Ухвала суду № 71445530, 02.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

02.01.2018 Київ К/9901/1254/17 630/422/17 Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради (далі - Управління) на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду позову постановив рішення про часткове задоволення заявлених у ньому вимог. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.

Управління не погодилося із цими рішеннями і 15 грудня 2017 року подало касаційну скаргу.

Вважаю, що касаційна скарга подана без дотримання встановлених процесуальним законом форми, змісту підстав та порядку її подання.

У ній не зазначено дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, необхідність зазначення якої передбачено пункт 7 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та до неї не додано документ про сплату судового збору (частина четверта статті 330 цього Кодексу).

До усунення зазначених недоліків подальший розгляд касаційної скарги неможливий. У зв'язку з цим відповідно до вимог статей 169, 332 КАС скаргу слід залишити без руху та надати Управлінню строк для усунення її недоліків. Протягом цього строку скаржнику потрібно зазначити у скарзі дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, та надати суду документ про сплату судового збору у сумі 2560 грн.

Посилання скаржника на звільнення його від сплати судового збору не можна визнати таким, що ґрунтується на законі, якщо зважити на час подання касаційної скарги і нормативне регулювання порядку сплати чи звільнення від сплати названого платежу.

Як зазначено вище, Управління подало касаційну скаргу 15 грудня 2017 року. Того самого дня набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Згідно з підпунктом 2 пункту 17 Перехідних положень цього Закону пункт 19 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), який передбачав звільнення органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення від сплати судового збору, виключений.

Із наведеного випливає, що на день подання касаційної скарги, тобто на час вчинення відповідної процесуальної дії, Управління не підпадало під перелік платників судового збору, які за законом мають пільги на звільнення від його сплати.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору в касаційній скарзі не вказано.

Щодо суми судового збору слід зазначити таке. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції Закону № 2147-VІІІ, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

На момент звернення з позовом пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору була встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801ІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2017 року встановлено 1600 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позаяк при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у сумі 1280 грн (640 грн Ч2= 1280 грн), то за подання касаційної скарги Управлінню необхідно сплатити 2560 грн (1280 грн Ч 200% = 2560 грн).

Судовий збір у розмірі 2560 грн необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31213207700007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу (*; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД).

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС.

Керуючись підпунктами 4 та 12 пункту 1 Перехідних положень, статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради залишити без руху.

Недоліки усунути протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців