згідно експертного висновку у потерпілій відсутні тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відповідали ознакам легких тілесних ушкоджень. Зауважили, що досудове розслідування здійснювалось в рамках кримінального провадження приватного обвинувачення по обставинах саме нанесення легких тілесних ушкоджень, встановлення відсутності яких і стало причиною закриття кримінального провадження. Вважають, що постанова про закриття кримінального провадження від 30.11.2017р. відповідає вимогам КПК України, є законною і обґрунтованою, а тому просили відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора або слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

30.11.2017р. слідчим прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 винесено постанову, якою закрите кримінальне провадження №12017250250001637 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК, у зв'язку з відсутністю в діях судді Уманського міськрайонного суду Мельничука Ю.В. складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017250250001637 здійснювалось по обставинах нанесення тілесних ушкоджень працівнику Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддею даного суду Мельничуком Ю.В..

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 25.09.2017р. в період часу з 08год 10хв до 08год 20хв в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області в кабінет, що є робочим місцем працівників суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зайшов суддя цього суду Мельничук Ю.В., який привітався з працівниками та вийшов з кабінету. Відразу після цього з кабінету вийшла ОСОБА_4, яка повернулась назад через близько 10хв.. В цей час ОСОБА_1 вийшла з кабінету, а після повернення повідомила, що за час відсутності ОСОБА_4 в даному кабінету суддя Мельничук Ю.В. завдав їй удар кулаком в область голови, чим завдав тілесних ушкоджень. Натомість очевидних видимих ознак тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 не було.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/814 від 25.09.2017р. у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено.

Під час додаткового допиту потерпіла ОСОБА_1 дала пояснення, що у зв’язку з відсутністю в неї легких тілесних ушкоджень просить закрити вказане кримінальне провадження, про що також окремо написала відповідну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ч.1 ст.91 КПК. Частиною другою цієї статті КПК передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За змістом положень ст.ст.283, 284 КПК закінчення досудового розслідування це завершальний етап стадії досудового розслідування, у межах якого підбиваються підсумки роботи слідчого і прокурора щодо вирішення завдань кримінального провадження, аналізуються всі зібранні докази та приймається підсумкове рішення у справі на стадії досудового розслідування.

Після виконання вимог ст.91 КПК, а саме встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась не перевіреною.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, погоджуюсь з висновками слідчого про необхідність закриття кримінального провадження, що викладені в мотивувальній частині постанови від 30.11.2017р., які підтверджуються зібраними у справі доказами і у своїй сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв’язку, вказують на законність та обґрунтованість прийнятого процесуального рішення.

При проведенні досудового розслідування органом розслідування вжито заходів щодо встановлення об’єктивної істини, належним чином виконані процесуальні та слідчі дії в обсязі необхідному для встановлення об’єктивної істини по кримінальному провадженню. Так під час досудового слідства з метою з'ясування обставин справи було допитано потерпілу ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, проведено судово-медичну експертизу та долучено висновок експерта №05-7-01/814 від 25.09.2017 тощо.

Виносячи постанову від 30.11.2017р. про закриття кримінального провадження слідчий виходив з того, що в діях судді Уманського міськрайонного суду Мельничука Ю.В. відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК, через відсутність об’єктивної сторони.

Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.125 КК, характеризується діями направленими проти життя та здоров'я особи і проявляється, зокрема, у нанесенні легкого тілесного ушкодження особі.

Під час досудового розслідування було встановлено, що факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, про що свідчить достовірно підтверджена обставина відсутності у потерпілої тілесних ушкоджень. Цю обставину визнає і сама потерпіла про що повідомила під час її додаткового допиту.

Варто звернути увагу, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст.2 КК). Відсутність ознак складу злочину унеможливлює застосування до особи кримінальної відповідальності, натомість не виключає можливості настання інших видів юридичної відповідальності, що має вирішуватись в порядку, передбаченому законом, але поза межами кримінального провадження.

Таким чином, встановлена під час досудового розслідування та обставина, що у потерпілої відсутні тілесні ушкодження, враховуючи що їх фіксація та експертне дослідження розпочато невідкладно після її повідомлення про подію їх завдання, то висновок слідчого про відсутність об’єктивної сторони, і як наслідок цього складу злочину, в діях ОСОБА_3 є законним і обґрунтованим.

Встановлення зазначених обставин і їх належна оцінка обумовили прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК.

Доводи потерпілої щодо неправильної правової підстави закриття слідчим кримінального провадження є необґрунтованими, оскільки закриття кримінального провадження приватного обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України внаслідок подання відповідної заяви потерпілого є безумовним обов’язком слідчого, якщо відсутні інші обставини, які також дають підстави для закриття кримінального провадження. В даному випадку внаслідок достовірного встановлення під час досудового розслідування відсутності у потерпілої тілесних ушкоджень, то рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України є правомірним.

Необґрунтованими є і доводи потерпілої щодо способу викладення слідчим у своїй постанові змісту пояснень свідків, оскільки зазначена обставина не впливає в цілому на зміст та обґрунтованість прийнятого слідчим висновку.

Стосовно доводів потерпілої щодо обов’язку слідчого змінити правову кваліфікація кримінального провадження, то варто звернути увагу, що дане кримінальне провадження має форму приватного обвинувачення і здійснювалось на підставі повідомлення потерпілої про завдання їй саме тілесних ушкоджень, про що зазначено в її заяві від 25.09.2017р.. Будь-яких заяв з приводу здійснення досудового розслідування по обставинам злочину, передбаченого ст.126 КК України, потерпілою не подавалось, а з огляду на те, що ця категорії кримінальних правопорушень також відноситься до приватного обвинувачення, то підстави для здійснення досудового розслідування в межах такої правової кваліфікації без заяви потерпілої відсутні.

Таким чином, постанова від 30.11.2017р. про закриття кримінального провадження прийнята слідчим з дотриманням вимог КПК, а досудове розслідування проведено повно, з дослідженням всіх обставин кримінального провадження. При цьому слідчим в достатньому для встановлення об’єктивної істини обсязі проведені необхідні слідчі дії, надана належна правова оцінка зібраним доказам з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, висновки, викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 30.11.2017р., відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна правова оцінка, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.303-307 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня проголошення її повного тексту.

Повний текст ухвали проголошений 03 січня 2018 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_6