Постанова № 71442978, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 рокусправа № 804/1486/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.

судді: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 року (суддя Царікова Олена Василівна, дата складання повного тексту 18.10.2017 року )

у справі № 804/1486/15

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Дніпропетровської області

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

"17" січня 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Дніпропетровської області в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 10.11.2015 року, просив

- визнати незаконним та скасувати наказ №3570к від 02 грудня 2014 року прокурора Дніпропетровської області про звільнення позивача з посади начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури, порушення Присяги працівника прокуратури України та Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури;

- поновити позивача на посаді начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що станом на 22.10.2015 становить 146167,48 грн.;

- стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ, на думку позивача, є незаконним, з огляду на те, що службове розслідування, за наслідками якого виданий такий наказ, проведено з порушенням процедури, визначеної Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 06.03.2012 № 20. Підставою для прийняття оскарженого наказу стало складання 01.12.2014 відносно позивача працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Однак у своїх поясненнях, наданих працівникам ГУМВС України, позивач заперечував факт вчинення ним правопорушення. Співробітниками ДАІ не направлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим йому довелося самостійно проходити такий огляд, за результатами якого у нього не виявлено ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Окрім того, на момент винесення оскарженого наказу, постанова суду про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, була відсутня.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 р. у справі № 804/1486/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування з приводу керування позивачем автомобілем - відповідачем складено висновок про вчинення ОСОБА_1 поступку, що дискредитує та порочить працівника прокуратури та є несумісним з подальшим перебуванням позивача на роботі в органах прокуратури. На підставі висновку службового розслідування відповідачем прийнято наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади. Судом досліджено матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, допитано свідків та досліджено матеріали службового розслідування, за результатами чого суд дійшов висновку про правильність застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення Присяги працівника прокуратури України, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, за вчинення проступку, який дискредитує та порочить працівника прокуратури, що є несумісним із подальшим перебуванням позивача на роботі в органах прокуратури.

Постанову суду мотивовано відсутністю підстав для задоволення вимог адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 р. у справі № 804/1486/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував численні порушення процедури проведення службового розслідування зокрема позивача не сповіщено про початок службового розслідування, позбавлено права отримувати інформацію про хід проведення розслідування надавати необхідні пояснення. Судом на думку скаржника не приділено уваги тому факту, що на момент проведення службового розслідування рішення суду про визнання позивача винним у порушення вимог ст. 130 КУпАП не набрало законної сили, тому не має законної сили та не могло слугувати належним доказом. Скаржник вказує на те, що судом не досліджено належним чином численні порушення допущені працівниками Національної поліції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 перебував на службі в органах прокуратури України з серпня 1998 року.

Наказом прокурора Дніпропетровської області від 07.07.2014 №1682к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області.

Наказом прокурора Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року №3570к звільнено позивача з посади начальника слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Дніпропетровської області та з органів прокуратури за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури, порушення Присяги працівника прокуратури України та Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Підставою для звільнення позивача стало те, що начальник слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радник юстиції ОСОБА_1, 01.12.2014 близько 19.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Аudi Q7, незареєстрованим в органах ДАІ в установленому порядку, був зупинений працівниками ДПС РДПС ВДАІ м.Дніпропетровська на перехресті вулиць Ленінградська та Столярова у м. Дніпропетровську. Реєстраційних документів на автомобіль та посвідчення водія ОСОБА_1 при собі не мав. Своїми діями позивач порушив Присягу працівника прокуратури та Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, вчинив проступок, який порочить його як працівника прокуратури та є несумісним з перебуванням на роботі в органах прокуратури.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до розпорядження прокурора Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року №210 проведено службове розслідування відносно начальника слідчого відділу прокуратури області радника юстиції ОСОБА_1 з приводу керування ним незареєстрованим належним чином автомобілем у нетверезому стані. За результатами службового розслідування комісією 02.12.2014 складений висновок, який затверджений прокурором Дніпропетровської області державним радником юстиції 3 класу.

Як видно з означеного висновку, службовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2014, приблизно о 19:00 годині, співробітниками ДПС РДПС ВДАІ м.Дніпропетровська спільно з представниками громадської організації «Гідність і воля» під час спільного патрулювання на перехресті вул. Ленінградської та вул. Столярова у м.Дніпропетровську був зупинений автомобіль Audi Q7, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 - начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області.

На момент зупинки у позивача відсутні реєстраційні документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції він відмовився.

При огляді автомобіля Audi Q7 в його багажнику виявлено комплект номерних знаків НОМЕР_2, які йому не належать. Перевіркою зазначеного транспортного засобу по базах даних ДАІ за номером кузова НОМЕР_1 встановлено, що він на території України не зареєстрований.

Співробітниками ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч. ч. 1,6 ст.121 КУпАП.

- за ч.1 ст.130 КпАП України за порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху по факту керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння;

- за ч. 6 ст.121 КпАП України за порушення пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху за керування транспортним засобом Audi Q7, що не зареєстрований в установленому порядку в органах ДАІ;

- за ч.1 ст.126 КпАП України за порушення пп. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, складений у звязку із відсутністю у ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поліса обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власниками наземних транспортних засобів. На підставі зазначеного протоколу інспектором ДПС РДПС ВДАІ м.Дніпропетровська прапорщиком поліції винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2014 та накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 425,00 грн.

Як видно з перелічених протоколів про адміністративні правопорушення, від надання письмових пояснень та підпису позивач відмовився, протоколи складені у присутності двох свідків, особисті дані та підписи яких містяться у протоколах.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/22292/14-п (провадження №3/200/5/15), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2015 (провадження №33/774/109/15), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та піддано його адміністративному стягненню у вигляді позбавлення правом керування транспортними засобами строком на 1 рік. Означена постанова суду набрала законної сили 03.04.2015.

За наведених обставин, вчинення 01.12.2014 ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 6 ст.121, ч.1 ст.126 КпАП України, жодними доказами не спростовано.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість спірного наказу про звільнення позивача, у зв'язку зі встановленням фактів вчинення ОСОБА_1 діянь, які порушують присягу працівника прокуратури.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, на підставі ст.3 ЗУ «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно із статтею 19 вказаного закону прокурор зобов'язаний:

1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;

2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;

3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

На підставі ст.43 ЗУ «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

На підставі ст..11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Відповідно до п.2.1 наказу генеральної прокуратури України №17гн від 22.09.2014 року «Про організацію роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури» до ганебних вчинків, скоєних прокурорами чи слідчими, відносяться кримінальні, корупційні правопорушення, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури.

Згідно з п.3.6 цього ж наказу визначено, що за фактами скоєння прокурорами чи слідчими ганебних вчинків призначати службові розслідування (перевірки), які проводити відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України. За їх результатами приймати обґрунтовані та такі, що відповідають ступеню вини і тяжкості проступку, рішення про дисциплінарну відповідальність винних осіб, аж до звільнення з органів прокуратури, у тому числі з порушенням клопотання про позбавлення класного чину.

Порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури регламентується Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 року №104 ( далі Інструкція).

Згідно п.1.2 Інструкції Службове розслідування (перевірка) - комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їхнє життя, здоров'я та майно, загибелі та в інших випадках передбачених Інструкцією.

Метою службових розслідувань та службових перевірок є повне, об'єктивне і всебічне з'ясування обставин надзвичайних подій, ганебних вчинків та правопорушень, скоєних за участі працівників органів прокуратури, виявлення причин і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження негідних вчинків серед особового складу.

Відповідно до п.п 2.1.11та п.п 2.1.12 Інструкції підставами для проведення службового розслідування (перевірки) можуть бути: невиконання або неналежне виконання працівниками прокуратури своїх службових обов'язків, що призвело до порушення законних прав і свобод громадян та інтересів держави; інші грубі порушення закону, трудової та виконавської дисципліни, Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури.

Пунктом 2.2.2. Інструкції передбачено, службове розслідування (перевірка) також може проводитись за наявності рапорту працівника прокуратури, яким у ході виконання службових обов'язків одержано інформацію про вчинення прокурорсько-слідчими працівниками діянь, передбачених пунктами 2.1.1-2.1.12 цієї Інструкції.

Відповідно п.3.4. Інструкції про призначення службового розслідування (перевірки) уповноваженим керівником органів прокуратури видається розпорядження, в якому зазначається склад комісії (голова та члени), підстава, мета та строки його проведення, прізвище, ім'я, по-батькові особи, щодо якої проводиться розслідування та її посада.

Згідно п.п 10.1 Інструкції результати службового розслідування (перевірки) оформляються висновком, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до п.п 10.6. висновок службового розслідування (перевірки) підписується головою та членами комісії, затверджується керівником органу прокуратури, який його призначив.

Згідно п.п 11.1 за результатом службового розслідування (перевірки) працівники прокуратури можуть бути притягнуті до встановленої законом відповідальності, у тому числі з урахуванням пропозицій, викладених у висновку службового розслідування (перевірки).

Враховуючи вище зазначене, з огляду на матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог Інструкції.

На підставі п.3 ст..49 ЗУ «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.49 ЗУ «Про прокуратуру» за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивач вчинив дії які дискредитують його як працівника прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а його проступок має характер грубого порушення.

Наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123 затверджений Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, відповідно до ст..4 якого професійна діяльність працівників прокуратури ґрунтується на принципах, зокрема, поваги до прав і свобод людини і громадянина, толерантності, професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури, зразковості поведінки та дисциплінованості.

Відповідно до ст.15 Кодексу при виконанні службових обов'язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури.

Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

На підставі ст..17 Кодексу публічний характер працівника прокуратури та перебування під постійною увагою з боку суспільства покладає на нього особливі вимоги щодо відповідного зовнішнього виду.

Згідно із приписами статті 18 Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.

Враховуючи нормативно закріплені вимоги щодо дотримання етики працівником прокуратури, колегія суддів вважає, що встановлені обставини справи об'єктивно засвідчують факт неетичної поведінки позивача під час затримання останнього працівниками ДПІ.

Зухвала поведінка, нецензурна лексика позивача, створення ним конфліктної ситуації, непокора законним вимогам інспектора-поліцейського, на думку колегії суддів, не сприяють підвищенню іміджу та авторитету органів державної влади, зокрема, прокуратури у суспільстві.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що сукупністю доказів по справі: матеріалами службової перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події, підтверджується скоєння позивачем поступку, який порочить звання прокурора та шкодить авторитету прокуратури, та викликав негативний резонанс у суспільстві.

З огляду нате, що такі дії не сумісні з перебуванням ОСОБА_1 в органах прокуратури, колегія суддів доходить висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв наказ №3570к від 02 грудня 2014 року прокурора Дніпропетровської області про звільнення позивача з посади начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури, порушення Присяги працівника прокуратури України та Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог, повно розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 р. у справі № 804/1486/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 р. у справі № 804/1486/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст. 329 КАС України.

Повну постанову складено21 грудня 2017 року .

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко