Рішення № 71454249, 22.12.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1568/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту п'ятого рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради, визнання протиправним та скасування наказу в частині надання двокімнатних квартир, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, заперечила проти їх задоволення. Додатково пояснила суду, що виконавчий комітет Рівненської міської ради надає статус службового житла за зверненням начальника відповідного територіального підрозділу державного органу. Рішення про надання статусу службового житла квартирам у будинку 26/1 по вул. Млинівській в м. Рівне прийнято згідно чинного законодавства. Житло не належало виконкому і позивач не перебувала у черзі на житло у ОСОБА_6 комітеті Рівненської міської ради.

В судовому засіданні представник відповідача 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України - ОСОБА_4 та представник відповідачів начальника 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України – ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнали з підстав викладених у запереченнях проти позову та в доповненні до заперечень проти позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Просять суд, визнати протиправним та скасувати п. 5 рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про розгляд звернень громадян, підприємств та організацій міста з житлових питань» від 11.10.2016 року №115, визнати протиправним та скасувати наказ від 28.11.2016 року №32 «Про надання службового житла» в частині надання двокімнатних квартир №5, 6, 10, 15, 20, 25, визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ухилення від розподілу державного житла, розташованого за адресою м. Рівне вул. Млинівська, 26/1, в порядку черговості, у зв’язку з чим зобов’язати відповідачів організувати розподіл отриманого ними житла, у відповідності до вимог чинного законодавства, зобов’язати 4 Територіальний вузол урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ОСОБА_6 комітет Рівненської міської ради надати позивачу благоустроене житло у вигляді двокімнатної квартири на склад сім’ї з чотирьох чоловік у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам з урахуванням 10 м.кв додаткової площі в будинку №26/1 по вул. Мнинівській в м. Рівне.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради ОСОБА_5, представника відповідачів начальника 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України – ОСОБА_3, представника відповідача 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України - ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, позивач по справі ОСОБА_1В та члени її сім’ї знаходяться у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень 4 ТВУЗ Держспецзв’язку за №76, та у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень за №1, що стверджується довідкою № 76 виданою 4 ТВУЗ Держспецзв’язку 14 червня 2016 року.

Як вказано в запереченнях проти позову, 4 ТВУЗ Держспецзв’язку було здійснено реконструкцію гуртожитку під житловий будинок по вул. Млинівській, 26/1 в м. Рівне, оперативне управління за 4 ТВУЗ Держспецзв’язку зареєстроване в реєстрі 23.03.2016 року, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, зокрема зареєстровано у кількості: однокімнатні квартири – 15, двокімнатні – 5, трикімнатні – 5.

Як вбачається з Доповідної записки директора Департаменту логістики Адміністрації Держспецзв’язку написаної на ім’я Голови Держспецзв’язку стосовно розподілу житлового фонду у складі 25 квартир, розташованих в житловому будинку за адресою: м. Рівне вул. Млинівська, 26/1 між підрозділами Держспецзв’язку, підтримано пропозицію начальника 4ТВУЗ щодо включення до числа службового житла 24 квартир та для постійного проживання згідно з чергою Управління Держспецзв’язку в Рівненської області 1 квартира, на яку отримано позитивне управлінське рішення Голови Держспецзв’язку (резолюція «Згоден» від 30.05.2016 року).

Листом №55/03-987 від 08.07.2016 року начальник 4 ТВУЗ Держспецзв’язку повідомив заявнику, що їй та членам її сім’ї не можуть бути розподілені квартири в житловому будинку за адресою: м. Рівне вул. Млинівська, 26/1, тому що, ці квартири включені до числа службового житла та розподілені для працівників 4 ТВУЗ Держспецзв’язку. При цьому роз’яснено, що відповідно до положень Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців служби Держспецзв’язку та захисту інформації України, службовим житлом забезпечується військовослужбовці Держспецзв’язку, а не особи звільнені зі служби.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 42 ЖК України, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством України.

Згідно п. 2 розділу IV Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і членів їх сімей, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2016 р. за № 172/28302, житлове приміщення включається (виключається) до (із) числа службового згідно з рішенням виконавчих органів на загальних підставах відповідно до вимог законодавства за клопотанням Голови Держспецзв’язку (начальника підрозділу Держспецзв’язку). Клопотання начальника підрозділу Держспецзв’язку про включення (виключення) житлового приміщення до (із) числа службового погоджується з Адміністрацією Держспецзв’язку. До числа службового може бути включене тільки вільне житлове приміщення. Під службові житлові приміщення виділяються окремі квартири. Житлове приміщення виключається із числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено із числа житлових приміщень.

Листом від 31.05.2016 року №61/02/01-1413, Голова Держспецзв’язку довів до відома начальника 4 ТВУЗ своє рішення про затвердження обсягу службових житлових приміщень за адресою: м.Рівне вул. Млинівська, 26/1. На підставі цього листа, начальник 4 ТВУЗ звернувся з клопотанням №55/03-832 від 02.03.2016 року до голови Рівненської міської ради з проханням включити до числа службового житла зареєстровані в оперативному управлінні 24 квартири в житловому будинку за адресою: м.Рівне вул. Млинівська, 26/1.

Пунктом 5 рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про розгляд звернень громадян, підприємств та організацій міста з житлових питань» від 11.10.2016 року №115АДРЕСА_1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 в будинку №26/1 на вул. Млинівській в м. Рівне зареєстровані як службові квартири 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Як вбачається з протоколу засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ Держспецзв’язку від 28.11.2016 року №10 розподілено службові житлові приміщення у кількості 24 квартири в будинку 26/1 по вул. Млинівській в м. Рівне військовослужбовцям 4 ТВУЗ.

Наказом №32 від 28.11.2016 року 4 ТВУЗ військовослужбовцям 4 ТВУЗ розподілені службові квартири в будинку 26/1 по вул. Млинівській в м. Рівне. Даний наказ затверджений рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №32 від 28.11.2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЖК України, порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до п. 8 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. N 37, службові жилі приміщення надаються працівникам, які постійно проживають, а також прописані в населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації. З дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради, службове жиле приміщення може бути надано працівникові, який проживав в іншому населеному пункті. Зазначені приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом, за винятком надання службових жилих приміщень в будинках радгоспів. У разі недостатності службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються виходячи з інтересів забезпечення нормальної діяльності підприємства, установи, організації.

Відповідно п. 15 до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, службове житлове приміщення надається незалежно від перебування військовослужбовця на квартирному обліку, без урахування пільг, передбачених для забезпечення громадян житлом.

Згідно п. 4.3 розділу ІІ Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, яку затверджено рішенням Ради нацбезпеки і оборони України від 04 березня 2016 року та введено в дію Указом Президента України від 14 березня 2016 року №92/2016, складовою частиною забезпечення розвитку систем сектору безпеки і оборони зазначено кадрове забезпечення сектору безпеки і оборони, яке включатиме в тому числі створення умов для забезпечення військовослужбовців і працівників правоохоронних органів та членів їхніх сімей житлом, насамперед службовим.

Аналізуючи пункти 2, 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, можна зробити висновок, що обов’язок забезпечити військовослужбовців службовим житлом є першочерговим, перед обов’язком надати військовослужбовцям житло для постійного проживання.

З огляду на вищевикладене, правовідносини щодо включення житлових приміщень до числа службового житла чітко врегульовані законодавством України та виникають між відповідним державним органом до житлового фонду якого належать відповідні приміщення та органом місцевого самоврядування в межах територіальних повноважень якого знаходяться вказані житлові приміщення, у даному випадку, такі правовідносини виникли між 4ТВУЗ Держспецзв’язку та виконавчим комітетом Рівненської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Покликання позивача на ухилення відповідача від здійснення розподілу державного житла в порядку черговості, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та були спростовані відповідачем, оскільки, як вбачається з Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, першочерговим є забезпечення службовим житлом військовослужбовців які несуть службу, а вже потім надання військовослужбовцям, в тому числі тим хто перебуває на пенсії, житла для постійного проживання, що також вбачається із Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку осіб 4 ТВУЗ складом сімї 4 особи в загальній черзі за № 76, у списку осіб які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень 4 ТВУЗ за номером 1. На зазначені черги житло не розподілялося.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Бюджетного кодексу України, витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ. До таких витрат належать: надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення.

Згідно ч. 5 вищевказаної статті, при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Враховуючи вищезазначені вимоги, та відомості зазначені у запереченнях проти позову, в даному випадку право на забезпечення житлом, у вигляді однокімнатної квартири, мала б тільки позивач по справі ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 51 БК України, тому що житловий будинок по вулиці Млинівській № 26 в м. Рівне реконструювався за рахунок бюджетних коштів /асигнувань/, дочка та син, які зареєстровані разом з позивачем вже повнолітні, а онуки не входять до членів сім’ї в розумінні ст. 51 БК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЖК України, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Відповідно до ст. 47 ЖК України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратних метрів на одну особу.

Крім того по четвертій позовній вимозі позивача ОСОБА_1, ОСОБА_6 комітет Рівненської міської ради є неналежним відповідачем, тому-що спірне житло не належить ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради, позивач ОСОБА_1 не перебувала у черзі на отримання житла у ОСОБА_6 комітеті Рівненської міської ради, а тому ОСОБА_6 комітет Рівненської міської ради не має можливості надати позивачу житло. По другій позовній вимозі позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ начальника 4 ТВУЗ № 32 від 28.11.2016 року « Про надання службового житла» в частині шести двохкімнатних квартир, в яких вже проживають військовослужбовці, по даній вимозі позивача суд приходить до висновку, що позивач помилково вважає, що вона має право такої вимоги, тому-що позивач просить суд зобов’язати 4 ТВУЗ та Виконком надати їй одну двохкімнатну квартиру і перебуває позивач ОСОБА_1 на черзі на отримання однієї квартири а не шести.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є необґрунтованими, не доведеними та безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, 4 Територіального вузла урядового зв’язку Держспецзв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту п'ятого рішення ОСОБА_6 комітету Рівненської міської ради, визнання протиправним та скасування наказу в частині надання службових двохкімнатних квартир, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_8