Рішення № 71449, 25.07.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 р.

Справа № 15/140

За позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького,59а, м.Івано-Франківськ, 76000

До відповідача: ТзОВ "Інако", вул. Привокзальна, буд.9 кв.3, 4, м. Івано-Франківськ, 76000 (магазин-кафе «Деб»ют»)

Суддя Деделюк Б.В.

При секретареві судового засідання Титик І.В.

Представники:

Від позивача: Кобець С.Ф., довіреність №490-2/05 від 12.10.2005року;

Від відповідача: Копильців І.В., паспорт СС №447701

В засіданні приймає участь:

Представникам сторін роз”яснено права та обов”язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно поданих клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснюється. Відводу складу суду не заявлено.

Суть спору: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось в суд із позовом до ТзОВ "Інако" про стягнення 3 234, 82 грн. в тому числі 1734грн.14 коп суми основного боргу , 1352грн.55коп. пені, 15грн.63коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 11грн. 12Коп. та штрафу в сумі 121грн. 38 коп.

Позивачем в судовому засіданні 25.07.2006року, на підставі ст. 22 ГПК України, подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 1352грн.55коп. пені, 15грн.63коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 11грн. 12коп. та штрафні санкції в сумі 121грн. 14 коп. В обгрунтування завленого клопотання позивач посилається на той факт, що відповідачем сплачено суму основного боргу, про що свідчить акт звірки розрахунків станом на 01.06.2006року.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип дизпозитивності учасників судового процесу, дизпозитивний характер прав позивача, визначений ст.22 ГПК України, суд вважає обгрунтованим заявлене позивачем клопотання. За таких обставин предметом даного судового розгляду є стягнення з відповідача 1352грн.55коп. пені, 15грн.63коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 11грн. 12Коп. та штрафні санкції в сумі 121грн. 14 коп.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних збитків та штрафних санкцій не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

30.01.2000року між ДМП„Івано-Франківськтеплокомуненерго” та ТзОВ "Інако" укладено договір № 786 “Про відпуск теплової енергії” відповідно до умов якого, позивач зобов’язався забезпечувати тепловою енергією магазин - кафе «Деб»ют»по вул. Привокзальна 9 кв.3,4 , м. Івано- Франківськ. згідно з даних розрахункових теплових навантажень, а відповідач відповідно до п.23 договору здійснювати оплату за використану теплову енергію щомісячно не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Відповідач, в порушення умов договору №786 “Про відпуск теплової енергії” від 30.01.2000року, несвоєчасно здійснював оплату за спожиту в період з 01.11.2005р. по 01.05.2006р теплову енергію, в зв’язку з чим, виникла заборгованість перед позивачем обґрунтований розмір якої становить 1734грн.14коп. Зазначена сума заборгованості не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи в тому числі актом звірки розрахунків від 20.06.2006року, однак відповідачем сплачено сума заборгованості за спожиту теплоенергію, про що свідчать квитанція від 01.07.2006року та двосторонній акт звірки розрахунків від 01.08.2006року.

Стаття 41 ЦК УРСР визначає угоду, як дію на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. За змістом положень ст.42 ЦК УРСР угоди можуть укладатися, як в усній так і в письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 4, 151, 161 ЦК УРСР договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору. В силу ст.162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За загальними правилами, встановленими ч.1ст.216 ЦК УРСР, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені норми кореспондуються з ст.ст. 525, 526 , 599 ЦК України.

Відповідачем подано докази про здійснення оплати за використану теплоенергію та надані йому послуги в сумі 1734грн.14коп. після порушення провадження у справі, тому обгрунтованим є клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

Статтею 214 ЦК УРСР, правила якого діяли на час виникнення цивільних відносин між сторонами, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора забов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Зазначена норма кореспондується з приписами, встановленими ч.2 ст.625 ЦК України

Огрунтований розмір інфляційних збитків та 3% річних, які підлягають стягненню відповідно становлять 15грн.63коп. та 11грн. 12коп.

Що стосується стягнення пені в сумі 1352грн.55коп., то відповідно до п.23 вищевказаного договору, “Споживач” несе відповідальність перед “Постачальником” у випадку не оплати пред”явлених у банк рахунків на слідуючий день, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не подано належних доказів, які підтверджують пред”явлення в банк відповідних рахунків.

Статтею 5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, окрім цього, зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотньої дії в часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Зазначена норма кореспондується з приписами п.5 Прикінцевих положень ГК України, чинного з 01.01.2004 року.

За таких обставин, в частині позову щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 121грн. 38 коп. , слід відмовити в зв’язку з безпідставністю та необґрунтованості заявленої позовної вимоги.

Згідно приписів, встановлених ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно положень ст.49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі ст. ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 33,49,82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 1352грн.55коп. Пені, та штрафних санкцій в сумі 121грн. 14 коп.

Стягнути з ТзОВ "Інако", вул. Привокзальна, буд.9 кв.3, 4, м. Івано-Франківськ, 76000 код 30475135 на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького,59а, м.Івано-Франківськ, 76000 код 03346058 - 15грн.63коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 11грн. 12коп., 102грн. державного мита, 118грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено в повному обсязі 14.08.2006року

СУДДЯ ДЕДЕЛЮК Б.В.