Ухвала суду № 71445569, 03.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

03.01.2018 Київ К/9901/3443/17 826/11239/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 826/11239/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/2337/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України.

Відповідачу надано строк для усунення вказаних недоліків касаційної скарги - тридцять днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Дану ухвалу скаржником отримано 05 липня 2017 року, що підтверджено відомостями, отриманими за штрих-кодом поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві продовжено строк для усунення недоліків поданою нею касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року на - тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали. Дану ухвалу скаржником отримано 03 листопада 2017 року, що підтверджено відомостями, отриманими за штрих-кодом поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта.

06 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Особа, що подала касаційну скаргу, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначає про те, що вона не має можливості своєчасно сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Зі змісту клопотання вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, оскільки на підтвердження відсутності фінансування, скаржником жодних доказів не надано. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.

Таким чином, суддя-доповідач вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Станом на 03 січня 2018 року Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не усунула зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись частиною другою, частиною п`ятою статті 332, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України,

ухвалив:

Прийняти до свого провадження матеріали касаційної скарги № К/9901/3443/17.

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Повернути Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 826/11239/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова