Ухвала суду № 71449726, 05.01.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3018/16-ц

Провадження № 2/0182/2/2018

У Х В А Л А

Іменем України

05.01.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову та просить суд накласти арешт на майно ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс", що знаходиться за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 56 та інше майно і грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб та заборонити відповідачу вчиняти дії щодо передачі власного майна в оренду (користування) управління, відповідальне зберігання, заставу та інше.

15.12.2017 року набув чинності Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову , так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, згідно яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, посилався, що реалізація майнових активів відповідачем може призвести до неможливості в подальшому виконання судового рішення, заявленого ним позову про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 30577 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 136 181,04 грн., компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки – 15272,64 грн., індексації заробітної плати в розмірі 16754,28 грн., компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати – 195025,96 грн., моральну шкоду -10 000 грн., тому просив суд накласти арешт на майно, грошові кошти, що належать відповідачу та заборонити вчиняти дії передачі власного майна у користування, оренду, зберігання, заставу.

Відповідно до абз. 2 п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 (із змінами від 12 червня 2009 року), під час вирішення питання щодо забезпечення позову, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Судом встановлено, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" належить на праві приватної власності будівля складу електрообладнання (інв. № 000752), загальною вартістю 158 473 грн.

Оскільки позовні вимоги мають майновий характер, суд вважає, за необхідне накласти арешт на майно відповідача, а саме: на будівлю складу електрообладнання (інв. № 000752), загальною площею 2300.2 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 56 загальною вартістю 158 473 грн.

Крім того суд вважає, що забезпеченням позову, обраного позивачем шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» і знаходяться у нього або інших осіб, заборони вчиняти дії передачі власного майна в оренду, користування, управління, зберігання, заставу, може потягти за собою фактичне блокування господарської діяльності відповідача, втручання в його господарську діяльність, невиплату заробітної плати, несвоєчасне перерахування податків, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заява позивача в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-151, 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлову будівлю складу електрообладнання (інв. № 000752), загальною площею 2300.2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, будинок 56, загальною вартістю 158 473 грн., що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 001/14/10К, виданого 11.02.2002 року.

В іншому відмовити.

Відомості про сторони:

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс", код ЄДРПОУ 30619540, знаходиться за адресою – 53201, Дніпрпоетровська область, м. Нікополь, пр.. Трубників, буд .56.

Інших відомостей про сторони у суду немає.

Копію ухвали направити для відома та негайного виконання до Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити для відома ОСОБА_1.

Копію ухвали негайно після її виконання направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс".

Ухвала набуває чинності одразу після оголошення та підлягає негайному виконанню.

Термін пред’явлення даної ухвали до виконання 3 роки.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: ОСОБА_2