Вирок № 71450937, 04.01.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2011/17

Номер провадження 1-кп/289/51/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючий суддя: Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Мошковського О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Матюшенка О.М.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12017060280000447 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Моделів Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, постійного місця проживання не має, останнім часом тимчасово проживаючого по АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 06.04.2012 року Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі. Згідно ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 05.11.2013 роки Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України на строк 4 роки позбавлення волі. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та засуджено до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 14.05.2014 року Богунським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70, 71 КК України на строк 7 років позбавлення волі; 10.08.2016 року Піщанським районним судом Вінницької області звільнено умовно-достроково від відбування покарання на 2 роки 5 місяців 10 днів.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 , ч. 1 ст. 304 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи дані судимості не знятими і не погашеними у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і знову повторно, відбуваючи покарання умовно-достроково, вчинив злочин проти власності.

Так, 27.03.2017 року у вечірній час ОСОБА_1, достовірно знаючи про вік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, маючи психологічний вплив на нього, в ході спільної бесіди про можливість вчинення крадіжок, шляхом переконань, вмовлянь та особистим прикладом схилив спільно вчинити крадіжки чужого майна, втягуючи неповнолітнього у злочинну діяльність.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, в цей же день близько 21 години ОСОБА_1 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_6 повторно, враховуючи сприятливу для них обстановку, а саме те, що їх злочинні дії ніким не помічені та за ними ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, разом прийшли до дачного господарства ОСОБА_4, яке розташоване по АДРЕСА_3, де руками вийняли скло в шибці вікна, після чого проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: 22 метри електричного дроту, вартістю 13,50 грн. за метр на загальну суму 297,00 грн.; 2 алюмінієві карнизи, вартістю 65,00 грн. за кожен на загальну суму 130,00 грн. якими в подальшому розпорядились на власний розсуд. Вчиненими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 427,00 грн..

Крім того, 27.03.2017 року близько 22-00 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_6, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, керуючись корисливим мотивом, разом прийшли до дачного господарства ОСОБА_3, яке розташоване по АДРЕСА_3, де, шляхом пошкодження шибки вікна, проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: електричний дріт довжиною 25 м, вартістю 13,50 грн. за метр, на загальну суму 337,50 грн.; чоловічу текстильну куртку 52 розміру, вартістю 175,00 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд. Вчиненими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_3 на загальну суму 512,50 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 27.03.2017 року, близько 23-00 години, ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_6, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом, враховуючи сприятливу для них обстановку, а саме те, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, разом прийшли до господарства ОСОБА_8, яке розташоване по АДРЕСА_2 де, шляхом пошкодження шибки вікна, проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: 9 м електричного дроту, вартістю 13,50 грн. за один метр на загальну суму 121,50 грн.; 4 алюмінієві карнизи вартістю 65,00 грн. кожен на загальну суму 260,00 грн.; жіночий спортивний костюм, вартістю 350,00 грн.; 3 пари спортивних штанів, вартістю 210,00 грн. за пару на загальну суму 630,00 грн. Вчиненими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 1361 грн. 50 коп..

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочині винним себе визнав повністю, надавати покази відмовився. Цивільний позов ОСОБА_3 з урахуванням відмови від стягнення моральної шкоди визнав повністю, а цивільний позов ОСОБА_4 визнав в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 437,00 грн., в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. позов не визнав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт викрадення з його дачного будинку АДРЕСА_3 зазначених у вироку речей за викладених вище обставин, зазначив, що на даний час шкода йому не відшкодована, просить цивільний позов задовольнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 512,00 грн. завданої матеріальної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що за вказаних у вироку обставинах викрадено з її дачного будинку по АДРЕСА_3 більше речей, ніж зазначено в обвинувальному акті, при цьому цивільний позов про відшкодування майнової шкоди підтримала в заявленому розмірі - 437,00 грн., та просить стягнути з обвинуваченого завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини вина останнього повністю підтверджується наступними доказами, які були досліджені у судовому засіданні:

-Витягами з кримінальних проваджень № 12017060280000447, № 12017060280000192, № 12017060280000370, № 12017060280000371;

-Постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 03.08.2017 року;

-Постановою про виділення матеріалів досудових розслідувань від 03.08.2017 року;

-Протоколом огляду місця події від 30.03.2017 року за участі потерпілого ОСОБА_3, місцем огляду є господарство АДРЕСА_3;

-Протоколом огляду місця події від 11.05.2017 року з фото таблицею - місце огляду - АДРЕСА_4, де ОСОБА_9 добровільно видала працівникам поліції матерчату куртку та електропроводку різної довжини;

-Згідно товарного чеку ціна кабелю 2х2,50 складає 13,50;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2017 року з фото таблицею, згідно яких неповнолітній ОСОБА_6 детально розповів та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення разом із ОСОБА_1;

-Протоколом огляду місця події від 22.06.2017 року з схемою, за участі ОСОБА_8, ОСОБА_4 - місце огляду - господарства АДРЕСА_5;

-Висновком товарознавчої експертизи від 11.07.2017 року, згідно якого вартість нової куртки становить 370,00 грн., знос 50%;

-Постановою від 11.07.2017 року чоловічу текстильну куртку визнано речовим доказом;

-Згідно довідки жіночий спортивний костюм становить 350,00 грн., жіночі спортивні штани - 210,00 грн.;

-Згідно довідки алюмінієвий карниз, довжиною 1,5 м станом на березень 2017 року становить 65 грн..

Діючи в межах пред'явленого обвинувачення та оцінюючи фактичні обставини, встановлені на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю, доказів для того, щоб зробити такий висновок - достатньо.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за викладеним фактом за ч. 3 ст. 185 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення, та за ч. 1 ст. 304 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Щодо заявленої крадіжки інших речей у потерпілої ОСОБА_4 суд зазначає, що відповідно до ст. 337 КПК України, суд діє лише в межах висунутого обвинувачення, тому суд рекомендує останній звернутись з такими вимогами в рамках іншого кримінального провадження або в порядку цивільного судочинства. В судовому засіданні встановлено, що по даному кримінальному провадженню вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_4 майна складає суму 437,00 грн. і таку ж суму завданої майнової шкоди заявила потерпіла в цивільному позові до обвинуваченого.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, при цьому встановлено, що він: раніше неодноразово судимий, судимості не зняті і не погашені; не має офіційних джерел для існування, що і спонукало його до вчинення корисливих злочинів; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; проживає без реєстрації; на утриманні нікого не має; інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано.

В суді ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, однак, надати покази відмовився.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, під час проведення судового засідання не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, є рецидив злочинів.

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення - діяння, вчинене обвинуваченим, є тяжким злочином та являється суспільно небезпечним, оскільки посягає на право власності, враховує молодий вік обвинуваченого, думку прокурора та потерпілих, перед якими обвинувачений вибачився, скориставшись останнім словом.

При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягувався неодноразово, має не зняті і не погашені у встановленому Законом порядку судимості, злочин вчинив протягом не відбутої частини покарання після умовно-дострокового звільнення, що свідчить про стійку направленість на вчинення умисних злочинів. Крім того, як вбачається із історії судимостей, ОСОБА_1 призначалося покарання з випробуванням, підставою для чого була переконаність суду у можливості виправлення засудженого без відбування покарання. Однак, все це не зупинило його від вчинення нових злочинів під загрозою покарання і свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, тому суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 можливо і необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, а перевиховання та виправлення останнього не можливі без відбування ним покарання, так як в його діях простежується системність вчинення ним кримінальних правопорушень та відсутність здійснення ним для себе відповідних висновків та виправлення.

Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено під час не відбутої частини покарання, від відбування якого ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково (2 роки 5 місяців 10 днів), суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання останньому частково приєднує не відбутий строк покарання, призначений за вироком Богунського районного суду Житомирської області від 14.05.2014.

При вирішенні питання про задоволення цивільних позовів потерпілих в частині стягнення матеріальної шкоди, суд враховує положення ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Що стосується морального відшкодування, суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, розумності та співмірності із заподіяною шкодою.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов, в якому зазначено, що в результаті злочинних дій останнього їй завдано матеріальної шкоди в розмірі 437,00 грн., заявлена сума визнається обвинуваченим ОСОБА_1 та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь 10 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню, так як, на переконання суду, заявлений розмір морального відшкодування у зазначеному розмірі є завищеним. Суд вважає, що з врахуванням глибини моральних страждань, яких зазнала потерпіла, та враховуючи засади справедливості та співмірності буде достатнім в цій частині стягнути з ОСОБА_1 на її користь кошти в сумі 5000,00 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь завдану майнову шкоду у сумі 512,00 грн., яка визнається обвинуваченим, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

З метою забезпечення виконання вироку та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 369-378 КПК України, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України та призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеної за вироком Богунського районного суду Житомирської області від 14.05.2014 року, та остаточно визначити покарання ОСОБА_1 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання - 19.10.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 437,00 грн. та 5 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 5 437,00 (п'ять тисяч чотириста тридцять сім) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 512,00 грн..

Речові докази по справі: чоловічу текстильну куртку 52 розміру та електродріт, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів при Радомишльському ВП - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/ Н. С. Сіренко

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)