Ухвала суду № 71445371, 03.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

03.01.2018

Київ

К/9901/4643/17

805/2252/17-а

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/2252/17-а за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду 28 грудня 2017 року передали з Вищого адміністративного суду України матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України (в редакції, що діяла з 03.08.2017 р.), внаслідок недодання до касаційної скарги документу про сплату судового збору та встановлений строк для усунення недоліків до 26 грудня 2017 року.

Представником скаржника 11 грудня 2017 року подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині надання документу про сплату судового збору на 30 днів, посилаючись на зупинення за всіма кодами програмної класифікації видатків.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Форма та зміст касаційної скарги передбаченні статтею 330 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 р.), за приписами частини четвертої якої до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини другої статті 332 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 р.), до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Як пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України (в редакції, що діяла з 03.08.2017 року) так і пункт 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017 р.) передбачене повернення касаційної скарги у випадку якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Заявлене скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліків є неприйнятним з огляду на те, що наданні в обґрунтування неможливості сплати судового збору листи Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області адресовані на адресу Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області «Про безспірне списання» вказують на недостатність поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків.

Повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області «Щодо стягнення коштів» від 18 вересня 2017 року №07.2-16/2703, адресоване Начальнику Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, утримує в собі вимогу надати органу казначейської служби інформацію щодо узгодження КПКВП та КЕКВ, визначених для здійснення безспірного списання коштів.

Виходячи із запланованих видатків Державного бюджету України на 2017 рік для Державної фіскальної служби України, для сплати судового збору, в цілому в обсязі 710 млн. грн., станом на 15 грудня 2017 року, за інформацією Державної казначейської служби України використано 554784253 грн., що спростовує доводи скаржника про неможливість сплати судового збору.

Відтак, клопотання є необґрунтованим.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху унеможливлює прийняття її до розгляду та призводять до її повернення.

Керуючись 169, ч. 4 ст. 330, ч.5, ч.7 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Прийняти до свого провадження касаційну скаргу К/9901/4643/17.

Клопотання Головного управління Державної фінансової служби у Донецькій області про продовження строку на усунення недоліків встановлених Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2017 року відхилити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/2252/17-а – повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз’яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова