Рішення № 71451530, 18.12.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6991/17

Провадження № 2/361/3442/17

18.12.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 грудня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Батько дитини записаний зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що зафіксовано у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичи або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я від 06.09.2016 р., громадянка ОСОБА_2 відмовилася забрати дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з пологового будинку №2 в м. Миколаєві (заява від 06.09.2016 р.).

Малолітній дитині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2016 р. №864 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2016 р. №865 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надав висновок до суду № 1592/02.02.01-22/22/14/17 від 14.08.2017 р. про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 01.08.2017 р. № 475 ОСОБА_1 надано висновок до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що матір не забрала дитину з пологового будинку без поважних причин і протягом шести місяців не виявила щодо неї батьківського піклування.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в місті Миколаєві, батьківських прав по відношенню до її малолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути із відповідача аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» №236 від 14 грудня 2017 року.

В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Сундук Л.І. не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №1420 від 22 вересня 2016 року (а.с.12).

Батько дитини записаний зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що зафіксовано у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України (а.с.13).

Відповідно до акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичи або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я від 06.09.2016 р., відповідач ОСОБА_2 відмовилася забрати дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з пологового будинку №2 в м. Миколаєві, заява від 06.09.2016 р. (а.с.15-17,18).

Малолітній дитині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2016 р. №864 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.19).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2016 р. №865 позивача ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, свідоцтво про шлюб від 14.09.2013 р., серія НОМЕР_2, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 разом з дружиною й підопічною проживають за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено актом обстеження умов проживання від 04.08.2017 р. № 209, складеного спеціалістом служби у справах дітей та сім'ї Броварської міської ради. Для дитини створені належні умови для проживання, виховання та розвитку (а.с.22).

Також, відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 21 червня 2017 року депутатом Броварської міської ради Черепейнік Л.В., сім'я ОСОБА_1 разом з підопічною проживають за адресою: АДРЕСА_1. Дитина забезпечена всім необхідним (а.с.24).

ОСОБА_1 працює з 23.07.2014 р. в СП ТОВ «Нива Переяславщини» на посаді інспектора й має постійний дохід, що підтверджується довідкою від 15.06.2017 р. № 589 (а.с.27), а також отримує соціальну допомогу на підопічну у розмірі 2600-2700 грн. щомісячно й одноразову допомогу при народженні дитини, у розмірі 860 грн. щомісячно, що підтверджено довідками від 31.08.2017 р. №2918 та №2917 (а.с.25,26).

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надав висновок до суду № 1592/02.02.01-22/22/14/17 від 14.08.2017 р. про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даному висновку вказано, що ОСОБА_2 відмовилася забирати свою новонароджену дитину ОСОБА_4 з пологового будинку. За викликом пологового будинку №2 у м. Миколаєві працівники Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 06.09.2016 р. здійснили вихід до породіллі ОСОБА_2, яка мала намір залишити дитину в пологовому відділені. Жінка вела себе агресивно на всі доводи та вмовляння працівників центру не зважала. За адресою місця проживання ОСОБА_2 ніхто двері не відчинив. На запрошення прийти до центру ніхто не зреагував. За весь час ОСОБА_2 жодного разу не звернулася щодо повернення їй дитини, не бере участі у вихованні та утриманні дочки. ОСОБА_2 у 2008 році вже була позбавлена батьківських прав відносно синів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з невиконанням нею батьківських обов'язків. 27 липня 2017 року головний спеціаліст служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради відвідала кв. АДРЕСА_2 й встановила, що ОСОБА_2 дійсно тут проживає, проте жінка категорично відмовляється впускати спеціаліста до свого помешкання, їй було передано запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини на якому буде розглядатися питання позбавлення її батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_4. ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явилася. У зв'язку з цим орган опіки та піклування Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 01.08.2017 р. № 475 позивачу ОСОБА_1 надано висновок до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що матір не забрала дитину з пологового будинку без поважних причин і протягом шести місяців не виявила щодо неї батьківського піклування (а.с.28,29).

Відповідно до ст. 143 СКУ, мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки повинні піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до правильного висновку про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що матір не забрала дитину з пологового будинку без поважних причин і протягом шести місяців не виявила щодо неї батьківського піклування, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і, на підставі ст. 180 Сімейного Кодексу України, відповідач зобов'язана утримувати дочку до досягнення нею повноліття.

В ст. 182 СК України, зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто з 15 листопада 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. за подання до суду позову про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь Держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 143, 150, 164, 165, 180-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. , 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в місті Миколаєві, батьківських прав по відношенню до її малолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в місті Миколаєві, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, непрацюючої, аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто з 15 листопада 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. С. Сердинський