Ухвала суду № 71445998, 03.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

03.01.2018 Київ К/9901/3312/17 справа № 804/488/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Промпобутуніверсал» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до пункту 4 VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України).

Разом тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як свідчать матеріали переданої касаційної скарги, остання ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2017 року залишена без руху в зв'язку з її невідповідністю, зокрема, вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документа про сплату судового збору.

Проте, відповідач судовий збір не сплатив і заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на недостатнє фінансування видатків, передбачених на цю мету.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у даному випадку, діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, виходячи з наведеного, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю відповідного бюджетного фінансування та, як наслідок, - неможливістю сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.

Таким чином, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги не усунуто.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Промпобутуніверсал» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати відповідачеві разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник